Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Алгоритм діяльності класного керівника

Класний керівник − педагог, який займається організацією. координацією та проведенням позакласної виховної роботи.
Основні обов’язки класного керівника: 1. Організаційна робота: Ø ведення журналу; Ø розподіл доручень у класі; Ø організація чергування в класі, школі; Ø зовнішній вигляд учнів; Ø організація харчування. 2. Робота з батьками. 3. Навчальна діяльність: Ø контроль за відвідуванням; Ø організація допомоги в навчанні хворим учням; Ø створення умов для навчання; Ø взаємозв’язок з іншими вчителями-предметниками; Ø перевірка щоденників; Ø створення умов для розвитку обдарованих дітей.
Основні завдання класного керівника: 1. організація виховної і розливальної діяльності. 2. Організація і розвиток колективу. 3. Допомога в становленні особистості учня, створення умов для збагачення його внутрішніх сил, інтересів і здібностей.
Головні функції класного керівника: Ø діагностуюча; Ø комунікативна; Ø виховна; Ø проектуючи; Ø організаційна; Ø розвивальна; Ø методична; Ø стимулююча; Ø оцінювальна; Ø охоронно-захисна; Ø корегуюча.
Принципи планування діяльності класного керівника: Ø народності; Ø культуровідповідності; Ø природо відповідності; Ø гуманізації; Ø демократизації; Ø послідовності; Ø системності; Ø оптимального поєднання словесно-інформаційних та практичних видів діяльності.
Вимоги до складання плану: Ø спрямування на виконання завдань виховання громадянина України; Ø конкретність (усі накреслені справи повинні мати чіткі завдання, конкретні терміни та виконавців); Ø доступність стосовно до вікових та індивідуальних особливостей школярів; Ø опора на учнівський колектив, сім’ю, громадськість; Ø наступність і послідовність у справах; Ø насиченість плану соціально важливими справами.
Структура плану класного керівника: 1. Психолого-педагогічна характеристика класу. 2. основні завдання. 3. Виховні заходи. 4. Індивідуальна робота з учнями. 5. Заходи щодо охорони здоров’я. 6. Робота з батьками та громадськістю.
Методика соціально-психологічної само атестації колективу: Кожен учень дає оцінку колективу, виходячи з таких критеріїв: 6 балів − всі члени колективу мають дану властивість; 5 балів − майже всі члени колективу мають відповідну властивість; 4 бали − більшість членів колективу володіють властивістю; 3 бали − половина членів колективу має відповідні властивість; 2 бали − меншість членів колективу такою властивістю; 1 бал − майже ніхто з членів колективу не володіє властивістю; 0 балів − ніхто з членів колективу не володіє відповідною властивістю. Властивості, які оцінюються: Відповідальність − свідоме, сумлінне ставлення до навчання, роботи. Колективізм − прагнення вирішувати всі питання спільно, керуючись інтересами колективу. Згуртованість − єдність думок з важливих питань життя класу. Організованість − доброчинні особисті стосунки членів колективу. Контактність − позитивне, доброзичливе ставлення до нових учнів, до інших колективів. Відкритість − уміння розподілити обов’язки так, щоб досягти найбільшої ефективності в спільній діяльності. Інформованість − добре знання всіма учнями стану справ свого класу і один одного. Підведення підсумків оцінювання:Визначається середнє арифметичне загальної суми балів: до 3 балів − низький рівень розвитку колективу; від 3 до 3,9 балів − середній рівень розвитку колективу; більше 3,9 балів − високий рівень розвитку колективу.
Орієнтовні завдання виховної роботи: 1. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їхніх інтересів та потреб. 2. Формування дружнього, організованого колективу через активізацію форм індивідуального впливу та колективні форми виховної роботи. 3. Орієнтація кожного учня на розвиток його нових психологічних властивостей: проектування особистості, організація та керування процесом її розвитку. 4. Прищеплення учням навичок планування діяльності на день, тиждень, місяць; навчання само звітування; дотримання виконання свого плану, відповідальності за самозобов’язання. 5. Поглиблення розуміння учнями змісту етичних норм і правил. 6. Виховання позитивних рис характеру: обов’язковості, чесності, організованості, доброти, щирості, поваги до старших, співпереживання, вимогливості до себе. 7. Сприяння розвитку мовленнєвої культури учня, вміння спілкуватися, висловлювати свою думку. 8. Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізувати свою пізнавальну діяльність. 9. Формування потреби у громадянській діяльності. 10. Виховання бажання бачити прекрасне у природі, творах мистецтва, людських взаєминах. 11. Виховання свідомої дисципліни, бережливого ставлення до державного і власного майна. 12. Навчання методів підтримки доброго здоров’я, особистої гігієни. 13. Залучення учнів до скарбів української народної творчості. 14. Допомога у подальшому становленні органів класного самоврядування, розвиток їхньої самостійності. 15. Залучення до виховання учнів їхніх батьків, громадськості.
Форми роботи з учнями: Пізнавальна діяльність: Ø усні журнали; Ø екскурсії; Ø конкурси, турніри, олімпіади; Ø класний лекторій; Ø навчальні конференції тощо. Ціннісно-орієнтована діяльність: Ø аргументація педагогічних вимог, розкриття сенсу, значення і цінності норм етики; Ø диспути; Ø уроки культури; Ø бесіди за „круглим столом”. Художньо-естетична діяльність: Ø концерти самодіяльності; Ø свята, тематичні вечори; Ø художні конкурси; Ø виставки; Ø години поезії, музики, пісні; Ø театральні вистави. Вільне спілкування: Ø класні свята, „вогники”; Ø дні народження; Ø прогулянки; Ø вечори відпочинку; Ø змагання. Суспільно-корисна діяльність: Ø шефська робота; Ø прибирання школи; Ø суспільно корисна праця.
Форми виховної роботи: Класні години: Ø „Духовна краса людини”; Ø „Здорові звички − здоровий спосіб життя”; Ø „Совість, воля, егоцентризм”; Ø „Про дівочу гордість і чоловічу гідність”; Ø „Закон і право”; Ø „Про честь людини”; Ø „Самоорганізація, самодисципліна, відповідальність − як виховати ці якості”; Ø „Праця − найголовніше в моєму житті”. Анкета думок: Ø з приводу боротьби з наркоманією, СНІДом. Диспути: Ø „Я серед людей − це проблема”; Ø „Любов’ю дорожити вмійте. Що це означає?”; Ø „Емоції і характер. У чому їхній взаємозв’язок?”; Ø „Про мету життя і шляхи її здійснення”. Тематичні конференції: Ø „Злочин і покарання”; Ø „Свобода і відповідальність”. Години спілкування: Ø „Світ моїх захоплень”; Ø „Наші менші друзі”. Конкурси: Ø „Моє інтерв’ю”; Ø „Стаття до газети”. Операції: Ø „Милосердя”; Ø „Турбота”. Бесіда-роздум „Мій слід у житті”. Зустрічі з представниками різних професій.

