• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття стадії судового розгляду адміністративної справи та її особливості

Після підготовки справи до судового розгляду суд переходить до розгляду та вирішення адміністративної справи по суті. Розгляд і вирішення справ адміністративної юрисдикції адмі­ністративними судами представляє собою окрему процесуальнустадію,тобто відносно відокремлену, чітко визначену у часі сукупність процесуальних дій, об'єднаних конкретною процесуальною метою. Відповідно до КАС (Глава З „Судовий розгляд справи” Розділ III „Провадження в суді першої інстанції”) вона от­римала назву судового розгляду справи.Розглянемо її типові ознаки:

- складається із сукупності об'єднаних спільною процесуаль­ною метою процесуальних дій;

- зміст стадії та порядок здійснення процесуальних дій ви­значено КАС;

- судовим розглядом справи, як правило, справа адміністра­тивної юрисдикції завершується;

- судовий розгляд справи – обов'язкова, центральна стадія адміністративного процесу, під час якої суд розглядає та вирішує справи по суті, постановляє ухвали чи постанови;

- на даній стадії остаточно розв'язується спір між його учас­никами, визначаються взаємні права і обов'язки сторін;

- розгляд адміністративної справи у судовому засіданні обме­жений процесуальними строками;

- перелік учасників судового розгляду справи адміністратив­ної юрисдикції чітко визначений законодавством;

- стадія судового розгляду справи адміністративної юрисдик­ції складається з таких частин: 1) підготовча частина (ст.ст. 124-134); 2) розгляд справи по суті (ст.ст. 135-151); 3) судові дебати (ст. 152); 4) ухвалення й проголошення судового рішення у справі (ст.ст. 153, 154, 160, 167 КАС);

- судовий розгляд справи адміністративної юрисдикції – ін­ститут адміністративного процесуального права, інакше ка­жучи – система норм права, які регулюють суспільні від­носини між суддею (судом) і іншими учасниками процесу­альної діяльності при розгляді та вирішенні по суті справи адміністративної юрисдикції;

- судовий розгляд справи має місце під час провадження в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного прова­дження, провадження за винятковими та нововиявленими обставинами. Тобто, якщо рішення суду першої інстанції у справі переглядається у порядку апеляційного, касаційного провадження, у порядку провадження за винятковими об­ставинами або провадження за нововиявленими обставина­ми, то у межах цих проваджень також має місце стадія су­дового розгляду адміністративної справи;

- значення стадії розгляду адміністративної справи визначає­ться змістом діяльності суду першої інстанції і виконува­них ним функцій у цій частині розвитку адміністративного судочинства. Шляхом розгляду адміністративних справ здійснюються функції правосуддя та виконуються завдання адміністративного судочинства – захист прав, свобод і за­конних інтересів фізичних, юридичних осіб;

- судовий розгляд адміністративної справи відбувається у формі судового засідання, яке є зовнішньою формою судо­вого розгляду.

Судовому розгляду справи пе­редують стадії по­рушення справи адміністративної юрисдикції(відкриття провадження в адміністративній справі) (ст.ст. 104-107) та підготовки справи до судового розгляду(ст.ст. 110-121). Характеризуючи судовий розгляд адміністративної справи, зупинимось на загальних правилах здійснення цієї стадії.

1. Строк розглядуадміністративної справи визначений ст. 122 КАС. Так, ч. 1 ст. 122визначено, що адміністра­тивна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.(нова редакція).

Як роз'яснено у п. 11 ч. 1 ст. 3 КАС, розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адмініст­ративної справи, достатній для надання своєчасного (без не­виправданих зволікань) судового захисту порушених прав, сво­бод та інтересів у публічно-правових відносинах.Винятками з цього правила слід вважати випадки, передбачені ч. 7 ст. 171, ч. 11 ст. 172, ч. 4 ст. 173, ч. 5 ст. 174, ч. 5 ст. 175, ч. 10 ст. 176, ч. 2 ст. 180, ч. 5 ст. 181, ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КАС. Строки розгля­ду адміністративних справ, вказаних у перелічених статтях, становлять від 2 днів до 1 місяця або ж мають виконуватися невідкладно (ч. 4 ст. 173 КАС).

Зменшення строку розгляду адміністративної справи у за­значених статтях обумовлюється:специфікою справ та певною потребою.

