Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1.Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика пахової ділянки, пахового каналу, сім’яного канатику, судинної лакуни та м’язової лакуни, зони стегнового трикутнику, білої лінії черева та пупкової ділянки

2Фізіологія– функціональні особливості вмісту пахового каналу та стегнового трикутника

3.Патологічна фізіологія – зміни в очеревині при запаленні та підвищенні внутрішньочеревного тиску, зміни при розвитку синдрому «малої черевної порожнини»

4.Патологічна анатомія – морфологічні зміни при запаленні в очеревині, з якої формується грижовий мішок та органах черева, які страждають при ускладненнях гриж, признаки життєздатності та нежиттєздатності защемлених органів (кишки)

5.Мікробіологія, вірусологія та імунологія –місце мікробного фактору у виникненні ускладнень гриж та заживлення ран в післяопераційному періоді

6.Рентгенологія – вміння аналізувати рентгенівські знімки органів черева (защемлення,

гостра кишкова непрохідність, перитоніт)

7.Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб –методика опитування та фізікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення можливих ускладнень пахових (косої та прямої), стегнової, пупкової та вентральної гриж (опитування хворого та фізікальне обстеження, в тому числі, при надуванні і втягуванні черева, пальпація, перкусія, аускультація грижового випинання)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворюваннь

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових дослідженнь

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для ускладнених пахових (косої чи прямої), стегнової, пупкової та вентральної гриж.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1. Актуальність проблеми ускладнених гриж.

2. Визначення захворювань, які належать до синдрому грижового випинання.

3. Причини та механізм розвитку захворювань, які належать до синдрому грижового випинання.

Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізікального обстеження хворого) ускладнених пахових (косої чи прямої), стегнової, пупкової та вентральної гриж.
Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього діагнозу при захворюваннях, що належать до синдрому грижового випинання.
Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу для подальшого лікування.
Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.
Клініко-статистичні класифікації ускладнених пахових (косої чи прямої), стегнової, пупкової та вентральної гриж, та формування клінічного діагнозу.

9. Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за практичним заняттям:

1.аналіз рентгенограм при защемленій грижі

2.симптом відхилення калитки

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Аналіз рентгенограм при защемленій грижі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.