З досвіду роботи
Шумського РМК

Орієнтовні вимоги
до плану виховної роботи*

1. Відображення у вступі стислого аналізу виховної роботи за минулий рік, оцінка її ефективності. Аналіз рівня вихованості учнів, знань та організаторських умінь працівників. Розкриття недоліків у виховній роботі, аналіз їх причин. Аналіз соціально-психологічних умов виховання в сучасний період. Визначення виховної проблеми, основних напрямків виховання на певний проміжок часу.

2. Конкретизація мети, над реалізацією якої працюватиме педагогічний колектив.

3. Обґрунтування мети, стрижневих практичних завдань на рік, навчальну чверть, їх концентрація в кожному розділі.

4. Свідомий вибір змісту, форм і методів роботи з учнями, вчителями, батьками у відповідності із завданнями, особливостями навчального закладу, традиціями, соціально-педагогічними умовами виховання в мікрорайоні, сім’ях тощо. Національне спрямування змісту виховання.

5. Визначення структури плану: організація методичної роботи з педагогічними працівниками; організація діяльності учнів; соціально-педагогічна допомога учням, які потребують особливої уваги; профілактика правопорушень учнів; антинаркотична, антиалкогольна пропаганда та інша робота з батьками; координація діяльності з позашкільними закладами та іншими соціальними інституціями; аналіз виконання.

6. Врахування інтересів, потреб учнів, побажань і порад педагогів, батьків, представників громадських та державних організацій, умов навчально-виховної роботи в закладі тощо. Залучення психологів до планування.

7. Реалізація принципів національного виховання. Планування колективних творчих справ, спрямованих на формування соціально активної позиції учнів, їхніх організаторських умінь, пізнавальної, практично-трудової, економічної, екологічної, правової, художньо-естетичної, комунікативної ті іншої культури, на зміцнення емоційно-вольової сфери тощо.

8. Узгодження з планами всіх виховних центрів (клубами, гуртками, бібліотеками).

