Що необхідно у даному аспекті знати?

По-перше – віковий термін господарського використання тварин певної виробничої групи. Він залежить від життєвого циклу тварин, зміни продуктивності. Так, життєвий цикл корів знаходиться в межах 15-22 років, але фізіологічна «крива» молочної продуктивності за роками лактації має закономірність: зростання –протягом перших шести, на сьомій – стабілізації, а далі – спаду. При чому, темпи спаду продуктивності корів перевищують темпи зростання, а тому, уже на десятій лактації надої значно менші, ніж на першій.

Тому термін господарського використання корів при звичайній технології (ручному доїнні) може бути 8-10 років (племінних 15-18 років), а при інтенсивному виробництві (з використанням доїльних устаткування, яке спричиняє певні захворювання вимені) –4-5 років. Відповідно до цього, для забезпечення достатньо високого рівня продуктивності стаду і його зростання, норма бракування корів, Нбк, у господарствах може становити при звичайній технології 15-16 %, а при інтенсивній – 20-25 % за умови стабільного, своєчасного відтворення основного стаду та високого рівня зооветеринарного обслуговування. Цей показник може корегуватись у різні сторони в залежності від вікової, племінної структури стада, його продуктивності, забезпеченості ремонтним поголів’ям (нетелями, телицями старше року), стратегії розвитку галузі, стану ветеринарного обслуговування та фінансових можливостей аграрного підприємства.

По-друге – фізіологічні цикли, у яких перебуває корова протягом періоду її господарського використання (їх тривалість), оскільки останні є основою для визначення виробничих циклів, чітке дотримання яких забезпечує ритмічність, стабільність, безперервність виробництва продукції.

Цикл – це період, протягом якого тварина проходить через певні фази фізіологічного стану, повертаючись до вихідного. У молочному скотарстві можна виділити два виробничих цикли: 1-й – з виробництва молока, 2-й – з одержання приплоду.

Виробничий цикл з одержання молочної продукції триває 12 місяців. Він починається з отелення і складається з двох періодів: періоду лактації (10 місяців) та періоду сухостою (2 місяці).

Виробничий цикл з одержання приплоду триває 11 місяців. Він починається з моменту парування (запліднення), і включає в себе період стільності (9 місяців) та сервіс-період (45-60 днів). Сервіс-період – це період, під час якого відновлюються відтворювальні функції організму корови.

Слід також враховувати період, під час якого корова може прийти повторно в «охоту». Це важливо при необхідності повторного запліднення та своєчасного бракування незапліднених корів, оскільки ігнорування даного зоотехнічного заходу веде до зниження продуктивності стаду та зростання собівартості продукції.

По-третє – при плануванні надходження приплоду необхідно знати плідність корів – кількість приплоду, що можна отримати від корови за одне отелення. Від корови, як правило, отримують одне теля, рідко - двійню. Перш ніж планувати надходження приплоду, необхідно проаналізувати його вихід на 100 корів і нетелів за останні 3 роки, виявити причини низької продуктивності основного стаду (табл. 1.3). Дані про кількість корів і нетелів, що отелились, та надходження приплоду отримують з форми 24 с.-г. (коди 42 і 44). Середній рівень виходу приплоду на 100 корів і нетелів за період, що досліджується, встановлюють на основі формули середньозваженої.

Таблиця 1.3

Вихід приплоду на 100 корів і нетелів, гол.

Показники	201_р.	201_р.	201_р.	В середньому 201_-201_рр.	201_р. до 201_р.
+, -	%
Поголів’я корів і нетелів, що отелилось					+60	114,0
Отримано телят – всього					+66	117,8
у т.ч.: – на 100 корів і нетелів					+3	103,5

Приступаючи до розробки плану парування і отелення поголів’я корів необхідно оцінити забезпеченість основного стаду нетелями, а поголів’я нетелів – ремонтними телицями старше року на момент планування, щоб зіставити їх із плановою нормою бракування корів і не допустити небажаного скорочення поголів’я, а також з темпом його приросту, що планується у поточному і наступних планових періодах.

Коефіцієнт забезпеченості корів нетелями, Кзкн, розраховується за формулою:

Кзкн = Пн / Пкз, (1.1)

де Пн – вихідне поголів’я нетелів на 01.01 планового року, гол.;

Пкз – вихідне поголів’я корів, що запліднені на 01.01 планового року, гол.

Коефіцієнт забезпеченості корів нетелями при простому відтворенні стаду відповідає плановому коефіцієнту норми бракування корів, а при розширеному –перевищує.

Коефіцієнт забезпеченості нетелів ремонтними телицями старше року, Кзрт, розраховується за формулою:

Кзрт = Прт / Пн, (1.2)

де Прт – вихідне поголів’я ремонтних телиць старше року на 01.01. планового року, гол.

