• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України

Різновидом касаційного провадження є перегляд судових рі­шень Верховним Судом України, зміст та особливості якого закріплені ст.ст. 235-244-2 Глави 3 Розділу IV КАС України (Нова редакція глави).

Відповідно до ст. 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Право на звернення про перегляд судових рішень (ст. 236 КАС) надається сторонам або іншим особам, які беруть участь у справі, котрі мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

При цьому заява про перегляд судового рішення в адміністративних справах з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною (ч. 2 ст. 236 КАС).

Водночас законом встановлено: не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження (ч. 3 ст. 236 КАС).

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень визначено у ст. 237 КАС, якою встановлено таке:

1. Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановленняміжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Положеннями статті 238 КАС визначено строки подання заяви про перегляд судових рішень. Зокрема даною статтею встановлено:

1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (увага – ч. 1 ст. 238 в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011, яким строк подачі заяви про перегляд збільшено до трьох місяців!!).

2. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

3. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала (увага – ст. 238 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011!!).

Стаття 239 КАС визначає вимоги до заяви про перегляд судових рішень, до яких закон відносить такі:

1. Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі.

2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку із ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу;

5) вимоги особи, яка подає заяву;

6) у разі необхідності - клопотання;

7) перелік матеріалів, які додаються.

3. Заява підписується особою, яка її подає, або представником особи, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Порядок подання заяви про перегляд судових рішень визначено у статті 239-1 КАС, а саме:

1. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України. До заяви мають бути додані:

1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстав, установлених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

2. До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.

При цьому положеннями статті 239-2 КАС передбачена перевірка Вищим адміністративним судомУкраїни відповідності заяви вимогам цього Кодексу. Вказана перевірка полягає у наступному:

1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого адміністративного суду України, реєструється у день її надходження в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239-1 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого адміністративного суду України.

4. Заява повертається заявнику, якщо:

1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

3) заяву подано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

4) є ухвала Вищого адміністративного суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

Новою редакцією глави 3 КАС у ст. 240 врегульовано порядок допуску Вищим адміністративним судом України справи до провадження, а саме:

1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого адміністративного судуУкраїни, яка формується без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується, в порядку, встановленому ч. 3 статті 15-1 цього Кодексу.

2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий адміністративний суд України протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути обґрунтованою.

3. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.

4. Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд справи здійснюється колегією у складі п'яти суддівВищого адміністративного суду України за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку (увага – ст. 240 доповнено ч. 4 згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011!!).

Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України здійснюється відповідно до положень ст. 240-1 КАС та полягає у наступному:

1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження в порядку, встановленому ч. 3 статті 15-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.

2. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України, для чого:

1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;

2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому судовому засіданні або в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами);

2-1) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому адміністративному суді України (ч. 2 ст. 240-1 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011);

3) вирішуєпитання прозупинення виконання відповідних судових рішень;

4) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;

5) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цієї норми закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;

6) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.

3. За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь та постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

Важливі положення містить ст. 241 КАС, якою встановлено порядок розгляду справи Верховним Судом України,котрий полягає в такому:

1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосуваннясудом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.

Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат Верховного Суду України (ч. 1 ст. 241 в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011).

2. Справа про перегляд судового рішення з підстави, встановленої п. 2 ч. 1 ст. 237цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом (ч. 2 ст. 241 в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011).

3. Відкриття судового засідання, роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються відповідно до вимог глави 3 розділу III цього Кодексу.

4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій.

5. Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по сутізаявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

6. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

Істотне практичне значення має чітке визначення у статті 242 КАС повноважень Верховного Суду України. Зокрема даною статтею визначено:

1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

про повне або часткове задоволення заяви;

про відмову в задоволенні заяви.

2. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.

3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п. 2 ч. 1 статті 237 цього Кодексу.

Статтею 243 КАС визначено вимоги до постанов Верховного Суду України про задоволення заяви, які полягають у наступному:

1. Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу.

2. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, що переглядається з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання (ч. 2 ст. 243 в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011).

3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення (ч. 3 ст. 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011).

4. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви повинна бути вмотивованою.

Крім того, у ст. 244 визначено вимоги до постанов Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви, а саме:

1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

2. Постанова про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою.

Положеннями статті 244-1 передбачено повідомлення про ухвалення рішеннята його виготовлення, згідно до яких постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України (ст. 244-2):

1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

3. РішенняВерховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ст. 237 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття (увага – ст. 244-2 доповнено ч. 3 згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011!!).

2. Підстави та зміст перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

Відповідно до ст.ст. 245-253 Глави 4 Розділу IV КАС, постанова чи ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами(ч. 1 ст. 245).

Підставами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рі­шення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок чого було ухвалено не­законне або необгрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, що стало підставою для при­йняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконститу­ційності закону, іншого правового акта чи їх окремого по­ложення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано (ч. 2 ст. 245).

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові ак­ти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім ви­падків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідаль­ність фізичної особи (ч. 3 ст. 245 КАС).

Таким чином, нововиявлені обставини— це існуючі в мо­мент розгляду справи і суттєво значимі для його вирішення юридичні факти, які не були і не могли бути відомі ні заявни­кові, ні суду.

Які ж характеризуючі ознаки нововиявлених обставин?

По-перше, це — юридичний факт, який уже існував на мо­мент розгляду справи. Цим нововиявлена обставина відрізня­ється від нововиявленого доказу. Виявлення невідомого заяв­нику документа, який підтверджує його право (наприклад, проходження державної служби) після того, як рішення суду вступило в законну силу, буде нововиявленим доказом, бо нія­кої невідомої суду обставини у цьому випадку немає. Підтвер­джується та обставина, яку суд першої інстанції не врахував під час першого розгляду справи.

По-друге, обставина мала існувати на момент розгляду справи і лише повна непоінформованість щодо неї перешко­джала винесенню рішення іншого змісту. Тому неправильним є віднесення до нововиявлених обставин фактів, які виникають після розгляду справи судом. Це вже нові обставини, які можуть бути покладені в основу нового позову.

Третя ознака нововиявленої обставини полягає у значенні, яке вона має для справи. Встановлення цієї обставини під час розгляду справи мало б призвести до прийняття суттєво іншо­го рішення.

Незаконність і обґрунтованість рішення, яке переглядаєть­ся, у даному випадку є наслідком виявлення обставин, які суд не міг врахувати в момент прийняття рішення, оскільки вони не були і не могли бути відомі ані йому, ані заявникові. Тому в процесі вирішення питання про перегляд рішень за нововиявленими обставинами немає необхідності перевіряти за ма­теріалами справи правильність застосування судом закону, здійснення тих чи інших процесуальних дій, правильність оцін­ки доказів. Головне завдання суду — з'ясувати наявність або відсутність нововиявлених обставин і встановити, чи вплинули вони на правильність винесеного рішення (постанови або ухвали), чи ні.

Законність і обґрунтованість судового рішенняу даному випадку перевіряються не в аспекті відповідності його до ма­теріалів справи, а у зв'язкуз нововиявленими обставинами. До їх виявлення судове рішення визнавалось правильним, оскіль­ки відповідало тим фактам, які об'єктивно знаходились у роз­порядженні суду під час розгляду ним справи. Відтак в основу допущених судом помилок покладається не сама помилка, а його необізнаність.

Особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні пра­ва, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами (ст. 246 КАС).

Читайте також:

1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
2. The peace – порядок
3. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
4. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
5. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
6. А/. Верховна Рада України.
7. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
8. Аграрні закони України
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
12. Адміністрація Президента України

Переглядів: 1884