• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контроль за розвитком проекту за його часовими характеристиками

Розглянемо контроль за розвитком проекту на прикладі календарного планування.

Для формування календарних планів використовуються декілька методів, що відрізняються вимогами до обсягів вихідної інформації і можливостями оптимізації окремих параметрів плану і проекту в цілому (Див.Тема 8).

В основі усіх методів планування лежить застосування таких базових понять , як: робота, подія(дата), зв’язки попереднього, тривалість.

Робота – це певна діяльність , яка вимагає певного часу та ресурсів.

Подія(дата) відрізняє завершення тих чи інших робіт та досягнення результатів включаючи проміжні, які можуть бути досягнуті в процесі реалізації проекту.

Послідовність подій або дат утворює календарний план.

При складанні календарного плану важливе значення надається логічній послідовності виконання окремих операцій і одержання результатів, яка визначається прийнятою технологією робіт.

Наприклад, раніше ніж пофарбувати двері, їх потрібно встановити.

Більшість зв’язків у проекті відносять до типу “кінець-початок”, тобто наступні роботи можуть розпочатися тільки після завершення попередніх робіт. Зв’язки попереднього утворюють структуру сітки, яка визначає послідовність виконання.

У тих випадках коли немає необхідності завершувати попередню роботу до початку наступної, використовується зв’язок “почато-початок” тобто роботи можуть виконуватись одночасно.

Для складання календарних планів використовуються декілька способів і перш за все – складання переліку робіт з вказівкою строків виконання , що оформляється у виді таблиць, формулярів. Табличний спосіб, не дивлячись на певні недоліки , широко застосовується у практиці.

Більш наочно календарний план можна відобразити у виді лінійних діаграм , або графіків Гантта. На рис.11.1. наведена лінійна діаграма виконання шляхового покриття.

Такі графіки застосовуються при плануванні досить нескладних робіт і об’єктів , які не містять елементів ризику. Хоча ці графіки прості і наочні, але вони мають істотні недоліки.

В них не відображається взаємозв’язок між окремими роботами , по ним важко виділити роботи , строки виконання яких необхідно скоротити , особливо коли вони виконуються паралельно.

Рис.11.1. Лінійний графік виконання робіт (графік Гантта).

*Цифра над відрізками, що відображають тривалість робіт, означає число робітників.

Графіки Гантта доповнює більш досконала система сіткового планування і управління (СПУ), в основі якої лежить власне сітка, що являє собою орієнтований граф, і ряд характеристик (час, вартість, ресурси тощо), що відносяться до окремих робіт і до окремих робіт і до комплексу в цілому. Для розрахунку і аналізу сіткового графіку використовується набір сіткових процедур, що відомі під назвою метода критичного шляху.

В сіткових моделях робота, яка з’єднує дві події , являє собою конкретний процес праці , що протікає у часі або процес очікування.

Розрізняють часові, вартісні, ресурсні і деякі інші характеристики робіт.

Вартість роботи залежить від тривалості і умов її виконання (змінності, технології тощо).

Тривалість роботи , як правило , зв’язана з обсягом роботи, швидкістю її виконання. Вона може бути як визначеною (детермінована) , так і випадковою величиною, що задається законом її розподілу (або щільністю розподілу).

Існує два типи робіт – з фіксованою тривалістю і з фіксованим обсягом.

Якщо фіксована тривалість , то передбачається . що розв’язання задачі не впливає на кількість ресурсів, оскільки існують фактори , які впливають на загальну тривалість проекту, а не на окрему роботу , незалежно від числа виконавців.

Якщо ж фіксований обсяг робіт , то тривалість їх залежить від числа видів використовуваних ресурсів, що мають вплив на строки. При цьому скорочення тривалості роботи за рахунок збільшення , наприклад, числа працюючих може привести до нераціонального їх використання, тобто до зниження продуктивності праці і збільшення вартості роботи.

Розрахунок календарного плану по СПУ здійснюється у такій послідовності:

§ визначається склад усього комплексу робіт, їх взаємозв’язок і черговість виконання;

§ складаються первинні і частинні сіткові графіки , які в подальшому “зшиваються” у зведені;

§ на основі прийнятого методу оцінок визначається час виконання кожної роботи;

§ розраховуються параметри сіткових графіків, найбільш ранні та пізні строки початку і закінчення робіт, тривалість критичного шляху, резерви часу подій і робіт;

§ оцінюються всі типи ресурсів і необхідна сума асигнування, які розподіляються по етапах робіт;

§ здійснюються аналіз і оптимізація сіткового графіка;

§ складається кінцевий варіант сіткового графіка і з його допомогою здійснюється управління ходом розробки усього комплексу робіт, передбачених проектом.

