МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ВікторинаЦікавою та своєрідною формою соціально-педагогічної діяльності є вікторина. Вона містить набір питань, пов'язаних між собою спільною темою, які ставляться в усній або письмовій формі. Вікторина дає можливість виявити ерудицію учасників, коло їх інтересів і уподобань. Під час проведення вікторини створюються умови для безпосередньої активної участі глядачів. Вона сприяє вирішенню соціально-педагогічних завдань у поєднанні з відпочинком та розвагами. За змістом вікторини можуть бути досить різноманітними: літературними, музичними, лінгвістичними та комбінованими. Однією з істотних переваг вікторини перед іншими організаційними формами є те, що вона не потребує детальної попередньої підготовки як з боку ведучого, так і з боку учасника. Зважаючи на специфіку соціально-педагогічної діяльності, цей факт є досить важливим для соціального педагога (соціального працівника), який має частіше справу зі змінним контингентом дітей та підлітків. Можна виділити кілька наступних рекомендацій щодо підготовки та проведення вікторини: 1. Доцільно проводити вікторину, присвячену одній темі, або таку, яка складається з питань, пов'язаних між собою спільною тематикою. Це дозволить учасникам вікторини сконцентрувати свої інтелектуальні знання в певній галузі. 2. Вибір ведучого для ведення вікторини — один з важливих моментів діяльності педагога-організатора. Ведучий — головна постать цього заходу. В ролі ведучого може виступати дорослий або хтось з підлітків. Кількість ведучих не обов'язково має бути обмеженою однією особою. 3. Попереднє ознайомлення учасників з темою вікторини. Про проведення вікторини повідомляється за кілька днів. Це можна зробити у вигляді яскравого оголошення — плакату на зразок: «Якщо ти хочеш перевірити свої знання в галузі культури (мови, мистецтва...), вибороти звання переможця у вікторині «Слідами літературних героїв», ми чекаємо на тебе 20 грудня 1999 року о 18.00 в клубі «Юність». 4. Оформлення вікторини передбачає розробку певних ігрових ситуацій, системи оцінювання гравців, символічних нагород. 5. Форма проведення вікторини може бути індивідуальною (участь бере кожен учасник) або груповою (учасники об'єднуються у команди), при цьому обирається визначена кількість гравців, а всі інші учасники є болільниками. 6. Журі не лише визначає кількість балів, але й детально мотивує свої оцінки, доповнюючи та уточнюючи відповіді учасників.
Диспут Працюючи з підлітками та молоддю, соціальний працівник повинен враховувати психологічні особливості цих вікових груп, зокрема їх прагнення до самоствердження у процесі спілкування з дорослими та однолітками. Спілкування в цих групах проходить здебільшого у формі суперечки та дискусій. Тому, враховуючи ці фактори, соціальний педагог (соціальний працівник) може активно залучати підлітків та молодь до обговорення гострих соціальних проблем з метою формування позитивних ціннісних орієнтацій молоді та профілактики асоціальних форм поведінки. Однією з найбільших поширених та ефективних форм проведення дискусії серед підлітків та молоді є форма диспуту. Диспут — зіткнення думок, різних точок зору. Це одна з форм роботи соціального працівника, яка потребує досить тривалої попередньої підготовки в межах від двох до трьох тижнів. Підготовка і проведення диспуту мають свою методику. Попередню роботу доцільно розпочати з вибору теми дискусії. Орієнтовна тематика диспутів для учасників 14-17 років може бути надзвичайно багатогранною, наприклад: «Чи потрібно сучасній людині кохання?», «Ким бути чи яким бути?», «Що вагоміше: широта душі чи тверезий розрахунок?», «Молода сім'я» — одноголова чи двоголова?», «Сучасна людина — яка вона?». Підготовка до диспуту не обмежується вибором теми, вона включає такі складові елементи: · розробка плану підготовки диспуту з переліком відповідальних за певну ланку роботи; · добір літератури з обговорюваної проблеми; · визначення основних питань дискусії; · підготовка плакату — об'яви з переліком основних питань дискусії (вивішується за два тижні); · вибір ведучого диспуту; · оформлення приміщення для проведення диспуту (виставка книжок, плакати з цитатами, різноманітні ілюстративні матеріали тощо); При визначенні основних питань диспуту слід врахувати, що: · питання дискусії повинні бути значущими для учасників; · питання мають містити в собі скриті суперечності; · не повинні бути загальними; · не можна допускатися провокуючих запитань; · не варто ставити запитання, на які можна дати однозначні відповіді; · доцільно обговорювати не більше п'яти-шести питань. Наприклад, до диспуту на тему «Сучасна молода людина — конформіст чи нігіліст?» можна запропонувати такі запитання для обговорення: · Який образ молодої людини ви обстоюєте? · Чи можлива гармонія зовнішнього і внутрішнього в поведінці молодої людини? · Чим повинна керуватися сучасна молода людина в житті: почуттями чи тверезим розрахунком? · Чи всі способи самоствердження молодої людини можуть бути виправдані? · Ідеал молодої людини — міф чи реальність? Педагогові-організатору слід не лише сприяти формуванню в молоді вміння обстоювати власну позицію, але й ознайомлювати її з правилами дискусії. Доцільно такі правила подавати у формі плакату в приміщенні, де має відбутися диспут. Наводимо один з можливих варіантів правил дискусії: · ти прийшов на диспут — обов'язково вислови та аргументуй власну точку зору; · перш ніж сперечатися, подумай, що ти хочеш довести; · говори просто, ясно, логічно, послідовно; · не повторюй того, що до тебе вже було висловлено; · сперечайся чесно: не перекручуй думок людини, з позицією якої ти не погоджуєшся; · поважай того, хто з тобою дискутує, не вдавайся до особистих образ; · не розмахуй руками, не підвищуй голосу; найкращі докази — аргументи та факти. Висока виховна роль такої специфічної форми зборів, як диспут, на якому, формуються і закріплюються полемічні уміння, уміння залучити й удержати прихильників, впевненість у собі. Крім того, диспут може оголити різні сторони істини, що в соціальній роботі трапляється нерідко, і сприяти більш глибокому розумінню суті соціальних проблем. Диспут — це організована полеміка по заздалегідь визначеній темі на відміну від дискусії, яка являє собою зіткнення різних точок зору на, можливо, спонтанно виниклу тему. Соціальному працівнику, педагогу, лікарю доводиться регулярно вступати в дискусії з клієнтами (а іноді і з представниками інших соціальних установ, начальством, діячами органів соціального управління). За всієї емоційної насиченості такої комунікації основним у дискусії повинні бути логічна обґрунтованість і особистісна переконаність учасників, що дозволить їм впливати на своїх опонентів. Використання в соціально-педагогічній діяльності диспуту як однієї з форм дискусії з урахуванням зазначених рекомендацій створює умови для самоствердження юнацтва в процесі спілкування з дорослими та однолітками.
Читайте також:
|
||||||||
|