• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2. Грошовий оборот та грошові потоки

06-03-39

Конспект лекцій

з дисципліни «Гроші і кредит»

для студентів напряму підготовки 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»денної та заочної форми навчання

Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці». Протокол № 3 від 14.11.13 р.

Рівне – 2014

Конспект лекцій з дисципліни «Гроші і кредит» для студентів напряму підготовки 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»денної та заочної форми навчання / Заячківська О.В., Рівне: НУВГП, 2014, – 43 с.

Упорядник: доцент, к.е.н. О.В. Заячківська, доцент.

Відповідальний за випуск: В.І. Павлов, проф., д.е.н., завідувач кафедри фінансів і економіки природокористування.

Зміст

стор.

© Заячківська О.В., 2014

© НУВГП, 2014

Змістовий модуль 1 «Теоретичні основи виникнення грошей, грошовий обіг та модель грошового ринку»

Тема 1. Сутність грошей та їх функції. Теорії грошей

План

1. Сутність грошей та історія їх розвитку.

2. Форми грошей та їх еволюція.

3. Функції грошей.

4. Теорії грошей.

1. Необхідність виникнення грошей зумовлена розвитком товарного виробництва та відносин обміну.

За своїм місцем у товарному виробництві і обміні гроші –цеспецифічний товар, що має властивість обмінюватись на будь-який інший, тобто є загальним еквівалентом вартості товарів.

Перші карбовані гроші з’явились у 7 ст. до н.е. в Лідії, а на Україні – в 6 ст. до н.е. Безпосередньо грошовий обіг розпочався у 8 ст. н.е. В обігу на той час знаходились монети країн Західної Європи та Візантії. Перші власні карбовані гроші в Україні з’явились в 10 ст. в Київський Русі і називались вони «златниками» та «срібляниками».

Період з 10 по 13 ст. ввійшов в історію грошового обігу як безмонетний. В обігу на той час перебували зливки золота певної ваги та форми – гривні.

В 9 ст. монетне карбування відновлено в Києві та Львові. Але поряд з власними грошима в обігу перебуває велика кількість німецьких, польських, чеських та інших грошей.

Поява перших паперових грошей відноситься до 18 ст. У зв’язку зі значним знеціненням паперових грошей в 1839 році була проведена перша грошова реформа в Росії. Одиницею грошової системи став срібний карбованець, поряд з ним в обіг були випущені кредитні білети, розмінні на срібло та мідні гроші. В кінці 19 ст. карбованець набуває золотого вмісту, який становить 0,774 г. золота.

Історія грошового обігу налічує 6 грошових реформ. У 1922-1924 роках, 1930-1932 роках, 1947 р., 1961-1962 роках, 1990-1992 роках. Остання грошова реформа була проведена у вересні 1996 року і впровадила в обіг українську національну валюту – гривну.

2. В своїй еволюції гроші виступали у таких формах:

товарні гроші.У ролі грошей виступали предмети першої необхідності (худоба, зерно, сіль, риба тощо) і форма грошей збігалась з формою цих товарів. По мірі розвитку товарного виробництва ринок поставив перед грошовим товаром нові вимоги, яким відповідали тільки металеві гроші.

Вони виступали спочатку у формі зливків золота та срібла, а згодом у формі монети. Монети виникли в 3 ст. до н.е., після закріплення ролі грошей за металами і найвищого розвитку досягли в епоху золотого монометалізму, основною формою якого був золотомонетний стандарт.

паперові гроші – це знаки справжніх золотих або срібних грошей, що випускаються державою в обіг, наділяються нею примусовим курсом і замінюють товарні гроші в їх функціях, не маючи власної вартості. Вперше були випущені в Китаї у 12 ст.

Ознаки паперових грошей: примусовість курсу; нерозмінність на метал; несталість та поступове знецінення; випускаються для покриття бюджетного дефіциту.

Кредитні гроші – це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі розвитку кредитних відносин. За формою це паперові гроші, обіг яких підпорядкований дії специфічних законів. Кредитні гроші пройшли таку еволюцію: вексель; банкнота; чек; депозитні гроші.

Електронні гроші.Найсучасніша форма грошей.Гроші використовують у вигляді кредитних карток, дебетових карток та банківських автоматів касирів (банкоматів). Кредитна картка – це засіб платежу, що замінює готівку, чеки і дає можливість отримати у банку кредит. Дебетова картка – служить для здійснення електронних переказів грошей з одного рахунку на інший.

3. Гроші виконують такі функції:

Міра вартості – це функція, в якій гроші забезпечують вимірювання вартості товару, надаючи їй форму ціни. Ціна – грошовий вираз вартості товару. Масштаб цін – це вагова кількість монетарного товару, що законодавчо визнається за грошову одиницю.

Засіб обігу – це функція грошей, в якій вони виконують роль посередника в обміні товарів та забезпечують їх обіг.

