Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Державна виконавча служба

План

ВИСНОВКИ

1. Оборона України — це комплекс політичних, економічних, еколо­гічних, воєнних, соціальних і правових заходів щодо забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу України. Захист Вітчизни є конститу­ційним обов'язком кожного громадянина, оскільки оборона країни належить до найважливіших функцій держави і є справою всього народу.

2. Воєнна доктрина України ґрунтується на тому, що держава: невизнає війну як засіб розв'язання міжнародних проблем; прагне до нейтралітету й додержання неядерних принципів, не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї; не має територіальних претензій до кожної держави і не бачить у жодному народові образ ворога; ніколи першою не розпочне бойових дій проти будь-якої країни, якщо сама не стане об'єктом агресії.

3. Рада національної безпеки і оборони України — організаційний орган з питань національної безпеки і оборони України при Президентові України (ст. 107 Конституції), діяльність якого
передбачено Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України".

4. Збройні Сили України є військовою державною структурою призначеною для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та неподільності України від воєнного
нападу або загрози воєнного нападу ззовні.

5. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у сфері оборони та військового будівництва, мобілізаційну і бойову готов­ність та підготовку Збройних Сил України до виконання покла­дених на них завдань.

6. Генеральний штаб Збройних Сил України — окрема складова частина Міністерства оборони України, головний військовий орган з планування оборони держави та оперативного управління Зброй­ними Силами України.

7. Законом встановлено два види комплектування Збройних Сил України: шляхом призову на військову службу на основі загального військового обов'язку та шляхом вступу громадян на військову
службу за контрактом.

1. Зміст і особливості державного управління у сфері юстиції.

2. Правовий статус Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

3. Державна виконавча служба.

4. Реєстрація актів цивільного стану.

5. Організація нотаріальної служби.

6. Органи юстиції та адвокатура.

 

1. ЗМІСТ І ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЮСТИЦІЇ

Управління у сфері юстиції — це діяльність, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.

Терміном "юстиція" (з лат. — справедливість) у широкому розумінні охоплюється діяльність органів державної влади, зокрема влади виконавчої, по забезпеченню належного в суспільстві правопорядку, розслідуванню злочинів та розшуку осіб, які їх скоїли, об'єктивного розгляду кримінальних і цивільних справ у судах і виконання вироків і рішень суду.

Однією з особливостей юстиції є багатооб'єктність у цій сфері управління. До об'єктів юстиції належать суду, нота­ріальні контори, органи реєстрації актів громадянського стану, судово-експертні установи та адвокатура. Всі вони мають різне правове становище, відрізняються за своїм призначенням і характером компетенції.

Інша особливість юстиції обумовлена попередньою і полягає в різноманітності форм і методів управління, які застосо­вуються органами юстиції.

Так, щодо державних нотаріальних органів та органів реєст­рації актів громадянського стану застосовується метод без­посереднього управління; щодо органів адвокатури — метод регулювання. В цілому ж керуючий вплив органів управ­ління юстицією носить рекомендаційний характер і зводиться в основному до вирішення організаційних питань, оскільки більшість об'єктів у цій галузі є самостійними і незалежними в своїй практичній діяльності.

Система органів управління в галузі юстиції закріплена постановою Кабінету Міністрів України "Про систему органів юстиції". її складають: Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, район­ні, районні у містах управління юстиції, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

До моменту прийняття Закону України "Про судоустрій"на Міністерство юстиції України та його місцеві органи покладались завдання організаційно-методичного керівництва судами та матеріально-технічного забезпечення їх діяльності. Однак, вказаним законом ці завдання покладені на Державну судову адміністрацію,яка сформована відповідно до Указу Президента України від 29 серпня 2002 р. № 780/2002 "Про Державнусудову адміністрацію України".

 

2. Правовий статус Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

 

Указом Президента України від ЗО грудня 1997 р. затвердже­но Положення про Міністерство юстиції України. У цьому Поло­женні визначено (п. 1),що Міністерство юстиції України— центральний орган виконавчої влади в Україні, що організовує здійснення державної правової політики, керує дорученою йому галуззю управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

Основними завданнями Міністерства юстиції є:

1. здійснення державної правової політики;

2. підготовка пропозицій щодо правової реформи в Україні;

3. вдосконалення законодавства і розробка проектів міжнародних актів;

4. здійснення правової експертизи та реєстрації нормативних актів, а також систематизація

законодавства України;

5. забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина;

6. організація і виконання судових рішень;

7. експертне забезпечення правосуддя;

8. розвиток правової інформатизації;

9. формування у громадян правового світогляду;

10. ведення міжнародного правового співробітництва.

