• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика розв’язання.

1. Розрахуємо оптимальну величину сальдо грошових засобів.

(12.3)

де х^* - оптимальна величина сальдо грошових засобів;

х_min - мінімальний рівень сальдо грошових засобів;

К_s - стала величина (обсяг) однієї угоди щодо продажу цінних паперів чи отримання позики;

k_m - величина втрачених можливостей, пов’язана з утриманням сальдо грошових засобів (дорівнюється нормі відсотку, який можна було отримати, купивши цінні папери);

σ - середньоквадратичне відхилення потоку чистих грошових надходжень.

2. Розрахуємо максимальну величину сальдо грошових засобів:

(12.4)

3. Розрахуємо суму, спрямовану на збільшення портфеля цінних паперів.

Вважається раціональним, якщо в момент, коли сальдо грошових засобів (вільних грошей) досягне максимального рівня, закупити цінні папери на суму, що становить різницю між величинами х_max та х^*.

С = х_max - х^* (12.5)

4. На основі індивідуальних даних варіанта розраховуємо середній рівень попиту Qs за формулою:

(12.6)

де Qs – середній рівень попиту за досліджуваний період;

Qi – обсяг попиту за відповідний квартал;

n – кількість кварталів.

5. Визначаємо прогнозований рівень попиту на наступний квартал. В якості методу прогнозування використаємо найпростіший підхід - екстраполяцію. Екстраполяція – це статистичний прийом, що передбачає поширення виявлених за певний період тенденцій розвитку явища, що вивчається, на майбутнє.

(12.7)

де Qf–обсяг попиту на наступний квартал;

Qs – середній рівень попиту за досліджуваний період;

– сума абсолютних приростів явища (+/-) за кожний рік досліджуваного періоду ( );

n – кількість кварталі;

Р – кількість періодів прогнозу (у нашому випадку Р = 1).

6. Розраховуємо середній рівень запасів (Zs) за досліджуваний період згідно з методикою пункту 1.

7. Встановлюємо коливання потреби в запасах за досліджуваний період, використовуючи показник середньоквадратичного відхилення:

(12.8)

де - обсяг запасів за відповідний квартал.

8. Визначаємо оптимальний обсяг запасу за формулою:

(12.9)

де m – оптимальний обсяг запасу;

С₁ – затрати на оформлення замовленої партії, що не залежать від її розміру;

С₂ – затрати на зберігання одиниці запасу за одиницю часу.

9. Розраховуємо величину необхідного резерву.

Одним з простих способів, що дає змогу вирішити проблему резерву, є застосування принципу гарантованого результату, тобто обрання досить великого резерву, який гарантує мінімальний рівень ризику, тобто компенсацію будь яких випадкових відхилень, що вимагає великих затрат щодо їх зберігання. Це веде також до виникнення до так званого ризику невикористаних можливостей. Тому вводяться додаткові гіпотези, в основу розрахунку необхідного резерву закладається поняття допустимого ризику – ймовірності того, що потреба в запасах не перевищить наявного резерву.

Вводиться поняття коефіцієнта ризику р_z, який виражає імовірність того, що потреби в запасах виявляються незадовільними через недостатність резерву, перевищать його обсяг. Значення коефіцієнта ризику вибирається не більшим від певної фіксованої величини α – значення якого найчастіше покладають рівним 0,05, 0,025, 0,01 (відповідно 5%, 2,5 %, 1 %).

Резерв, який відповідає коефіцієнту ризику р_z ≤α, повинен дорівнювати щонайменше:

К = u_α ´ σ (12.10)

де К – резерв з урахуванням коефіцієнту ризику;

u_α = Ф^-1 (0,5-0,05) = 1,64

7. Визначаємо обсяг оптимального запасу із урахуванням резерву.

W = m + K (12.11)

де W – оптимальний обсяг запасу із урахуванням резерву.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. А) Методика проведення заняття
3. А) Методика проведення заняття
4. А) Методика проведення заняття.
5. А) Методика проведення заняття.
6. Актуальні проблеми регіональної політики та їх розв’язання.
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
9. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
10. Аудиторський ризик і методика його визначення
11. Види вправ з лексики й методика їх проведення
12. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.

Переглядів: 397