• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Федерацій з видів спорту

МОК був утворений на Паризькому конгресі 23 червня 1894р., йому було доручено розвиток Олімпійських ігор та контроль за їх проведенням.

МОК є організацією, що утворена на підставі міжнародного права, має юридичний статус та необмежений термін існування.

МОК має такі цілі своєї діяльності:

- розвиток спорту та спортивних змагань;

- спрямування розвитку спорту відповідно духу Олімпійских ідеалів, дружби;

- забезпечення регулярного проведення Ігор;

- піклування про те, щоб Ігри були достойні своєї славної історії та ідеалів П.Кубертена.

Діяльність МОК будується згідно "Олімпійської Хартії", яка містить офіційні правила, а також роз'яснення та інструкції до них, положення про організацію Олімпійських ігор, перелік комісій МОК, список членів МОК, типовий статут НОК та ін.

МОК обирає своїх членів з числа осіб, яких вважає здатними для цього, при умові, що вони є громадянами і жителями країн, що мають НОК, визнані МОК, володіють французькою або англійською мовами. Члени МОК під час церемонії обрання приймають на себе визначені зобов'язання та відповідальність. Члени МОК є представниками у своїх країнах, а не делегатами країни в МОК. Вони не можуть приймати від урядів, організацій або окремих осіб ніяких інструкцій, які можуть обмежити їх дії або вплинути на незалежність під час голосування.

На період 2000 року МОК визнавав 199 НОКів. На Олімпійських іграх цього року - Сідней) були представлені команди всіх країн, які мають НОКи. Серед членів МОК є громадяни приблизно 80 країн, з деяких країн - по два. Восени 1994 року на 103 сесії МОК до його складу було включено 12 нових членів, в тому числі - Валерія Борзова (Україна), дворазового чемпіона Олімпійських ігор. В той час він був Президентом НОКУ і міністром України у справах молоді і спорту. Через декілька років членом комісіі спортсменів МОК став Сергій Бубка ( він не є представником МОК в Україні).

До 1965 року члени МОК обиралися довічно, обрані після 1965 року повинні подати у відставку з досягненням віку 72 роки, обрані після 1985 року - з досягненням 75 років. В даний час термін перебування – до 80 років.

Вищим органом МОК є щорічна сесія. Між сесіями Олімпійським рухом керує виконком МОК до складу якого входять: президент, 4 віце-президенти і 6 членів МОК.

В даний час МОК очолює Жак Рогге (Бельгія). Він восьмий за рахунком президент в історії МОК. Його обрали у 2001 році на 112 сесії МОК (Москва). Тоді йому було 59 років. Жак Рогге учасник змагань з вітрильного спорту на Іграх Олімпіад у Мюнхені ( 1968р.), чемпіон світу та дворазовий срібний призер чемпіонатів світу в класі “Фінн”, 16-ти кратний чемпіон Бельгії. Провів 10 матчів за національну збірну з регбі. Він член МОК з 1991 рокуу, член виконкому МОК з 1998 року. Доктор медичних наук, хірург – ортопед.

Президент обирається, згідно Хартії на 8 років, після чого може бути обраний на наступні чотирьохрічні періоди.

Члени виконкому обираються на сесіях таємним голосуванням. Термін їх мандатів - 4 роки.

Виконком виконує такі функції: слідкує за дотриманням Олімпійської Хартії; відповідає за адміністративну роботу МОК; відповідає за фінансову діяльність МОК; рекомендує осіб для обрання в МОК; призначає директорів; зберігає архів МОК.

Для проведення діяльності, згідно функціональних областей, в рамках МОК утворюються комісії. Визначення самих комісій, їх президентів, членів, експертів та радників є прерогативою президента. Президент та віцерезиденти є номінальними членами всіх комісій.

В даний час в МОК діють більше 20 комісій з таких питань: допуск, культура, нові джерела фінансування, медицина, олімпійська солідарность, програма ігор, радіо і телебачення, преса, засоби масової інформації, спорт для всіх, філателія, фінанси, юридична, вивчення та оцінка підготовки до Олімпійських ігор, діяльність Міжнародної Олімпійської Академії, комісія спортсменів, ради з нагородження олімпійським орденом і з олімпійському руху. Останніми були утворені комісії з антидопінгового контролю, оцінки умов прийому і розташування учасників Олімпійських ігор.

