Призначення, класифікація і конструктивні параметри електричних стартерів

Електричний стартер призначений для надання обертання колінчастому валу двигуна з частотою, за якої забезпечуються умови для спалахування й горіння робочої суміші (для карбюраторних двигунів - 40...50, для дизельних – 150...200 об/ хв.). Він повинен розвивати достатню для пуску двигуна потужність при заданих температурних умовах; автоматично виключатись після пуску двигуна і не включатись під час його роботи; створювати максимальний момент при якомога меншому струмові живлення. Електричну енергію стартер отримує від акумуляторної батареї.

Рис. 11. 3. Класифікація стартерів.

Якірелектричного стартера виготовляють у вигляді осердя з пазами, який напресовують на вал, що обертається в двох або трьох підшипниках. Число пазів залежно від конструкції стартера становить від 23 до 31. В пази якоря вкладають одно- або двовиткові секції простої хвильової обмотки. Двовиткові секції застосовують в електричних стартерах невеликої потужності. Провідники одновиткових секцій ізолюють один від одного і від пакета якоря електроізоляційним картоном завтовшки 0, 2...0, 4 мм.

Корпуси електричних стартерів виготовляють з труби або зігнутої металевої стрічки з наступним зварюванням у місці стику. До корпусу гвинтами кріплять чотири полюси, на які встановлюють обмотки збудження.

Обмотки збудження можуть бути ввімкнені в електричне коло за різними схемами:

· послідовно, коли весь струм, що проходить через обмотку якоря, проходить і через котушки збудження;

· змішано, коли одна чи дві котушки збудження підключені до обмотки паралельно, інші – послідовно.

Котушки послідовних і паралельних обмоток збудження встановлюють на окремих полюсах, тому їх число відповідає кількості полюсів. Котушки послідовної обмотки збудження мають невелику кількість витків (від 4 до 12) неізольованого мідного дроту прямокутного перерізу. Між витками котушки укладають електроізоляційний картон завтовшки

0,2...0,4 мм. Котушки паралельної обмотки збудження намотують ізольованим круглим дротом, зовні вони ізолюються стрічкою з ізоляційного матеріалу.

Обмотка збудження через щітки й пластини колектора послідовно з’єднана з обмоткою якоря. Дві негативні щітки з’єднані безпосередньо з корпусом стартера, а дві позитивні, ізольовані від корпусу, - з обмоткою збудження.

У стартерах застосовують мідно – графіто – свинцеві щітки типу МГС, МГСО чи МГС – А, до складу яких входять 90 % міді, 6 % свинцю та

4 % графіту. Свинець, який вводять до складу сплаву, знижує спрацювання колектора і спад напруги.

Колектори якоря набирають з мідних пластин (ламелей) на металевій втулці та ізолювальних пластин з міканіту, слюденіту або слюдопласту завтовшки 0,4 ...0,9 мм. За формою колектори бувають циліндричні й торцеві (рис. 11. 4)

Рис. 11. 4. Колектори електричних стартерів:

а – циліндричний на металевій втулці; б – циліндричний з пластмасовим корпусом; в – торцевий;

1 – металева втулка; 2 – натискне кільце; 3 – ізолятор; 4 – ізоляційний корпус; 5 – гайка; 6 – пластмасовий корпус; 7 – армоване кільце

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні відомості про систему пуску двигуна	\|	Конструктивні особливості електричного стартера автомобіля

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.