• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Утворення суб’єкта господарювання, загальна характеристика форм(способів) та процедури.

1. Початковим етапом процесу створення суб'єкта господарювання є прийняття відповід­ного рішення. Порядок його прийняття залежить від виду суб'єкта господарювання, що створюється, і порядку створення (добровільний або примусовий). Відповідно, суб'єкт гос­подарювання може утворюватися за рішенням:

- власника (власників);

- уповноваженого власником (власниками) органу;

- інших органів, організацій і громадян - у прямо передбачених законом випадках. Якщо статус суб'єкта господарювання набувається у добровільному порядку, рішення

приймається особисто власником (власниками) майна або уповноваженою власником (влас­никами) особою.

Приймаючи рішення про використання належного йому на праві власності майна для здійснення підприємницької діяльності або для утворення господарської організації, влас­ник здійснює тим самим належне йому суб'єктивне право ( Кодексу).

Для набуття статусу підприємця громадянину достатьо зареєструватися в установленому законодавством порядку. При утворенні господарської організації - юридичної особи влас­ник або, якщо це передбачено законодавством, уповноважений власником чи власниками орган стають її засновниками.

Засновниками господарської організації є особи (власники), які приймають рішення про створення господарської організації та підписують установчі документи. Якщо інше не пе­редбачено законодавством, засновником підприємства, організації може бути будь-яка осо­ба, що має право власності на майно незалежно від форми власності.

Кількісний склад засновників може бути різним. Організація може утворюватись одним власником (один засновник) або разом з іншими (два і більше засновників). Однак в окремих випадках законодавством можуть установлюватися певні вимоги щодо кількісного і якіс­ного складу засновників.

За способом утворення підприємницькі організації можуть створюватися шляхом:

- заснування нової організації;

- реорганізації діючої підприємницької організації.

Способами (формами) реорганізації згідно з пунктом 2 статті 52 Кодексу є злиття, виді­лення, розділ, перетворення і приєднання.

У результаті злиття, виділення, поділу дійсно з'являється нова господарська організація. Водночас при приєднанні нова юридична особа не створюється, а продовжує діяти господар­ська організація, до якої приєднується організація, що припинила існування. Змінюється ли­ше обсяг її прав і обов'язків. Напевно, не зовсім точно відображає сутність процесу перетво­рення і вказівка на створення нового суб'єкта при перетворенні, тому що в результаті пере­творення новий суб'єкт не створюється, лише змінюється правове становище реорганізо­ваної організації.

Порядок набуття статусу суб'єкта господарювання встановлюється нормами даного Ко­дексу, інших законів і визначається видом створюваного суб'єкта господарювання (комер­ційна чи некомерційна організація), способом утворення (засновництво чи реорганізація), його організаційно-правовою формою (кооператив, відкрите акціонерне товариство тощо). Для створення суб'єктів комерційної діяльності в окремих галузях економіки законодав­ством може встановлюватися особливий порядок їх створення, особливі вимоги до органі­заційних форм створюваних суб'єктів, особливості їх статусу.

Порядок створення, державна реєстрація, реорганізація суб'єктів господарювання, що здійснюють некомерційну господарську діяльність, визначаються спеціальними зако­нами (п. 2 ст. 53 Кодексу).

Порядок створення, державна реєстрація, реорганізація суб'єктів господарювання, що здійснюють комерційну господарську діяльність, визначаються цим Кодексом і закона­ми України.

Створення суб'єктів, що здійснюють комерційну господарську діяльність, може здійсню­ватися в будь-якій організаційній формі. Організаційною формою визначається і порядок створення комерційної організації. Суб'єкт господарювання, що має статус юридичної осо­би, створюється, як правило, у добровільному порядку шляхом заснування нового суб'єкта або реорганізації діючого.

Водночас закон може встановлювати певні обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, у тому числі за організаційною формою. Так, страхові організації не можуть створюватися у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Створення підприємницької організації у примусовому порядку може здійснюватися лише в прямо передбачених законом випадках. Чинне законодавство передбачає створен­ня господарської організації шляхом примусового поділу (виділення) діючої організації на основі рішення суду. Ініціювати таке судове рішення може антимонопольний орган, якщо протягом встановленого ним строку господарська організація не вжила відповідних заходів для припинення зловживань своїм монопольним або домінуючим становищем на ринку.

3. Відповідно до вимог антимонопольного законодавства в окремих випадках рішення про створення господарської організації необхідно узгоджувати з антимонопольним орга­ном. Таке узгодження має за мету захист конкуренції на ринку товарів і послуг, запобігання його монополізації окремими суб'єктами господарювання.

Узгоджувати рішення про створення суб'єкта господарювання необхідно у випадках еко­номічної концентрації капіталу. Перелік дій, які призводять до концентрації капіталу, перед­бачено статтями 22, 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» [282]. Поря­док узгодження передбачено Положенням про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарю­вання (Положенням про концентрацію) від 19 лютого 2002 р. [201]

Потребує узгодження з антимонопольними органами створення шляхом поділу (виділен­ня) підприємств і об'єднань, господарських товариств, в яких 75 і більше відсотків статутно­го фонду належать державі. Він встановлений Положенням про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженим нака­зом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України та Антимонопольно­го комітету України від 20 квітня 1994 р. [202]

Процедура виділення в процесі приватизації структурних підрозділів державних підпри­ємств і створення на їх основі самостійних підприємств - юридичних осіб передбачена По­рядком прийняття рішень про необхідність реорганізації об'єкта приватизації, затвердже­ним наказом АМКУ та ФДМУ від 2 грудня 1997 р. [243]

Порядок погодження з антимонопольними органами створення холдингових компаній встановлює Положення про порядок одержання згоди Антимонопольного комітету України на створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації, затверджене розпорядженням АМК від 21 червня 1994 р. [197]

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
5. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
6. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
7. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
8. V.3. Общая характеристика кадрового состава муниципальной службы в республике Коми на 2004 год.
9. VI.Залежно від особливостей суб’єкта
10. Абстрактна (загальна) форма
11. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
12. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист

Переглядів: 512