• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжнародний кодекс МТП і ЕСОМАР з практики маркетингових і соціальних досліджень

1. Вступ

Ефективне двостороннє співробітництво між постачальниками і споживачами товарів і послуг усіх видів є життє­во необхідним для будь-якого сучасного суспільства. Міжна­родні зв'язки, що зростають, і взаємозалежність підкрес­люють цю необхідність. Для цього постачальник прагне інформувати споживача за допомогою різноманітних форм інформаційно-рекламної діяльності про те, що і де можна придбати. З іншого боку, різноманітні запити споживачі) повинні бути відомі тим, хто відповідає за задоволення по­треб як у приватному, так і в державному секторах еконо­міки, і це викликає необхідність розширення досліджень.

Маркетингові дослідження спрямовані на вивчення ринків товарів і послуг усіх видів. Зокрема, маркетинг містить у собі систематичне вивчення поведінки, очікувань і думок як окремих людей, так і організацій. Оцінка громадської думки в соціальних, політичних та інших галу­зях також довгий час пов'язувалася з галуззю маркетинго­вих досліджень, а в останні роки схожі підходи стали ши­роко застосовуватися й у більш широких соціальних дослід­женнях.

Хоча об'єкти маркетингових і соціальних досліджень мають тенденцію до все більш помітних відмінностей, усе ж вони характеризуються загальними інтересами, методами і проблемами. Обидва напрямки пов'язані з аналізом наявних даних або зі збором і аналізом нової інформації, звикористанням добору зразків, проведенням опитувань та іншої прийнятої в цих дослідженнях техніки.

Тому положення даного Кодексу стосуються однаково до обох галузей досліджень, оскільки вних використовуються схожі методи і техніка.

Дане положення було основним при підготовці кодек­су щодо практичного застосування маркетингових дослід­жень. Перший кодекс був виданий у 1948 р., а останній -переглянутий у 1972 р. Європейським товариством з вив­чення громадської думки і маркетингу (ЕСОМАР). Цей ко­декс викликав появу цілого ряду кодексів, підготовлених національними організаціями, що займаються маркетин­говими дослідженнями. У 1971 р. Міжнародна торговельна палата (МТП), що представляє міжнародне співтовариство з маркетингу, поставила за мету проаналізувати і відібрати найбільш раціональні положення кодексів, що існували, і після проведення спільних консультацій з усіма організа­ціями, що займаються маркетингом, опублікувала свій міжнародний кодекс.

З 1971 р. практика маркетингових досліджень продов­жувала розвиватися. Склалися нові ситуації, з'явилася не­обхідність захисту ряду положень, що ввійшли в цілий ряд національних кодексів. У 1976 р. ЕСОМАР і МТП виріши­ли, що прийшов час спільними зусиллями переглянути існу­ючий кодекс, взяти до уваги всі зміни і підготувати єдиний міжнародний кодекс замість двох різних. Для цього було організовано спільну робочу групу з представників двох організацій, що підготувала новий варіант кодексу, схва­лений і прийнятий цими організаціями.

Дійсний міжнародний кодекс призначений для того, щоб окремі спеціалісти і зацікавлені організації керували­ся основними правилами, прийнятими в усьому світі. Ко­декс може застосовуватися для всіх міжнародних і націо­нальних проектів. У деяких країнах діють національні ко­декси або положення щодо застосування дійсного міжна­родного кодексу, що містять більш глибокі підходи до спе­цифічних питань практичного використання маркетингу.

Ці національні вимоги (які у будь-якому випадку сумісні з положеннями дійсного кодексу) у таких випадках також повинні враховуватися. Національна і міжнародна практика в будь-якому випадку повинна відповідати законам і правилам, що діють у кожній конкретній країні.

ІІ. Основні принципи

Маркетингові і соціальні дослідження залежать від довіри з боку громадськості: повинна бути впевненість, що такі дослідження проводяться чесно, об'єктивно, без неба­жаного втручання і без нанесення збитку опитуваним осо­бам, що ці дослідження ґрунтуються на добровільному співробітництві з громадськістю.

Громадськість або будь-яка зацікавлена особа повинні бути впевнені, що будь-яке маркетингове дослідження про­водиться строго відповідно до дійсного кодексу і що не бу­дуть порушені права особистості. Зокрема, представники громадськості повинні бути абсолютно впевнені в тому, що особиста і/або конфіденційна інформація, отримана в про­цесі проведення маркетингового дослідження, не буде пе­редана без їхньої згоди будь-якій особі або організації, як приватній, так і державній, крім тієї, що проводить дійсне дослідження (як викладено в розділі У), і що така інфор­мація не буде використана для інших цілей, крім тих, що переслідує маркетингове дослідження.

