Споживчий маркетинг (маркетинг товару споживчого попиту) – орієнтований на покупців які є кінцевими безпосередніми споживачами цих товарів, купуючи їх для особистого, домашнього або сімейного використання.
Особливості управління споживчим маркетингом:
- розподіл товарів здебільшого відбувається через багаторівневу систему збуту з розгалуженою мережею посередників;
- форма просування переважно через рекламу.
Промисловий маркетинг ( Рис.)– покупцями товарів і послуг (на відміну від споживчого маркетингу) на промисловому ринку є фірми, підприємства, організації, особи, які купують товари не для власного споживання, а для використання у виробництві, перепродажу або здавання в оренду.
(Особливості промислового маркетингу – рис. 1.9 – за необхідності!)
Особливості управління промисловим маркетингом:
- форма просування товару на промисловому ринку перевага віддається персональному продажу (виставкам, ярмаркам);
- на промисловому ринку перевагу віддають прямим каналам збуту.
Маркетинг послуг – вид діяльності фірми, спрямований на задоволення потреб споживачів у нематеріальних видах товарів або в корисному ефекті з метою отримання фірмою прибутку.
Особливості маркетингу послуг (розширити за необхідності рис. 1.10):
1.Нематеріальність послуг – послуги існують лише в процесі їх надання та споживання. Послуга – лише обіцянка, потенційний споживач не в змозі оглянути послугу перед її придбанням.
2.Неможливість зберігання послуги – оскільки надання і споживання відбуваються одночасно, на відміну від товарів ані фірма, ані споживач не в змозі створювати запаси послуг.
3.Невіддільність послуги від постачальника або навколишніх умов – надання послуги передбачає прямий контакт з особою, яка надає послугу, або з представником сервісної організації (підсилює роль п’ятого «Р»(Пі) маркетингу у сфері послуг – персоналу).
4.Унікальність послуги – на відміну від того, що більшість виробів стандартизовані або мають стандартизовані компоненти, кожна послуга є унікальною.