Обмін товарів за допомогою грошей має вигляд Т – Г – Т. Участь в обміні грошей надає йому якість; він розглядається як дві самостійні дії: Т – Г – продаж і Т – Г – купівля, які можуть не співпадати у часі та просторі.

Засіб платежу – це функція грошей, яка полягає в обслуговуванні та погашенні різноманітних боргових зобов’язань, що виникають між суб’єктами економічних відносин.

Основний зміст функції полягає в тому, що гроші погашають вартість товарів проданих у кредит.

Засіб нагромадження – це функція грошей, пов’язана з їх здатністю бути засобом збереження вартості та представником абстрактної форми багатства.

Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забазпечують реалізацію взаємовідносин між державами. Це комплексна функція, яка повторює всі функції властиві грошам. ЇЇ виконували СДР, ЕКЮ, євро, долар.

4. В історії розвитку грошей виділяють 4 види теорій:

номіналістична теоріявиникла у 7 – 8 ст. коли грошовий обіг був переповнений неповноцінними знаками вартості. Об’єктивна основа виникнення теорії – перехід від зливкового золотого обігу до монетного, коли гроші почали сприйматись не за їх вагою, а за найменуванням. Прихильники теорії – Стюарт, Кнап, Берклі, в Росії – ідеологи дворянства. В наш час продовжує її розвиток – Самуельсон. Сутність теорії:

1. Гроші виникають, як продукт погодженості між людьми, з метою полегшення їх обміну.

2. Функція грошей як міри вартості заперечується.

3. Основна функція грошей – засіб платежу.

металістична теоріявиникла в епоху рабовласництва, але найбільшого розвитку досягла в 17 – 18 ст. Сутність теорії:

1. Джерелом суспільного багатства є золото та срібло, а не сукупність матеріальних благ створених працею.

2. Неможливість заміни металевих грошей паперовими.

3. Золото та срібло вже за своєю природою є грошима.

4. Ототожнювався грошовий і товарний обіг.

5. Основна функція грошей – засіб нагромадження.

Сьогодні продовжує розвиток металістичної теорії – Шарль де Голь.

кількісна теоріявиникла в 16 ст. коли в Європі почалось різке зростання цін. Особливий розвиток набула в 17 – 18 ст. Основоположниками теорії були Ж. Боден, Дж. Лок, Д. Юм.

Найбільшу популярність набули два варіанти цієї теорії:

трансакційна теорія (теорія Фішера). Згідно теорії Фішера МV=PQ. Згідно цього, рівень цін змінюється прямо пропорційно кількості грошей в обігу та обернено пропорційно кількості товарів, які реалізуються за допомогою цих грошей.

кембріджська теорія (теорія касових залишків) – виникла на початку 20 ст. у Західній Європі. Її автори – Маршалл, Пігу, Робертсон і Кейнс. В основу цієї теорії був покладений не обіг грошей, а їх нагромадження. Згідно з теорією

де: К – частина річного доходу, яку учасники бажають зберігати у вигляді грошей. Відродилась теорія у вигляді монетаризму у США. Прихильником її є Фрідмен.

марксистська теорія.К. Маркс довів, що гроші не просто технічний інструмент системи господарювання, а внутрішній елемент суспільних відносин, що базується на товарному виробництві.Він сформулював особливості грошей як товару, визначив історичний характер грошей.Маркс вперше вивів закон грошового обігу. Формула Фішера це перероблена формула марксового закону кількості грошей

де: Цт – сума цін товарів; О – швидкість обігу.

Необхідна сума грошей прямо пропорційна сумі цін товарів і обернено пропорційна швидкості їх обігу.

Тема 2. Грошовий оборот та грошові потоки

План

1. Суть та структура грошового обороту.

2. Грошові потоки та їх балансування.

3. Грошова маса.

4. Швидкість обігу грошей.

5. Закон грошового обігу та сталість грошей.

1. Процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом.

Грошовий оборот явище макроскопічного порядку. За його допомогою здійснюється кругообіг всього сукупного продукту суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні, споживанні. Тому його називають сукупним грошовим оборотом.

Основні ознаки руху грошей при грошовому обороті:

1. Еквівалентність (обмін на товари ).

2. Однобічність (гроші переходять у власність інших після купівлі-продажу).

3. Прямолінійність (постійне віддалення грошей від їх власників).

Отже, грошовий оборот – це процес руху грошей, який відбувається безперервно, є єдиним цілим, що пов’язує між собою всю різноманітність економічних взаємовідносин та забезпечує їх реалізацію.

Структура грошового обороту включає:

1. Грошовий обіг – це рух грошових коштів від покупця до продавця.

2. Фінанси – економічні відносини за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування і використання спеціальних фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу, перерозподілу і використання національного багатства, сукупного суспільного продукту і національного доходу з метою досягнення соціально-економічного розвитку держави.

