Поняття громадських об’єднань і рухів

ПЛАН

Мета лекції.

Лекція 10. ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ

Питання до самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «партія». Які ознаки відрізняють політичні партії від інших об'єднань?

2. Чимвизначається місце політичної партії в політичній системі суспільства?

3. Якими чинниками обумовлена поява політичних партій у суспільстві?

4. Коли і у зв'язку з чим партії починають робити істотний вплив на політичний процес?

5. Які функції виконує політична партія?

6. Які є типи політичних партій? За якими критеріями здійснюється їх типологія?

7. Яківизначальні фактори впливають на формування партійних систем?

8. У чому достоїнства і недоліки двопартійної і багатопартійної систем?

9. За якими ознаками розрізняють ліві і праві партії?

10. У чому полягають особливості становлення багатопартійної системи в Україні?

1. Поняття громадських організацій і рухів.

2. Функції громадських організацій.

3. Класифікація громадських об’єднань.

Громадсько-політичні організації та рухи - це добровільні об'єднання громадян, які виникають згідно з видами діяльності, соціальної активності й самодіяльності для задоволення й захисту їхніх багатогранних інтересів і запитів, діють відповідно до завдань і цілей, закріплених у їхніх статутах.

Громадські об'єднання — об'єднання, створені з метою реалізації та захисту громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав, інтересів людини, які сприяють розвитку творчої активності й самостійності громадян, їх участі в управлінні державними та громадськими справами.

Громадські організації та рухи виникають із природної потреби сучасної людини бути співучасником у справах суспільства. Оскільки в повсякденному житті людина не може займатися справами суспільства, це за неї роблять громадські об'єднання. Вони звільняють людину від необхідності бути постійним учасником суспільно-політичного життя, самостійно вирішувати безліч проблем. Ціна, яку платить людина за краще відображення й задоволення власних потреб та інтересів організацією, полягає в обов'язку коритися встановленим у ній правилам. Членам організації визначено різні ролі, що їх вони повинні виконувати, аби сприяти успішному виконанню цілей усієї організації. В такий спосіб обмежується довільний характер поведінки людини. Коли виникає потреба, організація може вимагати підпорядкування власних інтересів громадським; здійснення діяльності, в доцільності якої окремий член організації не зовсім упевнений; пристосовуватися до звичаїв і традицій, властивих організації (це, зокрема, можуть бути загальноприйняті зразки поведінки).

Відзначають, що громадські об'єднання виникають здебільшого знизу, але іноді й за ініціативою згори, створюються для реалізації різних потреб і суспільних інтересів та діють в інтересах своїх членів. Громадські організації та рухи - це спільна життєдіяльність людей, що передбачає їхню взаємну залежність і потребу одне в одному та забезпечує збереження й розвиток соціального організму.

Громадські організації — це масові об'єднання громадян, що виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою.

Партії виростають із суспільних рухів і організацій. Суспільні рухи і організації утворюють те соціальне середовище, в якому діють політичні партії. Вони доповнюють дії партій або перешкоджують розповсюдженню їх впливу на суспільство, виступають базою для перебудови існуючих партій або появі нових. Приклади тому: “Солідарність” - у Польщі, Народний Рух початку 90-х рр. - в Україні, Національний фронт - у Чехословаччині, тощо.

Громадські рухи — це структурно неоформлені масові об'єднання громадян і організації різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність яких, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань, після чого вони або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації.

Різниця між організаціями і рухом відносна. Кожна масова організація функціонує як суспільний рух. Наприклад, профспілковий, жіночий, молодіжний тощо.

Характерною особливістю сучасних масових суспільних рухів і організацій є те, що вони, як правило, пов`язані безпосередньо з політикою, або побічно впливають на якість діяльності політичних інститутів.

Дослідники масових демократичних рухів і громадських організацій виділяють такі причини їх виникнення:

Ø зростання кризових явищ в різних сферах суспільного життя;

Ø загроза війни та використання хімічної зброї;

Ø зростання загрози економічної катастрофи;

Ø необхідність захисту прав, свободи та життєвого рівня людини;

Ø подолання регіональних військових та міжнаціональних конфліктів;

Ø зростання освітнього та культурного рівня різних прошарків населення.

Польський політолог Є. Вятр виділяє чотири стадії, які проходить громадське формування у своєму розвитку.

На першій створюються передумови виникнення суспільного об’єднання і створюється ініціативна група.

Друга включає формування програмних документів, які віддзеркалюють об`єднані індивідуальні прагнення.

Третя – це перевірка життєздатності громадського об’єднання, його відповідності потребам людей.

Четверта – це затухання діяльності, коли завдання виконані, або життя довело неможливість реалізації цілей.

Таким чином, громадські організації і рухи – це суспільні сили, які намагаються змінити існуючі умови чи закріпити їх шляхом впливу на владні структури.

Громадські організації та рухи надають широкі можливості для суспільної ініціативи мас, виявлення їхнього самоврядування завдяки демократичним принципам їхнього устрою, які, до речі, властиві більшою чи меншою мірою всім громадсько-політичним об'єднаннямгромадян - політичним партіям, громадським організаціям і рухам. Такими принципами є:

Ø добровільність членства,

Ø виборність усіх керівних органів,

Ø підзвітність і підконтрольність керівництва членам організацій,

Ø гласність у роботі,

Ø колегіальність.

Громадські об'єднання найчастіше реалізують себе у вигляді формальних і неформальних громадських організацій і громадських рухів. Формальні громадські організації відзначаються своєю масовістю. Вони створюються для реалізації довгострокових цілей як за ініціативою громадян, так і державних органів. Їм притаманні такі риси: чітка структура; свій статут; офіційна реєстрація в органах влади; діяльність в інтересах суспільства (держави) і в межах чинної законності; власний адміністративний апарат.

На базі формальних громадських організацій часто виникають неформальні. Неформальні громадські організації можуть бути як масовими, так і локальними. Іноді їх важко відрізнити від господарських об'єднань, кооперативів, хоча всім їм властиве соціальне спрямування, а також відсутність офіційної реєстрації та чіткої програми; незалежність від офіційних державних органів; діяльність на принципах самоврядування; нетипові програми й нетипова діяльність. До неформальних організацій можна віднести, наприклад, різні аматорські об'єднання, клуби авторської та аматорської пісні, молодіжні організації, групи оздоровчо-духовних систем

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У становленні української багатопартійності виділяють три етапи.	\|	Класифікація громадських об’єднань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.