Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Практична робота № 5. Проект організаційної форми

Мета роботи:закріпити теоретичні знання з теми «Організаційні форми соціальної роботи»; формувати вміння організовувати та планувати соціальну роботу з конкретною категорією клієнтів.

Практичне завдання:

Розробіть проект однієї з запропонованих організаційних форм: бесіда, вікторина, диспут, конкурс, усний журнал, тематичний вечір.

 

Методичні рекомендації:

Проект організаційної форми — це пакет інформаційно-практичних матеріалів та рекомендацій щодо її організації та унаочнення.

До інформаційно-практичних матеріалів можуть бути включені практичні завдання, ролі з відповідним текстом, блоки інформації, запитання.

Організаційні рекомендації містять конкретні вказівки щодо часу, приміщення чи території проведення форми, визначення місць аудіо- та відеосупроводу, вибору відповідальних за підготовку та реалізацію всього проекту чи його окремих частин.

Рекомендації щодо унаочнення стосуються побажань до оформлення приміщення, зовнішнього вигляду учасників, доцільного ілюстративного (плакати, слайди, фотографії, репродукції, муляжі, речі) та відеоматеріалів, музичного супроводу.

 

Бесіда

Однією з найбільш поширених простих форм соціально-педагогічної діяльності є бесіда. Основою будь-якої бесіди є діалогічна взаємодія, що полягає в реалізації таких функцій спілкування: інформативної — передача і прийом інформації, регулятивне комунікативної — вплив на поведінку партнерів у спілкуванні афективно-комунікативної, що пов'язана з виразом та передачею іншим емоцій та переживань.

На жаль, найчастіше в практичній діяльності соціальні педагоги (соціальні працівники) зосереджують увагу лише на інформативній функції бесіди, будують спілкування з аудиторією по типу «суб'єкт — об'єкт»! тяжіють до монологу та моралізування.

Щоб реалізувати всі функції бесіди як діалогічної взаємодії, в процесі її проектування соціальний педагог (соціальний працівник) має враховувати такі рекомендації:

· обирати таку тему бесіди, яка може бути актуальною для її учасників;

· аудиторія слухачів повинна мати певний обсяг інформації з пропонованої проблеми;

· необхідно трансформувати інформаційний матеріал відповідно до особливостей групи учасників;

· конкретизувати основні питання, які будуть ставитися під час бесіди;

· змоделювати можливі та бажані варіанти відповідей на них;

· за необхідністю добирати наочний матеріал та співвідносити його з інформаційним наповненням бесіди;

· використовувати для повідомлення інформації у формі монологу не більше 50% часу, відведеного на всю бесіду.

· визначати оптимальні прийоми активізації уваги учасників на початковому етапі бесіди (обговорення ситуації з життя, проблемне запитання, відео фрагмент тощо);

· продумати оптимальні прийоми підведення підсумків бесіди залежно від її змісту та особливостей групи учасників (рольова гра, розробка правил, вирішення проблемних ситуацій);

· добирати доцільні прийоми для створення у слухачів необхідного емоційного фону під час бесіди (логічні акценти, паузи, різноманітні варіанти інтонування під час подання інформації, музичні заставки).

Бесіда може бути індивідуальною чи груповою, заздалегідь спланованою чи спонтанною. Основне її призначення — розширення знань клієнтів, залучення їх до оцінки наслідків певних подій, вчинків, формування в них відповідного відношення до навколишнього дійсності, своїх обов'язкам. Бесіди стимулюють інтерес клієнтів до обговорення актуальних проблем, життя соціуму, унаслідок чого мають великий виховний потенціал. Зворотний зв'язок між тим, хто проводить бесіду, і її учасниками, активізуючи їхній особистісний потенціал і життєвий досвід, має серйозну діагностичну значимість, тому що вибір теми, інтерес учасників бесіди (чи відсутність у них інтересу) до предмета бесіди, думки, висловлювані ними, можуть дати певне уявлення про очікування і прагнення аудиторії на локальному рівні, про те, що знаходиться в центрі уваги індивідів конкретного віку, статі, професії, місця проживання, соціальної і професійної приналежності і т.д.

Сьогодні велика увага приділяється питанням економіки, підприємництва, права, міжнаціональних відносин, моральності; різко зріс інтерес до релігії. Звичайно, пізнавально-інформативна діяльність, розвиток загальних знань і культури не є основним обов'язком соціального працівника і соціального педагога. Тому при розробці теми важливо позначити спектр соціально значимих проблем, що будуть розглянуті, і з врахуванням цього сформулювати питання.

Важливо, щоб бесіди оперативно відбивали події, що відбуваються в соціумі, даному, населеному пункті. Так, у період передвиборних кампаній підсилюється інтерес клієнтів соціальних служб до діяльності політичних партій, кандидатів у виборні органи, їх програмам. Зрозуміло, соціальні працівники не повинні вести агітацію за чи проти кандидатів, але інформувати учасників бесіди про основні принципи демократичного устрою влади і права людини цілком доречно.

Якщо при підготовці бесіди соціальний працівник враховує інтереси клієнтів, оперативно реагує на виниклі питання, навіть певною мірою випереджає їх — дієвість бесід зростає.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  3. II. Завдання на проект.
  4. II. Самостійна робота студентів.
  5. III. Практична частина.
  6. III. ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОГО РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВА
  7. III. ФОРМИРОВАНИЕ ОТРАСЛЕЙ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ПРИ КАПИТАЛИЗМЕ (ХIХ – начало ХХ вв.)
  8. IV. ВИХОВНА РОБОТА В КЛАСІ
  9. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
  10. IV. Науково-дослідницька робота.
  11. IV. Особенности государственной службы российского трансформирующегося общества.
  12. IV. Практична робота.




Переглядів: 866

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Критерії оцінювання практичних робіт студентів | Вікторина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.