Даний коефіцієнт при простому відтворенні поголів’я нетелів повинен складати 0,7, а при розширеному – перевищувати.

Складаючи план парування та отелення важливо враховувати наявну кількість ското-місць для утримання поголів’я відповідної групи і забезпеченість його кормами, щоб оцінити можливі резерви зростання корів і нетелів. Для цього розраховують коефіцієнт використання ското-місць, Квсо, за формулою:

Квсо = Пк / Ск, (1.3)

де Ск – кількість ското-місць для утримання корів, ското-місць;

Пк – вихідне поголів’я корів на 01.01. планового року, гол.

Аналогічно аналізується використання ското-місць для утримання нетелів. При повному використанні їх, дані коефіцієнти дорівнюють 1. У такому випадку можливе лише просте відтворення стада корів. Якщо ж у господарстві неповне використання приміщень, то коефіцієнт планового приросту поголів’я, при достатній забезпеченості кормами та ремонтним поголів’ям повинен знаходитись у межах резервного забезпечення ското-місць (Крзсо), що визначається по відповідним групам за формулою:

Крзсо = 1 – Косо, (1.4).

Схема складання плану парування (штучного запліднення) корів,

телиць, отелень та надходження приплоду (табл. 1.5)

1. Проставляються дані про фактичне парування корів і телиць у звітному році з квітня по грудень на основі інформації, яка наведена у таблиці 1.1.

2. На основі фактичного парування, планується отелення корів і нетелів через 9 місяців (період стільності) з січня по вересень включно.

3. На основі фактичного отелення: у листопаді 15 гол., у грудні 23 гол., враховуючи, що з відповідного поголів’я у листопаді отелилось 12, а у грудні 18 корів, після сервіс-періоду (через 45-60 днів) планується парування корів в січні-лютому місяці, за виключенням голів, що бракуються (20%), з одночасною заміною їх первістками, які отелились в листопаді-грудні, відповідно, 3 і 5 гол.

Наприклад, усічні місяці планується запліднити 13 корів (12 корів – 2 гол. бракованих + 3 первістки), а в лютому, відповідно, 19 корів (18 – 4 +5).

4. Визначається поголів’я корів та первісток, які повторно не будуть спарені, тобто, поголів’я, яке планується до бракування на основі встановленої норми (20 %). Бракування первісток буде залежати від того, яке відтворення стаду планується – просте чи розширене. При простому відтворенні кількість введених в стадо первісток (Пвпі), гол., від і – го місяця отелення дорівнює кількості корів, що бракується (Пбкі), гол., від даного місяця отелення. Надлишкове поголів’я первісток відповідно бракується (Пбпі), гол. Таким чином, поголів’я нетелів, що отелилося в першому місяці по плану (Поні), гол., поділяється на поголів’я первісток, що ввійде в основне стадо (Пвпі), гол., та те, що підлягатиме бракуванню (Пбпі), гол. Якщо є необхідність і можливість нарощування поголів’я основного стаду, первістки масово не бракуються, а повторно паруються і переводяться в основне стадо.

5. На основі плану отелення корів, нетелів з січня по вересень планується парування корів з березня по листопад за виключенням корів і первісток, які планують вибракувати від відповідного місяця отелення, Ппкj, гол., за формулою:

Ппкj=Покi – Пбкi + Понi – Пбпi=(Покi + Понi) – (Пбкі + Пбпі), (1.5)

де: Ппкj – поголів’я корів, що планується спарувати в j – ому місяці через 1,5 – 2 місяці після і – го місяця отелення, гол.;

Покi – поголів’я корів, що телиться по плану в і – му місяці, гол.

Так, наприклад, якщо в січні телиться по плану 31 корова, 6 нетелів, а планується від отелення даного місяця вибракувати за нормою бракування 6 корів (20%), план їх парування у березні (після сервіс - періоду) складатиме 31 гол. (31 – 6 + 6), а у квітні відповідно 45 гол. (46 – 9 + 8), … і у вересні 32 гол.

(( 27 + 15) – (5 + 5)) = 42 – 10 ) і т.д.

6. На основі інформації про наявність ремонтного молодняку (табл. 1.2) планується парування телиць: з січня по червень – телиць позаминулого року народження, починаючи з поголів’я, що народилось в липні, оскільки, у січні планового року їм виконується 18 місяців; з липня по грудень – телиць, що народилися у першій половині звітного року.

7. На основі плану парувань корів і нетелів з січня по березень планується їх отелення, відповідно, у жовтні – грудні місяцях. При чому, бракування корів від грудневого отелення не передбачається, оскільки, від даного поголів’я норма бракування була визначена раніше - при січневому його отеленні, так як виробничий цикл з одержання приплоду триває 11 місяців і дане поголів’я має два отелення на рік.

