Консультанти в основному дають поради. Це означає, що вони використовуються не для того, щоб керувати організацією або приймати делікатні рішення від імені менеджерів. Вони — радники і не мають безпосередню владу приймати рішення про зміниі перетворювати їх у життя. Вони відповідають лише за якість і закінченість поради; клієнти несуть усю відповідальність, що виникає з його прийняття.
Звичайно, у практиці консультування є безліч варіантів і рівнів порад. Дати не тільки правильну пораду, але і потрібній особі й у потрібний час - в цьому полягає майстерність і мистецтво консультанта. Клієнтові у свою чергу варто навчитися приймати і використовувати поради консультанта.
Консультування — незалежна служба
Консультант повинен мати можливість оцінювати будь-яку ситуацію пропонувати чесні й об'єктивні рекомендації клієнтові, не задумуючись про те, як це могло б вплинути на його власні інтереси.
- Фінансова незалежністьозначає, що консультант не залежить від фінансового розподілу клієнта, і не несе відповідальності.
- Адміністративна незалежністьмає на увазі, що консультант не підлеглий клієнтові і на нього не поширюються адміністративні рішення останнього.
- Політична незалежність означає, що ні керівництво організації-замовника, ні її службовці не можуть впливати на консультанта, використовуючи політичну владу і зв'язки, членство в політичній партії й аналогічні способи впливу.
- Емоційна незалежністьозначає, що консультант зберігає свою відчуженість незалежно від дружніх або інших почуттів, що можуть існувати із самого початку або розвитися в ході виконання завдання.