Невстигаючі учні у навчальній діяльності

У психолого-педагогічній практиці доводиться мати справу з учнями, які не справляються зі шкільною програмою внаслідок тимчасових причин, не пов’язаних з їхніми індивідуальними дефектами. Серед невстигаючих учнів розрізняють такі групи:

1) педагогічно або соціально запущені діти. їх характеризують недостатня мотивація учіння, інтелектуальна пасивність, несумлінність, недбалість. У роботі з ними необхідно виявляти турботу, створювати їм умови для виконання уроків, розвивати мотивацію навчальної діяльності, підвищуючи статус у класі, поліпшувати їхнє ставлення до учіння;

2) розумово відсталі діти, які перенесли захворювання У внутріутробному періоді, при народженні або в ранньому віці, що загальмувало нормальний розвиток мозку (нездатність до складних форм абстракції та узагальнення; патологічна інертність вищих нервових процесів, низька здатність до навчання);

3) ослаблені діти, які під впливом захворювання мають низьку працездатність, добре сприймають навчальний матеріал лише протягом 20–30 хв. і зовсім не можуть працювати на останніх уроках;

4) діти із несформованими розумовими навичками, операціями, з недоліками у розвитку вищих психічних функцій (загальним недорозвитком мови, наочно-дійовим і конкретним мисленням та ін.). Вони здатні виконувати завдання тільки раніше опанованими способами, довго вникають в умови завдань, поволі їх розв’язують, перше знайдене рішення вважають остаточним. Іноді прагнуть виконати їх якнайшвидше, абияк, не перевіряючи, чи правильно все зроблено. Часто вони несамостійні;

5) діти, в яких висока якість розумової діяльності поєднується з негативним ставленням до навчання, частковою або цілковитою втратою позиції учня;

6) учні, для яких характерна низька здатність до навчання, з позитивним ставленням до нього та зі збереженням позиції школяра;

7) школярі з низькою здатністю, негативним ставленням до навчання, які втратили позицію школяра.

Неуспішні учні займаються тільки тим, що їм подобається. Відсутність ширшої мотивації є причиною неуспішної навчальної діяльності, посилює негативне ставлення до школи.

Неуспішність може бути стійкою як з усіх предметів, так і з одного (специфічна, епізодична неуспішність). Відставання з навчальних предметів можуть спричинювати властивості особистості учня і чинники, пов’язані з організацією і змістом навчального процесу.

Для стимулювання у невстигаючих учнів позитивного ставлення до учіння необхідно пропонувати їм доступні (легкі) завдання, але для розвитку їхнього інтелекту потрібно розв’язувати відносно складні завдання.

Психологічні особливості самостійної роботи

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Здатність до навчання (научуваність)	\|	Як вищої форми навчальної діяльності учня

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.