В залежності від ступеня охоплення робіт сіткові графіки є:

- зведеними – що охоплюють весь комплекс робіт;

- частинними – що включають частину робіт із комплексу;

- первинними – що охоплюють роботи , які виконані окремими виконавцями.

При визначенні тривалості окремих робіт за основу розрахунків береться середня очікувана тривалість кожної роботи ( ) і її дисперсія , або середньоквадратичне відхилення ( ). Для визначення використовують три види оцінок часу:

§ - мінімально можливий час виконання певної роботи при сприятливих умовах;

§ - максимальний час виконання роботи при несприятливих умовах її проведення;

§ - найбільш вірогідний час виконання даної роботи.

Маючи три оцінки часу виконання роботи, застосовують формули для визначення і :

(11.1),

(11.2),

а при наявності двох оцінок ( і )

(11.3),

(11.4),

Найменше значення середньоквадратичного відхилення вказує на саму мінімальну очікувану величину тривалості виконання робіт.

На основі одержаних величин тривалості робіт будують сітковий графік.

Розрахунок параметрів сіткового графіка , тобто ранніх та пізніх строків початку та закінчення робіт, тривалості критичного шляху, резервів часу подій та робіт виконуються аналітичним, графічним або табличним методами.

Алгоритм розрахунків виглядає так.

Ранні строки початку і закінчення робіт визначаються для кожної роботи послідовно зліва направо.

Самий ранній початок робіт, що виходять із вихідної події , дорівнює нулю, ранній початок наступної роботи дорівнює ранньому закінченню попередньої:

(11.5),

Отже, раннє закінчення роботи дорівнює ранньому її початку плюс тривалість самої роботи, тобто строк раннього початку виконання в сумі з її оціночною тривалістю складає час раннього закінчення (саму ранню дату), в який робота може бути завершена:

(11.6),

Якщо даній роботі передує декілька робіт , то ранній початок дорівнює максимальному значенню із всіх ранніх закінчень попередніх робіт.

Пізнє закінчення роботи розраховується як час пізнього початку плюс оціночна (тобто з урахуванням відхилення) тривалість, тобто:

(11.7),

Пізній початок будь-якої роботи дорівнює різниці її пізнього закінчення і тривалості самої роботи:

(11.8),

якщо за даною роботою наступає не одна, а декілька робіт, то її пізнє закінчення буде дорівнювати мінімальному значенню із усіх пізніх початків наступних робіт:

(11.9)

Найбільш тривалий у часі ланцюжок робіт , що веде від вихідної до завершальної події , є критичним шляхом. Його тривалість визначають:

(11.10)

Критичний шлях визначає загальну тривалість виконання комплексу робіт (строк завершення проекту) і використовується для її оптимізації. Щоб скоротити строки здійснення завершальної події, необхідно скоротити строки не любих окремих робіт , а тільки тих, що лежать на критичному шляху. Ті шляхи , що не впливають на зміну строків закінчення робіт, можуть розглядатися як резерв з точки зору використання ресурсів. Роботи, що лежать на критичному шляху звичайно виділяють на графіку. Вони мають рівні строки раннього і пізнього початку і закінчення. Їх називають критичними.

При розрахунках параметрів СГ визначають повний резерв часу шляху робіт, повний (загальний) і частинний резерв часу окремих робіт і подій.

Повний резерв часу шляху визначається як різниця тривалості критичного і любого іншого шляху. Ця різниця показує час, на який може бути збільшена тривалість виконання робіт. Що лежать на даному шляху, без змін строків виконання проекту.

Загальний резерв часу роботи визначається різницею її пізнього і раннього початку або закінчення:

(11.11)

Вільний резерв часу роботи – це мінімальна кількість часу. На який можна перенести початок роботи або збільшити її виконання, без зміни раннього початку наступної роботи при умові, що попередня подія настала в строк.

Для робіт , що лежать на критичному шляху, вільний резерв часу завжди дорівнює нулю.

Втрати часу в ході реалізації проекту виражаються в додаткових витратах часу на перепланування графіка виконання робіт.