Дослідження повинні також проводитися відповідно до прийнятих принципів сумлінної конкуренції, як це розу­міється і приймається скрізь, на рівні високих технічних стандартів. Спеціалісти, що проводять маркетингові і со­ціальні дослідження, повинні бути постійно готові подати необхідну інформацію для чіткої оцінки якості їхньої ро­боти й обґрунтованості висновків.

III.Визначення

У даному кодексі:

1. Під терміном «маркетингові дослідження» розумієть­ся систематичний збір і об'єктивний запис, класифікація,аналіз і подання даних стосовно поведінки, потреб, став­лень, думок, мотивацій і т. д. окремих особистостей і органі­зацій (комерційних підприємств, державних закладів і т. д.) у контексті їхньої економічної, громадської, політичної і щоденної діяльності. Виходячи з цілей даного кодексу, термін «маркетингові дослідження» містить у собі також поняття «соціальні дослідження», оскільки при їх прове­денні використовуються однакові прийоми і методи у вив­ченні явищ і проблем, не пов'язаних прямо з маркетингом товарів і послуг. Цей термін містить у собі також такі фор­ми дослідження, що звичайно називаються «дослідження промислового маркетингу» і «кабінетні дослідження», особ­ливо, якщо ці поняття належать до одержання первинної (польової) інформації і не є результатом повторного аналі­зу вже наявних даних.

2. Термін «дослідник» визначає будь-яку особу, ком­панію, групу, державний або приватний інститут, відділ, підрозділ і т. д., що прямо або побічно проводять (або вис­тупають у ролі консультанта) маркетингові дослідження, готують огляди, розробляють проекти або пропонують свої послуги в даній галузі. Термін «дослідник» також містить у собі будь-який відділ, підрозділ і т. д., що належать або є частиною організації «клієнта». Під терміном «дослідник» також розуміється діяльність субпідрядника, якому дору­чено провести яку-небудь частину дослідної роботи (збір або аналіз інформації, видання, фахові консультації і т. д.). У таких випадках «дослідник» відповідає за те, щоб діяльність субпідрядника проводилася в суворій відповід­ності з правилами даного кодексу.

3. Терміном «клієнт» визначається будь-яка особистість, компанія, група, приватна або державна організація, відділ, підрозділ і т. д. (включаючи також будь-який відділ, підрозділ і т. д., що належать або є частиною організації «дослідника»), що цілком або частково доручають, просять, дають повноваження або згоду на проведення маркетинго­вих досліджень, а також передбачають доручити провести їх.

4. Під «інформатором» розуміється будь-яка особа, група або організація, в якої дослідник одержує інформацію з метою здійснення проекту маркетингового дослід­ження, підготовки огляду і т. д., незалежно від типу інфор­мації, а також методу і техніки її одержання. Таким чи­ном, «інформатор» - це не тільки одержання словесної інформації, але й інформація, отримана іншим шляхом - спостереженням, переглядом пошти,застосуванням ме­ханічних, електричних та інших записуючих пристроїв.

5. Терміном «інтерв'ю» визначається будь-яка форма
прямого або непрямого контакту (включаючи спостереження, використання електронно-механічних засобів і т. д.) з «інформаторами», у результаті чого накопичується інформація або дані, що можуть бути використані цілком або частково з метою виконання конкретного маркетингового дослідження, проекту, огляду тощо.

6. Під терміном «запису» розуміється будь-яке зведення, пропозиція, запитальник, опитувальний лист, список, аудіовізуальний запис, фільм, цифровий запис, комп'ютерна роздруківка, плівка або будь-які інші засоби накопичення інформації, формули, діаграми, звіти і т. д., взагалі будь-який запис, що належить до проведення даного маркетин­гового дослідження цілком або частково. Сюди зарахову­ються записи, зроблені як «клієнтом», так і «дослідником».

Читайте також:

1. O міжнародний.
2. V. Етичні правила психологічних досліджень
3. VIIІ. Особливості написання та оформлення звіту про проходження виробничої практики
4. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
5. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень
6. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
7. Аналіз останніх досліджень та публікацій.
8. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
9. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
10. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
11. Бази ВИРОБНИЧОЇ практики та робочі місця
12. БАЗИ ПРАКТИКИ ТА СТАЖУВАННЯ

Переглядів: 1867