Теоретичні відомості

Технічний контроль – це перевірка відповідності продукції чи процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам. Його основним завданням є вчасне отримання повної і достовірної інформації про стан технологічного процесу для попередження відхилень і порушень. Технічний контроль виконують різні служби підприємства - залежно від об'єкта контролю.

Види контролю класифікують таким чином:

- при суцільному контролі перевіряють якість кожного екземпляра виробу і його складових частин. Контроль проводять за показниками якості, які визначені стандартами, технічними умовами чи іншими документами. Суцільний контроль здійснюють тоді, коли у виробництві неможливо досягти стабільності якості продукції;

- при вибірковому контролі перевіряють частину продукції. Його застосовують для деталей, які виготовляють у великій кількості - при забезпеченні стабільності технологічного процесу і однорідної якості заготовок. Чим вищі однорідність вихідних матеріалів і стабільність технологічного процесу, тим менший обсяг вибірки;

- летючий контроль – це перевірка дотримання технології обробки деталей на виробничій дільниці періодичним визначенням якості випущених предметів - як в процесі їх обробки, так і остаточно виготовлених деталей. Летючий контроль здійснюють контролери на робочих місцях через певні проміжки часу;

- при інспекційному контролі здійснюється нагляд за якістю роботи виробничого та контрольного персоналу (контролюють предмети, здані виробничим персоналом і прийняті працівниками ВТК). При виявленні браку деталей, заготовок або інших продуктів праці, всю партію повторно перевіряють. Мета контролю – дисциплінувати виробничий і контрольний персонал і підвищити його відповідальність за якість продукції .

- візуальний контроль застосовують для виявлення відхилень від вимог технічних документів (тріщини, раковини, увігнутість тощо);

- геометричний контроль застосовують для перевірки відповідності розмірів заготовок, деталей і інших елементів продуктів праці до розмірів, встановленим в технічних документах (кресленнях, стандартах, технічних умовах);

- при лабораторному аналізі виявляють внутрішні властивості і показники предметів і продуктів праці, які не можуть бути виявлені візуально чи без їх руйнування;

- вхідний контроль здійснюють до початку виробничого процесу для перевірки відповідності якості продукції вимогам стандартів, технічних умов і договорів. Перевіряють матеріали, напівфабрикати, інструмент, які використовують у виробничому процесі;

- при проміжному (міжопераційному) контролі перевіряють якість виконання окремих операцій або їх груп. Його мета - виявити брак в ході технологічного процесу і тим самим уникнути витрат праці на обробку дефектних деталей на наступних операціях;

- при приймальному (остаточному) контролі перевіряють готові вироби після заключної операції в цеху і перед передачею їх у наступний цех або споживачу.

Контроль виконують декількомам способами:

- стаціонарний контроль деталей проводять на контрольних пунктах перед здачею деталей на склад, а також при перевірці невеликих заготовок, деталей або вузлів, здійснення контрольних операцій, які потребують особливих умов (відсутності коливань, застосування спеціальних приладів і контрольних пристроїв тощо);

- при ковзному контролі предмети перевіряють безпосередньо на робочих місцях чи між ними. Так контролюють складальні операції та обробку великогабаритних деталей, перевірка яких не вимагає стаціонарних вимірювальних і контрольних пристроїв;

- при активному контролі якість перевіряють в ході технологічного процесу для поточного регулювання. Для цього широко використовують технічні засоби;

- до пасивного контролю відносять всі види контролю, при якому якість продукції визначається лише після закінчення технологічного процесу, а оперативне втручання в його хід здійснюють після виявлення непридатності виробу;

- при автоматизованому контролі параметри якості перевіряють за допомогою автоматичних пристроїв без участі людини. Це дає великий економічний ефект за рахунок зростання продуктивності праці контрольного апарату;

- ручний контроль передбачає контроль із застосуванням звичайних вимірювальних інструментів або без них (візуальний контроль).

Виріб вважається якісним , якщо він задовільняє вимогам технічних документів, що ставляться до його форми, розмірів, хімічного складу і механічних властивостей матеріалів тощо.

Вибір вимірювальних інструментів здійснюють з врахуванням характеру технологічної операції, заданої точності вимірювання, вибраних організаційно-технічної форми контролю і методу вимірювання, частоти і часу на вимірювання, масштабів випуску деталей. При невеликій програмі випуску деталей вибирають універсальні вимірювальні інструменти - штангенциркулі, лінійки, мікрометри, глибиноміри тощо). При збільшенні масштабів випуску деталей застосовують спеціальні вимірювальні інструменти (скоби, пробки, шаблони тощо) та автоматичні контрольні пристрої.

Практична робота №9

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклади нанесення позначень кріплення на схемах (вибірково)	\|	ВИЗНАЧЕННЯ НОРМИ ВИТРАТИ МАТЕРІАЛУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.