Специфіка.До таких адміністративних справ відносять:

1) оскарження законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президен­та України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради АРК;

2) оскарження законності та відповідності правовим актам ви­щої юридичної сили нормативно-правових актів мініс­терств, інших центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів АРК, місцевих держав­них адміністрацій, органів місцевого самоврядування, ін­ших суб'єктів владних повноважень;

3) оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій;

4) провадження у справах щодо уточнення списку виборців;

5) провадження у справах про дострокове припинення повно­важень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності;

6) провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяль­ності державної виконавчої служби;

7) провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалі­зації права на мирні зібрання;

8) провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання;

9) провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що н ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

10) провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби (нова ст. 183-3 КАС доповнено ЗУ № 2756-VI від 02.12.2010);

11) провадження у справах за зверненнями Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них (нова ст. 183-4 КАС доповнено ЗУ № 3266-VI від 21.04.2011);

12) провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства (нова ст. 183-5 КАС доповнено ЗУ № 3796-VI від 22.09.2011).

Потреба.Метою скорочення строку розгляду справи є необхідність:

- негайно поновити стан, який існував до порушення закон­них прав, свобод, інтересів громадян України,

- запобігти негативним наслідкам таких порушень (неможли­вість реалізувати виборче право, неправомірна, помилкова дія нормативно-правового акта органу виконавчої влади).

2. Місцем розгляду адмінсправивідповідно до ч. 3 ст. 122 є спеціально обладнане при­міщення – зал судових засідань. Але в разі необхідності ок­ремі процесуальні дії можуть вчинятися за межами приміщен­ня суду.

3. Учасниками розглядусправи є такі ос­новні групи суб'єктів:

1) суб'єкти, які здійснюють правосуддя в адміністративній справі – суддя або суд (ст.ст. 23-25 КАС);

2) суб'єкти, які беруть участь у розгляді адміністративної справи:

а) з метою захисту власних прав, свобод, інтересів – сторони, треті особи (ст.ст. 47, 50, 53 КАС);

б) з метою захисту прав, свобод, інтересів інших осіб – про­цесуальний представник. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні осо­би (ст.ст. 56, 60 КАС);

3) суб'єкти, які сприяють здійсненню правосуддя, тобто які особисто не беруть участі у справі, однак своїми діями до­помагають здійсненню правосуддя в адміністративній спра­ві. (секретар судового засідання, судо­вий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач) (ст. 62 КАС).

4.Учасники звертаються до суд­ді "Ваша честь".Таке звернення дисциплінує учасників, формує у них поважне ставлення, як до особистості судді, так і до органу державної влади – суду (ст. 134 КАС).

5. Ходом судового засідання керує суддя,який здійснював підготовче провадження (ст. 123 КАС); він забезпечує дотримання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного й об'єк­тивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

6. Правосуддя в адміністративних судах здійснюється глас­ноі відкрито.Гласність і відкритість про­цесу (ст. 12 КАС) полягає у тому, що:

- особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути об­межені у праві на отримання в адміністративному суді, як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгля­ду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отри­мання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішен­ня. Звернення особи, яка бере участь у справі, не підлягає розгляду та не потребує відповіді, якщо у ньому не зазначено місце проживання чи місцезнаходження (для юридичних осіб) або не підписано автором (авторами), а також якщо неможливо встановити його авторство, або таке, що містить вислови, що свідчать про неповагу до суду (ч. 1 ст. 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4054-VI від 17.11.2011);

- кожен має право знайомитися в установленому законодав­ством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розгля­нутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної ін­формації про особу, державної чи іншої таємниці, що охо­роняється законом;

- розгляд справ в судах проводиться від­крито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення держав­ної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом;

- розгляд справи в закритому судовому засіданні проводить­ся з дотриманням усіх правил адміністративного судочин­ства. Під час розгляду справи в закритому судовому за­сіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – експерти, спеціалі­сти, перекладачі та свідки;

- якщо під час закритого судового засідання буде встанов­лено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушен­ням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні;

- під час судового розгляду справи в судовому засіданні за­безпечується повне фіксування судового засідання за допо­могою звукозаписувального технічного засобу;

- особи, присутні в залі судового засідання, можуть викори­стовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукоза­пису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'­єктами владних повноважень;

- судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо розгляд відбу­вався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголо­шується лише резолютивна частина рішення.

7. Суд відкладає розглядсправи у випадках, встановлених КАС, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (внаслідок задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб (ст. 150 КАС).

Суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву її розгляду, встановлює дату і час новогосудового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не при­були або яких суд вперше залучає до участі в адміністратив­ному процесі, викликаються в судове засідання повістками.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухва­лою суду свідків не допитують і викликають знову.

Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд по­чинаєтьсяспочатку. У разі, коли сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
8. А/. Поняття про судовий процес.
9. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
10. Аграрне виробництво і його особливості
11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
12. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності

Переглядів: 4923