Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 8, 6, 0.
Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:
Оцінка за 100-бальною шкалою[1]
РІВЕНЬ ЗНАНЬ
відмінний
добрий
задовільний
незадовільний
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно.
У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.
Підсумкове оцінювання за результатами поточної успішності та екзамену
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).
У відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену.
Оцінювання за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
(Переведення даних 100 – бальної шкали оцінювання в 4 – х бальну шкалу)
Оцінка
за шкалою ECTS
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ
Оцінка за національною
шкалою
А
90‒100
відмінно
В
80‒89
добре
С
70‒79
D
66‒69
задовільно
E
60‒65
FX
21‒59
незадовільно з можливістю повторного складання
F
0‒20
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
За такого порядку система ліквідації академзаборгованостей має такий зміст:
Студент, який набрав за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторного складання іспиту.
Студент, який набрав за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів , тобто менше 50 % кількості балів, достатніх для отримання задовільної оцінки, зобов’язаний пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту.