• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.

Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних про­цесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів ви­робництва, стан засобів колективного та індивідуального за­хисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його жит­тя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для ви­робничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтвер­джується спеціалістами з охорони праці підприємства за учас­тю представника профспілки, членом якої він є, або уповнова­женої працівниками особи з питань охорони праці (якщо про­фесійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною дру­гою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним збе­рігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за влас­ним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного дого­вору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується ви­хідна допомога в розмірі, передбаченому колективним догово­ром, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медич­ного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати прове­дення навчання працівника з набуття іншої професії відповід­но до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільни­ці, окремого виробництва або устаткування органом держав­ного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профі­лактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчови­ми продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, ско­рочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану від­пустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначено­му законодавством.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачу­ється грошова компенсація на придбання лікувально-профілак­тичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлюва­ти за колективним договором (угодою, трудовим договором) пра­цівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. ч/. Протягом дії укладеного з працівником трудового догово­ру роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмі­рів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йо­му додатково.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 666