8. На основі складеного плану отелень у жовтні місяці, по зазначеній вище формулі, планується запліднення корів у грудні місяці.

9. На основі плану отелення корів і нетелів визначають надходження приплоду, попередньо обгрунтувавши плановий вихід телят на 100 корів і нетелів системою зооветеринарних і організаційних заходів: своєчасне бракування корів, якісний відбір ремонтного поголів’я, своєчасне виявлення корів, які прийшли в охоту та якісне їх парування, використання якісного матеріалу для запліднення, покращення умов утримання та годівлі нетелів, стільних корів, повторне запліднення, профілактика захворювань, ліквідація яловості корів і т.п. (табл. 1.4)

Таблиця 1.4

План виходу приплоду на 100 корів і нетелів, гол.

Показники В середньому за 201_ - 201_рр. План на 201_ р. План до середнього

+,- %

Вихід телят на 100 корів і нетелів +3 103,4

Надходження приплоду в і - му календарному місяці, Пті, гол., планується за формулою:

Пті = ( Покі + Поні ) • Квт, (1.6)

де Пті – поголів’я телят, що надійде в і - му календарному місяці планового року, грн.;

Квт – коефіцієнт виходу телят на корову і нетель за одне отелення.

В умовах виробництва вихід телят на 100 корів повинен бути не нижче 92-96 гол., а на 100 нетелів – 90-92 голови. Інші 8-10 голів в розрахунку на 100 голів маточного поголів’я втрачаються в результаті абортування та при нічних отеленнях. Із загальної кількості приплоду передбачається половина отримати телиць та бичків (50:50). Наприклад, у січні місяці планується отримати 34 теля ((31+6)•0,92).

Таблиця 1.5

План парувань (штучного запліднення) корів і телиць, отелень та надходження приплоду, голів

Місяці року Фактично спарене поголів’я План парувань План отелень Поголів’я, що бракується План надходження приплоду

корів телиць корів телиць всього корів нетелів всього корів первісток всього в т.ч.:

телиць бичків

Х Х -

Х Х -

Х Х -

-

-

-

-

-

-

-

За рік

Вихідне поголів’я на 31.12 * 386 * ** ** ** Х Х Х Х Х Х Х Х

Наявність ското-місць на 31.12 Х Х Х Х Х Х Х Х

*-фактичне вихідне поголів’я на початок планового року;

** - потенційне вихідне поголів’я на кінець планового року.

Завершують складання плану парувань, отелень і надходження приплоду обробкою балансовим методом даних таблиці 1.5, тобто, підведенням підсумків за відповідним колонками та строчками і визначенням плану парувань, плану отелень, плану надходження приплоду за рік.

При складанні плану парувань і отелень важливе значення має забезпечення при цьому необхідного (потенційного) вихідного поголів’я корів та нетелів на кінець планового року.

Потенційне вихідне поголів’я корів на кінець планового року встановлюється як сума плану парувань (запліднення) корів з квітня по грудень та плану отелень корів і нетелів в листопаді, грудні, інакше - це план парувань (запліднення) корів за рік за виключенням плану парування його у січні місяці та з урахуванням плану отелень нетелів у листопаді, грудні. На кінець планового року потенційне вихідне поголів’я корів становитиме 448 гол. (428 – 13 + 16 + 17).

Потенційне вихідне поголів’я нетелів на кінець планового року визначається, як план парувань телиць з квітня по грудень, або як різниця між планом парування телиць за рік за виключенням плану їх парування у січні, лютому, березні місяцях. В нашому прикладі воно становить 160 гол. ( 212 – (19+16+17)).

Після складання плану парувань, отелень і надходження приплоду, визначають темпи приросту вихідного поголів’я корів, нетелів, коефіцієнт забезпеченості корів нетелями та коефіцієнт використання ското-місць на кінець планового року, відповідно оцінюючи їх. На підставі цих показників дають оцінку розробленого плану парувань, отелень і надходження приплоду.

Так, у наведеному прикладі вихідне поголів’я корів на кінець планового року потенційно може зрости до 448 гол. або на 16,1 % порівняно з тим, що було на початок планового періоду - 386 гол. Коефіцієнти забезпеченості корів нетелями та використання приміщень покращаться і можуть становити Кзкн = 0,36 (160 / 448), Квсо = 0,9 (448 / 500), а приміщення для утримання нетелів використовуватиметься на 100 %.

Остаточно планові показники планового поголів’я корів і нетелів будуть встановлені після складання плану руху поголів’я великої рогатої худоби.

Завдання 2. Визначити план виробництва та реаілізації молока

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методика виконання	\|	В аграрному підприємстві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.