Міністерство юстиції України очолює міністр. Призначає міністра і звільняє Президент України. Міністр юстиції України несе відповідальність перед Кабінетом Міністрів і Президентом України за покладені на нього завдання.

Перший заступник та заступники міністра виконують окре­мі функції в галузі юстиції. Для обговорення найважливі­ших напрямків діяльності в міністерстві утворюється колегія, до якої входить міністр, його заступники, керівники; керів­ники департаментів і служб.

Міністр юстиції України входить за посадою в спеціальний конституційний орган — Вищу раду юстиції. Закон України від 15 січня 1998 р. "Про Вищу раду юстиції""1. Основним призначенням Вищої ради юстиції є формування високопрофесійного суддівського корпусу та забезпечення функціонування судової влади. Крім цього, вона є єдиним органом, якому ст. 131 Конституції України надано право здійснювати дисцип­лінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Територіальними органами Міністерства юстиції України є Головне управління Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, а також обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, міські і районні управління юстиції.

 

Згідно статті 1 Закону України "Про Державну виконавчу службу"1,ця служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби від­повідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, по­кладається на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби. Районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби є юри­дичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахун­ки в установах банків, гербову печатку. Державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Державними вико­навцями є начальник, заступник начальника, старший держав­ний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста обласного значення), районного умісті відділу держав­ної виконавчої служби. Міністерство юстиції України через Департамент держав­ної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснює добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів державної виконав­чої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців.

Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автоном­ній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі — через відповідні відділи державної виконавчої служби.

4. Реєстрація актів цивільного стану

Акти цивільногостану — це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встанов­лення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виник­нення, зміну або припинення відповідних прав і обов'язків.

Акти цивільного стану підлягають обов'язковій реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Згідно з Законом України "Прооргани реєстрації актів цивільногостану"1, їх систему становлять відділи реєстрації актів цивільного ста­ну в Автономній Республіці Крим, в областях, містах і райо­нах, а в сільській місцевості — виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Органи реєстрації актів цивільного стану забезпечують своє­часну і правильну реєстрацію актів цивільного стану; вносять до актових записів необхідні зміни, доповнення та виправ­лення; поновлюють втрачені та анулюють повторно складені актові записи; видають громадянам свідоцтва про реєстрацію; зберігають архівний фонд.

До працівників відділів реєстрації актів цивільного стану ставляться відповідні вимоги. Керівником та спеціалістом відділу реєстрації актів цивільного стану може бути призначе­ний громадянин України, який має вищу юридичну освіту і рекомендований кваліфікаційною комісією для роботи в орга­нах реєстрації актів громадянського стану. Згідно з Положен­ням про кваліфікаційну комісію органів реєстрації актів цивільного стану такі комісії утворюються і діють при Го­ловному управлінні юстиції в Автономній Республіці Крим, управліннях юстиції обласних, Київської та Севастополь­ської міських державних адміністрацій.

Реєстрація актів цивільного стану та ведення діловодства в органах реєстрації актів громадянського стану здійсню­ються в порядку, визначеному Мін'юстом України.

5. Організація нотаріальної служби

Нотаріат вУкраїні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

Головними завданнями нотаріальної служби є: охорона прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави, їх власності шляхом здійснення певних нотаріальних дій; профі­лактика правопорушень; зміцнення законності.

Правові засади організації і діяльності нотаріальної служби закріплені Законом України "Про нотаріат"1.Згідно з цим Законом вчинення нотаріальних дій в України покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конто­рах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Закон надав державним і приватним нотаріусамправо посвідчувати угоди; видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; видавати свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів; видавати дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори; засвідчувати вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; посвідчувати факт, що громадянин є живим; посвідчувати факт перебування громадянина в певному місці та вчиняти інші нотаріальні дії.

