Психологія навчання старшокласників

Особливості життя старшокласника (період ранньої юності з 14–15 до 17 років) зумовлені новою соціальною ситуацією, в якій він опиняється у зв’язку з переходом із середньої школи у старші класи або в нові навчальні заклади – гімназії, коледжі, училища. За сприятливих умов це відбувається без різких кризових проявів, з ознаками реального дорослішання, виникненням нових інтересів у навчально-професійній діяльності, яка поступово стає провідною. Кризовими можуть бути переживання старшого підлітка, спричинені необхідністю вибору життєвого шляху, неминучістю прийняття рішень, дій без опіки вчителів і батьків. Полегшує цей процес поєднання навчання з практикою, розв’язанням реальних життєвих проблем, що сприятиме орієнтуванню школяра у різноманітті проблемних життєвих ситуацій. Загалом життєві плани старшокласників орієнтуються на сферу діяльності, у якій вони можуть досягти високих результатів, здобути визнання, стати професіоналами. Характер їхньої навчальної діяльності зумовлюється потребою у самовизначенні, яка виникає на межі підліткового і юнацького віку. Це виявляється у виборі навчального закладу, класів із поглибленою підготовкою, ігноруванні певних предметів тощо. У навчальній діяльності старшокласника, крім пізнавальних (засвоєння знань з навчальних предметів, що мають особистісну цінність), з’являються і соціальні мотиви, серед яких провідним є мотив досягнення. А навчальна діяльність розглядається ним як засіб реалізації життєвих планів. Одні учні спрямовують свою активність на засвоєння знань, інші – на досягнення соціального результату.

Основою навчальної діяльності старшокласника є систематизація, розширення, доповнення індивідуального досвіду, розвиток самостійності, творчого підходу до розв’язання життєвих проблем, уміння аналізувати ситуації, приймати рішення. Найважливішим психологічним новоутворенням – вміння складати життєві плани, шукати засоби їх реалізації, готовність до професійного й особистісного самовизначення. У системі ціннісних орієнтацій на чільному місці опиняються професійні інтереси. їм підпорядковуються і зусилля, спрямовані на самовиховання.

Старший школяр включається у новий тип провідної діяльності – навчально-професійну, правильна організація якої визначає становлення його як суб’єкта майбутньої трудової діяльності, формує ставлення до праці, підпорядковує навчальну діяльність майбутній професійній або професійно зорієнтованій діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підліток як суб’єкт навчальної діяльності	\|	Психологія напрямів діяльності вчителя у сфері навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.