Особистісні якості керівника як передумова ефективного менеджменту персоналу

Управління персоналом здійснюється завдяки використанню різних методів, тобто сукупності способів (прийомів) цілеспрямованого впливу керівника на працівників і групи для координації їхніх дій. Серед методів управління виділяють адміністративно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні та виховні. Суть соціально-психологічних методів полягає у використанні керівником способів і прийомів впливу на окремих працівників і колектив у цілому, виходячи зі знання психології людини, її специфічних рис та індивідуальних особливостей окремих працівників. Отже, робота керівника має значення не тільки з погляду результатів організації, але й з позицій особистого життя працівників.

Управління – це процес впливу на діяльність окремого працівника, групи або організації в цілому для досягнення поставлених цілей у конкретних умовах. Воно являє собою взаємодію між керівником і підпорядкованим йому персоналом. За своїм змістом робота керівника полягає в тому, щоб впливати на поведінку та дії людей, спрямовуючи й мотивуючи їх на досягнення спільних цілей. За характером така робота в основному являє собою взаємодію, співробітництво між керівником і працівниками. Важливим компонентом роботи керівника є наставництво та виховання персоналу.

У взаєминах керівника з працівниками вирішальне значення має його авторитет. Авторитет керівника – це загальновизнаний його вплив на підлеглих, що базується на знаннях, моральних якостях, досвіді; це форма здійснення влади. Джерелами авторитету керівника є посадовий статус і завойований престиж. Доповнюючи один одного, вони створюють передумови для нормального функціонування підприємства, коли правильний стиль спілкування з підлеглими й колегами викликає доброзичливу реакцію підлеглих і це дозволяє стверджувати, що керівник є одночасно лідером колективу, або його формальним лідером.

Керівник-лідер користується службовим і особистим авторитетом. Для цього він повинен володіти високо-розвинутими діловими та особистісними якостями, здібністю до спілкування та встановлення контактів з персоналом.

До характерних рис діяльності ефективного керівника належать:

? формулювання принципів діяльності для своїх підлеглих і для всієї організації;

? делегування значної частини відповідальності іншим;

? урахування вимог конкретної ситуації;

? надання підлеглим можливості для самовираження;

? заохочення підлеглих до постановки перед собою високих цілей;

? раціональне використання робочого часу;

? потяг до самовдосконалення;

? використання конструктивної критики щодо діяльності організації;

? розумний ризик і відповідальність.

Для досягнення успіхів в управлінні персоналом керівникові потрібні відповідні здібності – як вроджені, так і набуті. Обов’язковими здібностями є такі:

? технічні – здатність професійно, кваліфіковано виконувати свої обов’язки;

? аналітичні – здатність ідентифікувати ключові фактори ситуації, їхню взаємодію та визначати ті, які заслуговують найбільшої уваги;

? діагностичні – здатність визначати проблеми організації та причини їхнього виникнення;

? концептуальні – здатність усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки, можливості координації діяльності для досягнення поставлених цілей найефективнішими способами;

? комунікативні – здатність сприймати й оцінювати людей, входити з ними в контакт, впливати на них та приваблювати до себе.

Існує багато класифікацій якостей, необхідних керівникові. Наведемо одну з них, яка враховує сім груп якостей:

? морально-етичні (особиста відповідальність за доручену справу, чесність і добросовісність, уважне ставлення до людей, принциповість, уміння сприймати критику й бути самокритичним);

? дисципліна та ставлення до праці (працелюбність, дисциплінованість);

? рівень знань (освіта, компетентність, ерудиція);

? організаційні здібності (діловитість, ініціативність, уміння працювати з підлеглими, чітко та ясно висловлювати думки, створювати команду, цілеспрямованість);

? забезпечення ефективної системи управління (уміння своєчасно приймати рішення, забезпечувати контроль за їхнім виконанням; уміння швидко орієнтуватися в ситуації та запобігати виникненню конфліктів);

? риси характеру (урівноваженість, наполегливість, комунікабельність, порядність, скромність);

? інші якості (здоров’я, стаж роботи, зовнішній імідж).

Центральним моментом творчого управління персоналом, виходячи з психологічних аспектів управління, є здібність керівника позитивно впливати на працівників. Це означає, що його вплив обґрунтований, а підлеглі з розумінням виконують розпорядження.

Методами психологічного впливу на підлеглих є навіювання (умовляння) та переконання. Навіювання – це особливий вид цілеспрямованого, неаргументованого впливу на людину, коли інформація нею сприймається некритично, а згода досягається завдяки готовим висновкам. Тоді як переконання – метод психологічного впливу на підлеглих, спрямований на формування в них поглядів і моральних критеріїв щодо виконання своїх обов’язків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансове забезпечення менеджменту персоналу	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.