9. Відображення логіки виховного процесу, зворотного зв’язку управління, що дозволяє встановити, наскільки ефективна запланована діяльність, чи забезпечено розвиток учнів, чи забезпечено ефективність організаторських умінь педагогічних працівників.

10. Реальність виконання. Можливість корегування, внесення змін у відповідності з безперервно зростаючою інформацією про учнів тощо.

11. Врахування стану розвитку учнівського колективу; специфіки та традицій навчального закладу; інтересів та запитів учнівського колективу, батьків; можливостей педагогічного колективу; можливостей регіону, району, міста, базових підприємств та спонсорів.

З досвіду роботи
Шумського РМК

Пам’ятка
комплексного вивчення
виховної роботи школи

Виховання в процесі навчання: Ø виховання в процесі уроку; Ø розумове виховання; Ø утвердження атмосфери наполегливої навчальної праці, відповідального ставлення до навчання; Ø розвиток пізнавальних інтересів і нахилів; Ø формування працьовитості, самостійності; Ø розвиток моральних, естетичних якостей; Ø турбота про здоров’я; Ø форми роботи з учнями, які потребують особливого підходу.
Позаурочна виховна робота: Ø здійснення системного підходу до виховання; Ø визначення перспективних завдань з виховної діяльності вчительського та учнівського колективів; Ø виховання поваги до державних символів; Ø система інформування школярів, її дієвість та актуальність; Ø виховання відповідального ставлення до навчання; Ø робота гуртків, факультативів; Ø вивчення інтересів, здібностей, нахилів учнів; Ø проведення психолого-педагогічної діагностики; Ø наслідки діагностування; Ø патріотичне виховання; Ø діяльність педагогічного колективу з формування високих моральних якостей, свідомої дисципліни, культури поведінки; Ø профілактика правопорушень; Ø роль учнівського самоврядування у зміцненні свідомої дисципліни; Ø організація вільного часу школярів; Ø діяльність школи як організуючого центру виховної роботи; Ø система трудового виховання та професійної орієнтації; Ø формування основ естетичної культури учнів (заходи з розвитку музичних, вокальних здібностей, організація художньої самодіяльності); Ø формування любові до природи; Ø робота з батьками та громадськістю; Ø організація педагогічного всеобучу та просвітницької роботи серед батьків.
Керівництво і контроль за здійсненням виховної роботи: Ø координованість планів роботи; Ø узгодженість діяльності адміністрації, вчителів, батьківського комітету, учнівських організацій; Ø відповідність поставленим завданням, спрямованим на конкретні виховні результати; Ø особиста участь директора, заступників, педагога-організатора у перебудові виховної роботи; Ø відвідування та аналіз адміністрацією позакласних заходів; Ø вивчення системи роботи окремих класних керівників; Ø обговорення питань виховної роботи на засіданнях педагогічної ради; Ø робота методичного об’єднання класних керівників; Ø педагогічна допомога органам учнівського самоврядування; Ø узагальнення та впровадження в практику роботи перспективного педагогічного досвіду.
Ефективність виховної роботи: Ø громадська активність учнів; Ø ставлення учнів до навчання; Ø участь школярів у суспільно корисній праці; Ø моральне обличчя школярів; Ø сформованість почуття товариськості, милосердя; Ø дисципліна і поведінка учнів у школі і поза нею; Ø правопорушення, їх характер; Ø рівень сформованості загально шкільних та класних учнівських колективів; Ø розвиток учнівського самоврядування.
Аналіз результатів виховної роботи: Ø сформованість в учнів екологічної культури, гармонії відносин з природою; Ø вміння між особистісного спілкування; Ø шанобливе ставлення до звичаїв, традицій; Ø виховання поваги до батьків, рідного краю; Ø сформованість в учнів національної ідеї, свідомості.

З досвіду роботи
Шумського РМК


Читайте також:

  1. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
  2. II. Мотивація навчальної діяльності
  3. II. Мотивація навчальної діяльності
  4. II. Мотивація навчальної діяльності
  5. II. Мотивація навчальної діяльності
  6. II. Мотивація навчальної діяльності
  7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  8. III. Мотивація навчальної діяльності
  9. III. Мотивація навчальної діяльності
  10. IV. Алгоритм вирішення задачі
  11. IV. Алгоритм розв’язання задачі
  12. IV. Алгоритм розв’язання задачі




Переглядів: 1027

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
IV. Контроль за станом виховної роботи | Аналіз виховного заходу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.