3. Кредит – економічна категорія, що визначає відносини між юридичними та фізичними особами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення, і як правило, з виплатою відсотків за користування.

2.Модель грошових потоків має 16 окремих грошових потоків: сукупність платежів, що пов’язані з купівлею ресурсів; реалізація ресурсів сімейним господарствам; оплата продуктів на внутрішньому ринку; сплата податків Уряду; заощадження сімейними господарствами; кредити одержані фірмами у фінансових посередниками; купівля матеріальних цінностей сімейними господарствами; розміщення зобов’язань Уряду на грошовому ринку; оплата купівлі-продажу на ринку продуктів; купівля продуктів на світовому ринку; оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм; одержаний прибуток з ринку продуктів; чистий імпорт продукції; експорт продукції; збільшення кредитування НБУ комерційних банків; вилучення надлишку грошових коштів за допомогою валютної інтервенції.

3. Величина грошової маси– це сукупність грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу (місяць, квартал, рік).

Грошова маса поділяється на такі складові:

1. Усі грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та в касових залишках юридичних осіб.

2. Усі депозитні гроші короткострокового характеру.

3. Активи, яким властива ліквідність.

Якісна структура грошової маси охоплює її структуру та динаміку руху.

Грошова маса групується за такими критеріями:

- за ступенем готовності окремих елементів до обертання;

- за формою грошових засобів;

- за розміщенням ГМ в суб’єкти грошового обігу;

- територіальним розміщенням.

Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовують відповідний набір грошових агрегатів.

Грошовий агрегат – це визначене законодавством, відповідно до ступеня ліквідності, специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками грошової маси.

Принципи побудови грошових агрегатів:

1. Кожен наступний агрегат є носієм більшої маси грошей, ніж попередній.

2. Кожен наступний агрегат менш ліквідний, ніж попередній.

Розглянемо побудову агрегатів в Україні:

1. М0 = готівкові гроші поза банківською системою.

2. М1 = М0 + кошти на рахунках та поточних депозитах.

3. М2 = М1 + строкові вклади та інші кошти.

4. М3=М2+ депозитні сертифікати та облігації внутрішніх позик.

4. Швидкість обігу грошей – це частота переходу грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні економічних операцій.

Кількість необхідних для обігу грошей прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової маси.

Швидкість обігу грошей перебуває під впливом багатьох чинників з різнонапрямленим характером дії. Усі їх можна поділити на дві групи — ті, що діють на боці платоспроможного попиту, і ті, що діють на боці пропозиції. Серед чинників першої групи головними є зміна попиту на гроші, розвиток структури споживання, культурних потреб населення тощо. Основні чинники другої групи — розвиток суспільного виробництва, ринкових відносин, інфраструктури ринку тощо.

5. Закон грошового обігу полягає в тому, що протягом певного періоду часу в обігу повинна, бути лише певна об’єктивно зумовлена кількість купівельних та платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням

Мф = Мн,

де Мф — фактична маса грошей в обігу; Мн — об’єктивно необхідна для обігу їх маса.

Якщо Мф перевищує Мн — значить в обігу з’явилися зайві гроші, і навпаки, якщо Мф менше від Мн — їх нестача.

Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність можна виразити формулою

,

де Р – середній рівень цін; Q – кількість вироблених товарів; V – швидкість обігу грошей.

Проте не всі товари, які реалізуються, оплачуються негайно. Частина їх продається в кредит, і для їх реалізації гроші в даний момент не потрібні, що відповідно зменшує величину Мн. Водночас в обігу гроші обслуговують не тільки реалізацію товарів чи послуг, виконуючи функцію купівельного засобу, а й забезпечують погашення різних боргових зобов’язань, передусім щодо купівлі товарів у кредит, виконуючи функцію платіжного засобу. Для цього в обігу необхідна додаткова маса грошей понад ту, яка обслуговує реалізацію товарів і послуг. Однак не всі боргові зобов’язання погашаються реальними грошима. Якщо вони мають зустрічний характер, то можуть взаємно зараховуватися без участі реальних грошей.

Якщо врахувати всі ці додаткові фактори, що діють на грошову масу, то величину Мн можна виразити так

,

де åК — сума продажів товарів і послуг у кредит; åП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав; åВП — сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

Читайте також:

1. I. По сферам оборота
2. III. Управление товарооборотом
3. VI. Грошові кошти
4. А) Грошовий обіг. Закони.
5. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
6. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
7. Альтернативні стратегії фінансування оборотних активів підприємства
8. Амортизація (знос) необоротних активів
9. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
10. Аналіз ефективності використання оборотних активів
11. Аналіз забезпеченості підприємства оборотними коштами та ефективності їх використання
12. Аналіз необоротних активів

Переглядів: 475