Забої і розтягнення зв'язочного апарату хребта діагностичних труднощів не представляють. Значно важча діагностика переломів хребців. Частіше спостерігаються компресійні переломи тіл 2-6 шийних хребців, 8-9 та 11-12 грудних і 1-2 поперекових хребців.
Клініка, діагностика. Характерно випинання остистого відростка пошкодженого хребця, збільшення кіфоза при травмі в грудному відділі, згладження лордоза при ушкодженні поперекового відділу. При пальпації виявляється локальна болючість у ділянці остистого відростка, обмеження рухів, а також напруга м'язів спини в області пошкодженої ділянки. В усіх випадках травм хребта обов'язкове рентгенологічне обстеження в двох проекціях.
Лікування. Сучасні методи включають: функціональний метод, одномоментну репозицію і оперативні методики. Функціональний засіб лікування неускладнених переломів тіл хребців заснований на утворенні внутрішнього м'язового корсета шляхом спеціальних систематичних вправ, що проводяться в чотири періоди. Одномоментна репозиція показана при клиноподібній деформації тіла хребця. Засіб заснований на розтягу передньї повздовжньої зв'язки шляхом форсованої реклiнації хребта з наступним накладанням гіпсового корсета. Через 2-2,5 місяця хворим дозволяють ходити в гіпсовому корсеті. Працездатність відновлюється через 6-8 місяців зі дня травми. Оперативний засіб лікування передбачає накісткову фіксацію за остисті відростки розміщених вище і нижче від травмованого хребця дротом з нержавіючої сталі, лавсановою стрічкою, різноманітними металевими пластинками з гвинтами. При цьому хребет фіксують в положенні перерозгинання. Подібна фіксація дозволяє не застосовувати гіпсового корсета, рано підіймати хворого з ліжка (через 3-4 тижні), скорочує терміни непрацездібності до 2 місяців. Металеві конструкції видаляють через 1,5-2 роки.