Для виживання у конкурентній боротьбі фірма повинна мати особливі конкурентні переваги, які слід утримувати та захищати у довгостроковій перспективі. Фірма напрацьовує ці переваги за рахунок підвищення своєї компетентності, нарощування та використання науково-технічного потенціалу, завдяки якому вона зможе поставити на ринок продукцію, що відрізняється від продукції інших продавців.
Прискорення темпів науково-технічного прогресу призводить до збільшення витрат на науково-дослідницькі роботи, витрат на нові технології, тим самим ускладнюючи створення нових конкурентних переваг. Ці фактори виступають додатковим стимулом до горизонтальної інтеграції фірм.
Крім того, на фоні глобалізації економіки та уніфікації потреб споживачів, інтеграція стає необхідністю для швидкого опанування перспективних ринків. Фірма повинна розповсюджувати свою продукцію швидше, ніж її конкуренти. Оскільки розміщення у інших регіонах або країнах автономних підрозділів пов’язане з високими витратами, то без кооперації неможливо обійтися. При цьому, якщо потреби споживачів у різних географічних областях відмінні одні від одних, фірма повинна диференціювати свою пропозицію, щоб у кожному регіоні, вона змогла використовувати конкурентні переваги місцевих партнерів.
Забезпечення кон’юнктурної безпеки
З конкурентної точки зору, поведінка фірми у будь-якій ситуації
визначається логікою конкурентної боротьби, протидіями своїм економічним суперникам. Однак у багатьох ситуаціях фірма цілеспрямовано уникає конкурентної протидії, щоб захистити та забезпечити безпеку власного виробництва.
З економічної точки зору, інтеграція дозволяє дуже суттєво скоротити рівень невизначеності та ризику на ринку. Поняття «інтеграція» засвідчує об’єднання фірм, що здійснюють взаємну підтримку та взаємодопомогу. Фірми приймають усі ці умови з метою гарантування «злагоди та безпеки» для кожної з неї, з метою протистояння будь-яким зовнішнім загрозам.