• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

VІ. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

6.1.Загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового оцінювання їхніх знань з дисципліни

Оцінка роботи студента на протязі семестру складається з суми балів, які він отримує за:

- систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських та практичних заняттях;

- за виконання завдань для самостійного опрацювання;

- за виконання індивідуального контрольного завдання.

Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів.

Перелік завдань, які зобов’язані виконати студенти за семестр, та критерії їх оцінки доводяться до студентів на першому занятті.

Результати поточного контролю знань студентів виставляються на кожному занятті.

Семестровий залік виставляється за умови, що студент опанував навчальний матеріал успішно виконав усі завдання для самостійного опрацювання і набрав 60 (шістдесят) і більше балів.

У разі невиконання завдань для самостійного опрацювання з об’єктивних причин студент має право, за дозволу декана факультету, представити їх на перевірку в термін до крайнього заняття. Час та порядок представлення опрацьованого навчального матеріалу узгоджується з викладачем.

Поточний контроль знань студентів оцінюється від 100 до 0 балів за наведеною схемою:

Оцінювання роботи студентів здійснюється на практичних заняттях, які проводяться у формах «мозкового штурму» й «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Рівень знань студентів під час роботи на практичних заняттях оцінюється величиноювід 60 до 0 балів.

Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни „Цивільний захист” студенти пишуть один модуль. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 20—18—12—0 балів. Завдання модульного контролю можуть включати як теоретичні питання і тестові завдання так і розрахункові задачі.

Самостійна робота студентів включає:

· опрацювання лекційного матеріалу;

· вивчення окремих тем, винесених на самостійну роботу;

· підготовку до семінарських та практичних занять;

· підготовку до модульних і міні тестових робіт;

· виконання індивідуальних завдань;

· підготовку презентацій та ін.

З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).

Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератівза заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 4—6 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:

· відповідність змісту реферату обраній темі;

· глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;

· самостійність у написанні реферату;

· уміння коротко і, водночас, глибоко розкрити зміст теми реферату;

· уміння відповідати при захисті реферату на поставлені із теми реферату питання.

Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни.

Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового контрольного завдання не повинен перевищувати 5 — 6 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до 10 аркушів.

Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок.

Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою.

Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:

· обрати питання та погодити його з викладачем;

· систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);

· підготувати огляд літературних джерел у надрукованій (електронній) формі (обсяг 4—6 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, план, змістовий текст з посиланнями на джерела інформації, висновок, список опрацьованої літератури).

Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.

Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих видань та якість систематизації матеріалу.

Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.

Науково-дослідницька робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт.

Науково-дослідницька робота студентів з дисципліни „Цивільний захист” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах.

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем – науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—7 сторінок, на конкурс — 25—30 аркушів.

В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення дискусій, ділових ігор, участь у роботі в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Читайте також:

1. I. Актуалізація знань учнів
2. I. Контроль і закріплення знань учнів
3. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
4. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
5. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
6. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
8. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
9. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
10. I.1. Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій
11. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
12. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Переглядів: 826