Це може бути пов'язано з тим, що:

- допущені помилки ключових учасників проекту на стадії визначення змісту робіт, що виражаються у неврахуванні деяких цілей проекту, неточностях у визначенні учасників проекту, основних віх виконання проекту і розробці структури розбиття робіт;

- процес планування грунтується на неповних даних;

- на оцінку показників проекту відводиться мало часу;

- при виконанні оцінок не враховуються історичні дані і попередній досвід;

- планування графіка робіт проводиться виключно групою планування, тоді як в цьому процесі обов'язково повинні брати участь ті, хто виконуватиме графік;

- неправильно сплановані потреби в ресурсах. Наприклад, не визначено, чи буде доступний персонал певної кваліфікації в конкретні періоди часу. Те ж стосується планування потреби у фінансових ресурсах, постачання матеріалів і т. ін.;

- ніхто не знає останніх цілей і завдань;

- при плануванні графіка робіт не враховані ризики;

- план проекту не містить необхідної детальної інформації. Коли таке трапляється, важко передбачити можливі проблеми;

- фактичний стан проекту не находить відображення в поточному графіку виконання робіт.

Це може бути пов'язано з нечіткою організацією обміну інформацією між виконавцями робіт і проектним офісом, із тим, що при виникненні проблем люди можуть впасти в паніку і взагалі забути про існування плану. В результаті не відстежуються розбіжності між поточним і базовим графіками робіт, не ухвалюються необхідні для проекту рішення — «план і проект існують окремо один від одного».

Втрати часу виникають також у зв’язку з:

- усуненням браку, що з’являється в результаті виконання робіт не відповідно до вимоги якості, наприклад, при використанні некваліфікованих людських ресурсів або їх надмірному завантаженні, неякісних матеріалів і т. д.;

- простоях/затримках у виконанні робіт, які зв'язані, перш за все, з відсутністю умов для їх виконання. Це може виражатися або в неробочих погодних умовах, або в перебоях з постачаннями матеріалів і устаткування з вини постачальників і так далі

Для аналізу сіткових моделей розраховують коефіцієнт напруженості робіт і середньоарифметичну тривалість усіх шляхів графіка .

Коефіцієнт напруженості робіт визначають:

(11.12)

де R – загальний резерв часу;

- тривалість критичного шляху;

- сумарна тривалість частини критичного шляху, що співпадає з максимальним шляхом, на якому знаходиться дана робота.

Чим більше , тим більш терміновий характер являє собою робота.

Середньоарифметична тривалість шляхів графіка розраховується за формулою:

(11.13)

де - довжина і-го шляху сіткового графіка.

Обробка інформації про параметри сіткового графіка, ув’язування строків виконання окремих робіт або їх комплексів може здійснюватись на комп’ютерах за допомогою таких спеціалізованих пакетів програм, як пакети програм з планування та оперативного управління, розробки проектної документації, розрахунку кошторисів тощо.

До недорогих пакетів можна віднести “Microsoft Project 4.0”, “Microsoft Project for Windows”, “Time Line 5.0” (русифікований), “Time Line for Windows”(русифікований), “CA Super Project 3.0”. ці пакети містять набір стандартних функцій сіткового планування, включаючи побудову стандартної структури робіт, управління ресурсами, контроль виконання та формування звітів, таблиць , графіків , гістограм тощо.

Окрему групу дорогих пакетів складають програмні засоби: ”Project Workluch 5.1”,”PERTMaster Advance 2.3”, “Primavera” і інші .

Ці пакети забезпечують планування до десятків тисяч робіт, необмежене число зв’язків однієї роботи, високу швидкість обчислень, управління різними видами ресурсів.

Як правило, графічний інтерфейс дозволяє відображати інформацію за допомогою зв’язків, кольору, мереж, графіків, таблиць тощо.

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає сутність управління часом в проекті?

2. Для яких результатів проекту визначаються цілі, необхідний час для їх досягнення?

3. З чого складається бюджет часу проекту і що він показує?

4. З чим пов’язані втрати часу у реалізації проекту?

5. Який зв’язок функції управління часом з іншими функціями УП?

6. Які методи використовують для контролю за розвитком проекту за часовими характеристиками?

7. У чому полягає зв’язок календарного планування і управління часом?

8. Що собою представляють графіки Гантта і СПУ?

9. Що таке сітковий графік і які його основні характеристики?

10. Що таке критичний шлях проекту?

11. Що таке резерв часу подій і як цю характеристику використовують в управлінні часом проекту?

12. Як може оброблятися інформація про параметри сіткового графіка?

1.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Аналіз контрольної роботи.
3. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания исходного уровня знаний.
4. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания.
5. I. Контроль і закріплення знань учнів
6. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
8. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
9. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
10. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
11. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
12. I. Контроль, корекція та закріплення знань.

Переглядів: 1244