Відмінювання займенників

1. Особливістю відмінювання особових займенників є те, що під час відмінювання у них змінюється не тільки закінчення, а й основа: я – мене –мені – мене – мною – на мені. Особливістю відмінювання особових займенників він, вона, воно, вони є поява у них після прийменників та в орудному відмінку початкового звука н-, наприклад: він – його (нього) – йому – його (нього) – ним – на ньому (на нім); вона – її ( неї) – їй – її (неї) – нею – на ній.

Після прийменників, що вимагають давального відмінка (завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, вслід, на противагу), займенники вживаються без н: завдяки їм, назустріч їй, всупереч йому.

2. Зворотний займенник себе не має форм називного відмінка, роду, множини. Відмінюється як особовий займенник другої особи ти: -, себе – собі – себе – собою – собі.

3. Вказівні займенники той (та, те), отой (ота, оте), такий (така, таке), отакий (отака, отаке), цей (ця, ці) відмінюються подібно до прикметників твердої групи. Займенники жіночого роду та, ця в родовому і орудному відмінках однини мають такі форми: тієї (тої) – цієї (цеї) – тією (тою) – цією (цею).

Займенники той, цей і те, це у місцевому відмінку однини мають паралельні форми: на тому – на тім, на цьому – на цім.

4. Присвійні займенники наш, ваш відмінюється аналогічно до прикметників твердої групи, а займенник їхній – до прикметників м’якої. Перед закінченням -ого, -ому пишеться м’який знак: їхній – їхнього – їхньому – їхній (їхнього) – їхнім – на їхньому.

5. Означальний займенник весь (увесь) відмінюється як прикметники м’якої групи, а в орудному відмінку множини закінчуються на –іма (всіма). Займенники кожний (кожен), жодний (жоден), всякий (всяк), інший, самий (сам) відмінюються як прикметники твердої групи: кожний – кожного – кожному – кожний (кожного) – кожним – кожному.

6. Для відмінювання займенників хто, що, хтось, щось, дехто, дещо, будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь, ніхто, ніщо характерний суплетивізм: дехто – декого – декому – декого – деким – на декому. У неозначених займенників якийсь і чийсь у родовому і знахідному відмінках множини з’являється вставний о: якихось, чиїхось; так само утворюється друга форма орудного відмінка займенників хтось і щось, кимсь і кимось, чимсь і чимось.

У прийменникових формах заперечних займенників усі складові частини пишуться окремо, наприклад: ні до кого, ні з ким, ні на кому, ні з ким.

7. Відносний займенник чий має у давальному і місцевому відмінках паралельні форми: чий – чийого – чийому (чиєму) – чий (чийого) – чиїм – на чийому (чиїм).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Займенник як частина мови	\|	Використання займенників у професійному мовленні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.