Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт слухачами заочного навчання

У процесі вивчення курсу «Філософія» кожен слухач заочної форми навчання повинен в установлений термін подати курсову роботу. Підготовка курсової роботи сприяє поглибленому вивченню філософської проблематики й набуванню навичок самостійної наукової та практичної роботи. Тема курсової роботи обирається із запропонованого переліку тем згідно з останньою цифрою номера залікової книжки. Наприклад, якщо номер залікової книжки закінчується на «5», можна вибрати тему 5, 15, або 25. Таким чином кожен слухач має можливість вибрати одну з трьох тем, що дозволяє певною мірою враховувати як його інтереси, так і можливості доступу до необхідної для виконання курсової роботи літератури.

Кожен слухач може консультуватися в процесі вибору теми, підбору літератури, виконання курсової роботи з лектором, з викладачем, що проводить семінарські заняття, а також з будь яким професором або доцентом кафедри філософії й політології. Літературу до обраної теми слід дивитися у відповідних за змістом темах планів семінарських занять курсу, де подається достатньо широкий її перелік.

Перш ніж приступити до виконання курсової роботи, необхідно ретельно продумати її структуру. План повинен включати в себе вступ, розділи, що позначаються параграфами, а також висновок. Курсова робота, як правило, складається з трьох або чотирьох параграфів. Винесена у заголовок тема курсової роботи має набути логічного розвитку в плані. Назви параграфів повинні відбивати питання, які передбачається розглянути, щоб розкрити зміст теми. Студентам слід навчитися логічно узгоджувати теоретичний матеріал з елементами творчого пошуку. Під час розробки плану за основу можна брати запропоновану у цьому посібнику структуру вибраної теми, але, за бажанням слухача, можна дотримуватися й своїх особистих міркувань.

Розробивши план, треба приступати до підбору й вивчення літератури. Приступаючи до вивчення літератури, спочатку слід зупинитися на першоджерелах та монографіях, бажано останніх років видання. Потім можна звернутися до журнальних статей, словників, енциклопедій. Найдоступнішим та найпоширенішим методом пошуку літератури є бібліотечний каталог, який розділяється на алфавітний і систематичний. В алфавітному каталозі необхідну книгу шукають або за її назвою, або за прізвищем її автора. У систематичному — за тематичним принципом. Тут можна підібрати літературу саме з конкретної теми.

Під час роботи над книгою неможливо запам'ятати усе прочитане, тому необхідно стисло законспектувати ті положення, які торкаються теми. Конспект може бути викладенням суті прочитаного, може містити в собі власні міркування та ідеї, а може бути у вигляді дослівних виписок, які мають безпосереднє відношення до теми, що вивчається. В останньому випадку слід помічати джерело й сторінку, тому що в подальшому виписка може бути використана як цитата.

Вивчивши необхідну літературу, можна розпочати писати курсову роботу. Перш ніж викласти матеріал на папері, необхідно чітко уявляти його суть, зв'язок з попереднім і наступним ходом думки. Для цього важливо виділити ключові поняття, проблеми, питання навколо яких буде будуватися розкриття теми. Наводячи різні точки зору з того чи іншого питання, слід показувати власну позицію. Висловлюючи будь-які положення, бажано підкріплювати їх достатніми аргументами. Викладення матеріалу має бути творчим. Якщо наводиться цитата, то її слід писати дослівно, брати в лапки й позначати цифрою. Унизу сторінки під рискою після відповідної цифри пишуться вихідні дані джерела, з якого взята ця цитата: автор, назва книги або статті, рік видання. Але не треба перевантажувати роботу цитатами.

Якість курсової роботи оцінюється в залежності від того наскільки самостійно й повно проведено розкриття обраної теми. Не дозволяється переписування цілих текстів із підручників, брошур, статей, а також реферати з Інтернету. «Зкачані» з Інтернету і роздруковані на принтері реферати є плагіатом і зараховуватись не будуть.

Обсяг роботи 22–25 сторінок машинописного або комп'ютерного тексту, або рукописного в еквівалентному перерахунку. Роботу треба виконати грамотно й акуратно на стандартних аркушах (А4). Аркуші нумеруються (виключаючи титульний) й зшиваються. У кінці роботи приводиться список використаної літератури. Титульний аркуш оформляється так: зверху вказати міністерство і вуз, в центрі — тему, нижче виконавця й викладача, який буде перевіряти роботу, домашню адресу слухача, № залікової книжки. Внизу – місто й рік виконання.

Оцінюється курсова робота за результатами її захисту. У випадку написання роботи на «незадовільно», слухач мусить її переробити, інакше він не буде допущений до екзамену з філософії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Шкала оцінювання успішності навчання студентів та слухачів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.