Підвищення кваліфікації - навчання, обумовлене змінами характеру і змісту праці працівників на даній посаді, моральним старінням знань. При цьому в залежності від цілей доцільно, щоб набута раніше кваліфікація була збережена, або використана для професійного просування по службі. Даний підхід до підвищення кваліфікації безпосередньо впливає з концепції безперервної освіти, в основі якої лежить принцип організації ступеневого виробничого навчання персоналу.
Під неперервністю підготовки мається на увазі процес систематичного підвищення кваліфікації і розширення її об'єму за принципом переходу від менш до більш складних професій. Практично, працівник за свою трудову діяльність повинен 4-5 раз пройти перепідготовку і підвищити свою кваліфікацію.
Перепідготовка- це набуття базових знань, необхідних працівникові з інших спеціальностей, професій, дисциплін, а також різних навиків їх подальшого застосування у виробничій діяльності. Необхідність такого навчання пов'язано з змінами в технологічному процесі, переміною напрямку професійної діяльності працівника.
Види професійної перепідготовки різні. Типовими з них є: направлена передача знань, планомірна і систематична зміна робочих місць, проведення окремих працівників на нові посади, що часто пов'язане з виконанням завдань керівництва, проведення дискусій із актуальних трудових питань, організована форма підвищення кваліфікації.
Мета професійної перепідготовки- досягнення нового рівня кваліфікації в якості робітника або спеціаліста. Переважно перепідготовка проводиться в спеціалізованих центрах, які обслуговують різні підприємства (організації) галузі.