Повсякденну роботу МОК виконує секретаріат, що складається із 80 співробітників. 60 з них працюють в штаб-квартирі (Лозанна, Швейцарія) і 20 в олімпійському музеї. Секретаріатом керує адміністратор-делегат сумісно з Генеральним секретарем. В його штаті працюють 10 директорів, радники президента та інші співробітники.

Назви керівних органів МОК та комісій, що входять до його складу, дають уявлення про зміст діяльності МОК.

З приводу джерел фінансування МОК в Олімпійській Хартії зазначено, що МОК має право приймати пожертви та використовувати будь-які інші джерела, що дозволяють йому виконувати свої завдання. Міста, що отримують право на проведення Олімпійських ігор, зобов'язані виплатити МОК суму, що їм встановлена. Всі прибутки від проведення Олімпійських ігор належать МОК. Він лишає за собою право направити частину названих прибутків оргкомітету та передати частину доходів міжнародним спортивним федераціям та національним Олімпійським комітетам.

Основні джерела фінансування МОК (крім зазначених) такі: щорічні внески НОКів; видавницька діяльність; прибутки від роботи музею МОК; відрахування за радіо - телетрансляцію репортажів з Олімпійських ігор; комерційна діяльність.

Крім МОК до організацій, що керують міжнародним олім пійським рухом відносяться асоціації національних олімпійських комітетів, сформовані на всесвітньому або континентальному рівнях. Асоціація НОК (АНОК) була утворена в 1968 році. Існують також континентальні об'єднання, що сприяють розвитку Олімпійського спорту на континентах і в регіонах: Асоціація НОК Африки, Олімпійська Рада Азії, Панамериканська спортивна організація, Асоціація Європейських Національних Олімпійських Комітетів.

Організаційні структури міжнародних федерацій з видів спорту, яких в даний час налічується біля 80, мають багато спільних рис. Одночасно вони розрізняються за типом побудови, кількістю ієрархічних ланок та іншими ознаками.

Вищим представницьким органом міжнародної федерації з виду спорту є конгрес (МФ гандболу, каное тощо), генеральна асамблея (МФ парусного, кінного спорту), дворічні загальні збори (МФ настільного тенісу). До складу вищих представницьких органів входять делегати національних федерацій з видів спорту. Вони вирішують найбільш важливі питання діяльності міжнародних федерацій, в тому числі обирають їх керівництво.

Вищим керівним органом міжнародної федерації є рада (МФ гандболу, настільного тенісу), дирекція (МФ каное), бюро (МФ кінного спорту), постійний комітет (МФ парусного спорту). Вищий керівний орган здійснює керівництво діяльністю міжнародноїфедерації в періоди між засіданнями представницького органу. Його очолює президент.

До складу керівного органу входять, як правило, біля 20 осіб, у їх числі: віце-президенти, генеральний секретар, представники постійних комісій, представники континентів тощо.

Як правило, у міжнародних федераціях утворюються спеціальні робочі органи управління - виконкоми, які керують діяльністю федерацій у період між засіданнями вищих керівних органів. Виконком складається частіше всього з 4-7 осіб та включає президента, віце-президентів, генерального секретаря та скарбника.

Робочими органами міжнародних федерацій з видів спорту є комісії (комітети) з окремих напрямків діяльності. Інколи вони диференціюються на постійні (загальні та спеціальні) і тимчасові, а також на підкомісії. Середня кількість постійних комісій - 5 - 7. Одночасно, є федерації,у яких кількість утворених комісій і підкомісій досягає 16 (МФ кінного спорту).

При створенні комісій у різних міжнародних федераціях перевага віддається різним напрямкам діяльності по реалізації цілей організації, але завжди обов'язково простежується спеціфіка виду спорту. Так далеко не в усіх федераціях створені комісії з юнацького та жіночого спорту, фінансових та юридичних питань, хоча названі напрямки діяльності притаманні всім феде-

раціям.

В апарат управління федерацій досить часто входить технічний орган -секретаріат, на чолі з генеральним секретарем.

У міжнародних федераціях з видів спорту обираються віце-президенти. Їх кількісний склад та напрямки діяльності визначаються федерацією. Так у міжнародних федераціях кінного спорту і каное - по два віце-президенти, у Міжнародній аматорській легкоатлетичній федерації - чотири, у Міжнародних федераціях гандболу та парусного спорту - по п'ять, а міжнарод-

ній федерації настільного тенісу - шість. В деяких федераціях віце-президенти керують континентальними національними федераціями з відповідного виду спорту.

