1. Характер. Порожнинна рідина по характеру буває серозна, серозно-гнійна, гнійна, гнильна, серозно-фібринозна, геморагічна, хільозна, хілусоподібна, псевдохільозна, холестеринова.
Транссудат– прозора серозна, майже безбарвна або з жовтим відтінком рідина. Спостерігається при серцевій декомпенсації, неврозах, циррозах печінки.
Серозний ексудат– зовні мало відрізняється від транссудату. При тривалому стоянні може утворитися згусток фібрину. Такий ексудат серозно-фібринозний спостерігається частіше при туберкульозі.
Серозно-гнійний ексудат – каламутна жовта рідина з рясним пухким осадом сірого кольору.
Гнійний ексудат– каламутний, жовто-зелений, густої консистенції і зустрічається, як і попередній, при емпіємі плеври.
Гнильний ексудат– каламутний, сіро зелений з гнильним запахом. Містить багато детриту, бактерій. Спостерігається при гангрені легені з проривом в плевральну порожнину.
Геморагічний ексудат– каламутна, червонувата або буро-коричнева рідина. Для виявлення домішки гною проводять пробу Петрова: додають до досліджуваного ексудату дистилюючу воду, чим викликають гемоліз еритроцитів. Якщо ексудат чисто геморагічний, то він стає прозорим, а якщо є домішка гною – рідина залишається каламутною.
Такі ексудати зустрічаються при злоякісних новоутвореннях, геморагічному діатезі, травматичних пошкодженнях.
Хільозний ексудат– молочного кольору каламутна рідина, що містить велику кількість жиру. Спостерігається при розриві крупних лімфатичних судин. При додаванні ефіру стає просвітленим.
Хілусоподібний і псевдохільозний ексудати зустрічаються украй рідко, також як і холестеринові.
2. Кольор. Кольор різний і залежить від характеру випоту. Транссудати і серозні ексудати ясно-жовтого кольору, гнійні – жовто-зеленого кольору. Велика домішка крові додає рідині червонувато-бурий відтінок. Молочно-білий кольор характерний для хільозних і хілусоподібних ексудатів.
3. Прозорість рідини також залежить від характеру випоту.
Транссудати і серозні ексудати прозорі, інші - каламутні.
4. Густина. Визначається за допомогою урометра, коливається від 1,002 до 1,025. Більш низька густина у транссудатів і не перевищує 1,015.