МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
У чому значення Загальної декларації прав людиниЗагальна декларація прав людини є унікальним документом. Прийнята у вигляді резолюції, що проголосила загальні для всього людства надії і бажання, вона офіційно не є обов’язковою навіть для тих держав, що за неї проголосували. Однак в Преамбулі декларація без зайвої скромності названа завданням, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави. ЗДПЛ має саме таку назву, бо це не угода чи юридичний договір між країнами, адокумент про наміри або принципи. Вона стала основою всього міжнародного законодавства про права людини. Утім головне призначення декларації в тому, щоб домогтися визнання державами прав людини і ввести ідею та принципи прав людини в національні конституції та закони всіх держав. У трьох регіонах планети ЗДПЛ стала моделлю створення своїх варіантів угод щодо захисту прав людини - Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини (1953 р.), Американської конвенції з захисту прав людини (1979 р.) й Африканської хартії з прав людини і народів (1986 р.). Положення Загальної декларації прав людини розвинуто і конкретизовано у двох уже згадуваних Міжнародних пактах – про економічні, соціальні і культурні права та про громадянські і політичні права, прийняті 19 грудня 1966 р. На відміну від Загальної декларації, вони мають обов’язкову силу для держав, які їх підписали. Міжнародні пакти покладають на держави зобов’язання дотримуватися проголошених у них прав. Якщо держава приєдналася до цих документів, то всі люди, які мешкають на її території або ті, на кого поширюється її юрисдикція, можуть без обмежень за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового становища користуватися передбаченими пактами правами. Невиконання положень пактів є порушенням норм міжнародного права й спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Згадані три документи – Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права складають Білль (Хартію) прав людини. Він встановлює мінімальні вимоги того, що країни повинні надавати своїм громадянам. Саме Білль прав людини і мають на увазі, говорячи про міжнародні стандарти у галузі прав людини. ООН розробила й інші документи, що стосуються прав і свобод людини, які називають конвенціями. Положення цих документів торкаються питань геноциду, расової дискримінації, дискримінації жінок, прав дитини тощо. Читайте також:
|
||||||||
|