кожне нове відкриття пояснюється з позиції панівної теорії
Екстраординарна наука
криза в науці. поява аномалій - непояснювальних фактів, поява альтернативних теорій, існування багатьох взаємно суперечливих наукових шкіл
Наукова революція
формування нової наукової парадигми (дисциплінарно матриці)
Зміна космології Птоломея на космологію Коперніка
Перехід від класичної фізики Ньютона до зв'язаний механічний світогляд
Прийняття теорії тектонічних плит
Зміна парадигми в різних контекстах - радикальна зміна особистих переконань, комплексних систем, організацій
ТРИ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИ
1. Класична 17-19 ст. (класичний позитивізм)
Усунення зі сфери знання усього що відноситься до методів засобів суб'єкта пізнання (дзеркальне відображення дійсності, божественний погляд на світ) Ідеал на науки знання відображення реальності. Знання узагальнення досвіду. Знання всебічно обґрунтовані. Ціль знання пошук істини
Наукове знання та беззмістовна метафізика
Об’єктивність науки, дегуманізація науки
Раціоналізація нераціонального
Виключення особистої свободи, суб’єктивності, формалізовані методи
2. Некласична наука (Постпозитивізм) кін.19 перша половина 20 ст
Знання залежне від засобів пізнання. Побудова безвідносна до досвіду концептуальних схем які направляють розуміння емпіричних даних. Абсолютна точність і строгість неможливі. Неможливість божественного погляду.
Наука+філософія, теоретичний плюралізм
Пов’язаність з ціннісно-цільовими структурами
Панівне становище нераціонального (Томас Кун)
Свобода думки і творча уява + раціональність, особлива роль інтуїтивних методів
2.1 Посткласична - знання залежить не тільки від засобів, а від ціннsсно-цільових структур. Об'єкт науки складна система здатна до само організації. Інтеграція і міждисциплінарні дослідження Використання гуманітарних методик у природничих науках. Зміна поглядів на взаємовідносини людини і природи
Схема отримання нового наукового знання (Новіков А.М.)