Зміст діяльності федерацій з видів спорту був наведений вище, коли мова йшла про завдання діяльності міжнародних спортивних об'єднань, однак слід зазначити, що Олімпійська Хартія так визначає роль МСФ в олімпійському русі:

- розробляти та забезпечувати виконання правил змагань з видів спорту;

- забезпечувати розвиток виду спорту в усьому світі;

- сприяти реалізації цілей, що закладені в Олімпійській Хартії;

- визначати свої критерії допуску до олімпійських змагань та подавати їх на затвердження МОК;

- брати на себе відповідальність за технічний контроль і керівництво своїми видами спорту на Олімпійських іграх;

- забезпечувати технічну допомогу для реалізації програми "Олімпійська солідарність".

Крім зазначених видів діяльності, федерації з видів спорту проводять планування та організацію інших міжнародних змагань, підготовку та підвищення кваліфікації суддів, реєстрацію та затвердження рекордів.

До основних джерел фінансування діяльності МСФ належать: щорічні внески національних федерацій; видавницька діяльність; оплата за присудження звання Судді Міжнародної Категорії; штрафи за порушення календаря, правил тощо; комерційна діяльність.

Міжнародні спортивні федерації є незалежними міжнародними об'єднаннями. У 1966 році була створена Генеральна Асамблея МСФ. У 1976 році вона була перетворена в Генеральну Асоціацію МСФ (АГФІС). В її склад на сьогоднішній день входять 75 міжнародних федерацій.

Окрім АГФІС існують ще 3 об'єднання МСФ: Асоціація міжнародних федерацій з літніх видів спорту, Асоціація міжнародних федерацій із зимових видів спорту, Асоціація міжнародних федерацій, що визнані МОК. Названі утворення сприяють об'єднанню зусиль міжнародних спортивних федерацій для досягнення спільних цілей, збереження автономії по відношенню до різних неурядових і урядових організацій.

4. Міжнародні організації діяльність яких присвячена розвитку фізичного виховання

У згаданому вище переліку міжнародних організацій (більше 300) є такі, які об’єднують країни світу, що зацікавлені у вдосконаленні фізичного виховання різних версттв населення.

До їх числа, зокрема, належать наступні:

· Міжнародна Рада фізичного виховання і спорту (СІЄПС)

· Міжнародна асоціація вищіх шкіл фізкультурної освіти (АІЕСЕП)

· Міжнародна федерація фізичного виховання (ФІЕП).

Міжнародна Рада фізичного виховання і спорту (СІЄПС) була утворена у 1956 році на Міжнародному конгресі з фізичного виховання. У складі Ради є міжнародні обєднання, національні організації ( в тому числі – урядові), науково-дослідні інститути і навчальні заклади з фізичного виховання, індивідуальні члени. Контактує з: ООН, ЮНЕСКО,МОК та ін.

Мета і завдання діяльності: зміцнення співпраці між національними та міжнародними організаціями, пропаганда цінностей фізичного виховання, обмін літературою, контакти фахівців, ініціювання наукових досліджень. Під час Олімпійських ігор (літніх і зимових) проводить Міжнародні конгреси з фізичного виховання.

Керівний орган – Генеральна асамблея (1 раз на 2 роки). Генеральна асамблея обирає виконком, який керує між засіданнями. У його складі: президент, 6 віце-президентів, генеральний секретар, адміністратор, секретар, скарбник і 21 член.. Виконком обирається на 6 років.

Ідейно-теоретичною програмою СІЄПС є “Маніфест про спорт”, прийнятий у 1964 році. Маніфест включає, зокрема, розділи - “Спорт у школі”, “Спорт на дозвіллі”. У 1969 році СІЕПСскерував урядам країн рекомендації з розвитку фізичного виховання, які отримали назву “Спорт для всіх”.

Читайте також:

1. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
5. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
6. БАГАТОКОВШОВІ ЕКСКАВАТОРИ. ВИЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТУЮЧІ МАШИНИ. КОМПЛЕКСИ МАШИН БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
7. Базові принципи психології спорту.
8. Банківська система в ринковій економіці є звичайно дворівневою і включає центральний банк (емісійний) і комерційні (депозитні) банки різних видів.
9. Безпека транспорту
10. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
11. Взаємозв'язок видів образотворчої діяльності
12. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОПИТУ ТА ВИДІВ МАРКЕТИНГУ

Переглядів: 1590