Громадянин І. прочитав у вітрині “Міськдовідки” оголошення М. про продаж ним роялю за 600 грн. Прийшовши за вказаною адресою, І. оглянув рояль і погодився купити за пропоновану ціну. Проте М. заявив, що продавати рояль не буде, поки не вирішиться питання про переведення його на роботу в інше місце. Крім того, він хотів би одержати за рояль 800 грн., так як по цій ціні, як він довідався, продається в комісійному магазині такий же рояль. І наполягав на продажі роялю без будь-яких застережень про перевід М. на іншу роботу і ціні 600 грн.
Ідучи від М., І. сказав, що він повернеться через 5 днів, принесе гроші і забере рояль. М. на наступний день після відвідин І. одержав нове місце роботи і в той же день відіслав телеграму про свою згоду продати рояль за 600 грн., вказавши, що чекає відповіді 2 дні. І. відразу відповів телеграфом про свою згоду. Але телеграма була вручена поштовим відділенням М. тільки на 3 день, тобто після вказаного в телеграмі строку. В цей день, до отримання телеграми М. продав рояль К. При цьому було узгоджено, що К. вивезе рояль у вільний час через 2-3 дні. На наступний день за роялем з’явилися разом І. і К., кожний з яких, рахуючи договір укладений саме з ним, вимагав передачі роялю.
Чи був укладений між М. та І. договір?
Чи виникло відповідно зобов’язання з купівлі-продажу?
Чи правомірні вимоги К.?
Задача 3.
Громадяни К. і Б. уклали договір купівлі-продажу жилого будинку і посвідчили його у нотаріуса. Після розрахунку з Б. К. поселився в будинку разом із сім’єю. Через деякий час дружина Б. заявила вимогу до суду про визнання договору недійсним. В судовому засіданні було встановлено, що при укладенні договору була порушена вимога ст.65 Сімейного кодексу України про необхідність згоди іншого подружжя на відчуження нерухомого майна.