Державні нотаріуси мають дещо більші повноваження, ніж приватні. Згідно з законодавством тільки державні нотаріуси уповноважені накладати і знімати заборони відчуження жило­го будинку, квартири та іншого нерухомого майна: видавати, свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного із подружжі; видавати сві­доцтва про право на спадщину; вживати заходів до охорони спадкового майна; посвідчувати договори довічного утримання; засвідчувати справжність підпису на документах, призначених для дії за кордоном, а також підпису батьків або опікуна (піклувальника) на згоду про усиновлення дитини. Крім цього, державні нотаріуси надають населенню додаткові послуги правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нота­ріальними діями, а також послуги технічного характеру. Порядок здійснення цих послуг врегульований відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 4 січня 1998 р.

В населених пунктах, де немає державного або приватного нотаріуса, певні нотаріальні дії здійснюють посадовіособи виконавчих комітетів сільських, селищних таміських рад. Вичерпний перелік нотаріальних дій, які вчиняються цими посадовими особами, закріплений Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р.

За кордоном виконання нотаріальних дій покладено на кон­сульські установи України. їх повноваження по здійсненню нотаріальних дій закріплені в Законі України "Про нотаріат".

Керівництво державними нотаріальними конторами полягає у визначенні мережі і дислокації нотаріальних контор, орга­нізації їх роботи та здійсненні заходів щодо її вдосконалення, підборі і призначенні працівників державних нотаріальних контор, підвищенні їх кваліфікації. Відкриває і ліквідовує державні нотаріальні контори Міністерство юстиції України, а затверджують їх штати відповідні управління юстиції. Органи юстиції також вчиняють певний організуючий вплив на діяльність приватних нотаріусів — видають та анулюють реєстраційні посвідчення, сприяють виділенню їм приміщень, наданню пільг по стягненню орендної плати.

Міністерство юстиції України розробляє і видає правові акти, рекомендації і роз'яснення з питань організаційного та методичного забезпечення діяльності нотаріусів. Так, Мініс-терством юстиції України затверджені обов'язкові для всіх нотаріусів Правила ведення нотаріального діловодства, Ін­струкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та низка інших відомчих актів, що регулюють їх діяльність.

Органи юстиції забезпечують належний рівень професійної підготовленості осіб, які займаються нотаріальною діяльністю. На посаду нотаріуса призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту і пройшли стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у нота­ріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склали кваліфікаційний іспит та одержали свідоцтво про право заняття нотаріальною діяльністю.

При Головному управлінні юстиції в Автономній Респуб­ліці Крим, управліннях юстиції обласних, Київської та Севас­топольської міських державних адміністрацій діє кваліфіка­ційна комісія нотаріату, положення про яку затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 1993 р. Положення закріплює порядок роботи кваліфікаційної комісії нотаріату та її повноваження, головним з яких є прийняття за результатами іспитів рішення про можливість чи неможливість допуску особи до нотаріальної діяльності.

Контроль за діяльністю кваліфікаційних комісій нотаріату здійснює Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приМініс­терстві юстиції України, Положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. Склад комісії (чотири нотаріуси, три представники від Мініс­терства юстиції України і два представники від Української нотаріальної палати) затверджується наказом Міністерства юстиції України.

6.Органи юстиції та адвокатура

 

Правове становище адвокатури, її завдання, права та обов'яз­ки закріплені Законом України "Про адвокатуру". Адвокатура є добровільним професійним громадським об'єднанням, по­кликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Міністерство юстиції України: забезпечує необхідне фінан­сування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність; сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції повинні сприяти адвокатам та адвокатським об'єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати за використання приміщень тощо.

 


Читайте також:

  1. II Державна дума
  2. Адміністративна служба
  3. Активна і пасивна державна політика.
  4. Антиінфляційна державна політика
  5. Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
  6. Виконавча влада в Україні
  7. Виконавча владабазується на певних принципах: пріоритет прав людини, демократизм, законність, рівноправність громадян у державному управлінні, гласність.
  8. Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим орга­ном правління фонду. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення, страхові каси.
  9. Встановити централізоване адміністрування. Служба безпеки висту­пає, перш за все, в ролі радника або консультанта керівника підприємства, і не може нав'язувати методи (засоби) ІБ.
  10. Державна антициклічна політика
  11. Державна виконавча служба (Ст. 12 КВК)




Переглядів: 848

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Збройні Сили України. Комплектування і військова служба в Збройних Силах України | Предмет, функції та завдання педагогіки вищої школи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.