Вікові характеристики суб’єктів навчальної діяльності

Навчальна діяльність школяра зазнає постійних змін, перебуває у безперервному розвитку. Його здатність до учіння не розвивається сама собою. Цьому треба сприяти з дитинства: спочатку у грі, а найбільше – у процесі навчання. Для учня повинні бути створені умови, які вимагали б від нього самостійних рішень, самостійної орієнтації в інформації, здатності до її відбору, вияву прогнозуючих і виконавчих зусиль, опори на власну думку, прояви особистості. Це стимулює напруження сил, самоконтроль, самодіагностику, самопрогноз. Розслаблення руйнує їх, збіднює уяву, почуття, знижує мотивацію діяльності.

Повноцінна структура навчальної діяльності формується у дітей молодшого шкільного віку. У дошкільників виникають її передумови, однією з яких є дитячий пізнавальний інтерес. Навчальна діяльність у початкових класах – провідна серед інших видів діяльності (художньої, ігрової, спортивної та ін.). Систематична і системно організована навчальна діяльність молодших школярів сприяє виникненню і розвитку у них відповідних до їх віку психологічних новоутворень (основ теоретичного мислення, довільності навчально-пізнавальних дій та ін.).

Первинною формою навчальної діяльності є здійснення її всім класом або його групами. У цьому процесі поступово формується індивідуальна навчальна діяльність, показником якої є наявність у суб’єкта вміння ініціативно й самостійно розрізняти у засвоюваному предметі відоме і невідоме, практичне і теоретичне знання, ставити змістовні запитання вчителям і ровесникам, вміти брати участь у дискусіях, бути їх ініціатором та організатором. Навчальна діяльність у третьому-четвертому класах ще не є по-справжньому індивідуальною.

У наступних вікових періодах (підлітковий, рання юність) якісно змінюється зміст теоретичних знань, що вивчають учні, способи організації навчальної діяльності вчителями, інакше відбувається становлення психологічних новоутворень. Так, у підлітковому віці навчальна діяльність втрачає свій провідний характер у розвитку особистості. Водночас вона зберігає суттєве значення у розвитку теоретичного мислення підлітків, що відбувається у процесі засвоєння ними предметів гуманітарного, природничого та математичного профілів. Підлітки є повноцінними суб’єктами індивідуальної форми навчальної діяльності. Засвоюючи складний матеріал, вони ставлять перед собою навчально-пізнавальні завдання, виконують різні види самоконтролю (випереджувального, рефлексивного). Часто підлітки беруть участь в організації навчальної діяльності своїх ровесників.

У старшому шкільному віці провідною знову стає навчальна діяльність, але з професійним спрямуванням. Це допомагає старшокласникам в їх професійній орієнтації та у визначенні свого життєвого шляху.

Параметри і характеристики сформованості навчальної діяльності подані у табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Засоби навчальної діяльності	\|	Індивідуальні відмінності й параметри оцінки сформованості навчальної діяльності учнів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.