Цей спосіб менш надійний, ніж вищезгадані, тому користуватися ним слід лише у виняткових випадках (немає компаса; район магнітної аномалії; в умовах обмеженої видимості).
Більшість ознак обумовлені розміщенням місцевих предметів по відношенню до Сонця (рис. 4.6), а саме:
кора великих дерев грубіша на північній стороні, тонша, еластичніша (у берези - світліша) - на південній;
у сосни повторна (бура, потріскана) кора на північній стороні підіймається вище по стовбуру;
дерева, каміння, черепичні та шиферні дахи раніше та густіше покриваються лишаями та грибками з північної сторони;
на деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з південної сторони;
мурашники розташовуються з південної сторони дерев, пнів та кущів; крім того, південний схил мурашників пологий, а північний - стрімкий;
весною трава з південної сторони великого каміння, стовбурів дерев, на південних галявинах лісу вища та густіша, а влітку, під час довгої спеки, трава залишається більш зеленою з північної сторони цих предметів;
ягоди та фрукти скоріше дозрівають (червоніють, жовтіють) з південної сторони;
сніг швидше розтає на південних схилах; внаслідок цього на снігу утворюються проталини - шипи, направлені на південь;
просіки в лісових масивах частіше прорубуються за лінією північ-південь або захід-схід, лісові квартали нумеруються з заходу на схід;
Рис. 4.6 - Визначення сторін горизонту за різними ознаками