Структура курсової роботи

· титульний аркуш · завдання · рецензія · зміст · вступ · перший (теоретичний ) розділ · другий (аналітичний) розділ · третій (розрахунковий, проектний) розділ · висновки (кінцева частина)
· список використаних джерел · додатки

3.2. Характеристика структурних частин курсової роботи

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і виступає повним джерелом бібліографічної інформації, яка необхідна для обробки та ідентифікації документів, має містити назву затвердженої теми курсової роботи, шифр групи, прізвище, ім’я то по-батькові студента з підписами наукового керівника та студента. Титульна сторінка виконується за формою, наведеною у додатку Б.

Завдання на курсову роботу – це документ, який визначає термін здачі студентом закінченої роботи, вихідні дані і перелік питань, які мають бути розроблені. Бланк завдання повинен відповідати формі, наведеній у додатку В, містити підписи завідувача кафедри, наукового керівника та студента, заповнюється студентом після затвердження теми курсової роботи.

Рецензія − документ, що містить інформацію щодо зауважень та висновку роботи.Бланк завдання повинен відповідати формі, наведеній у додатку Г, містити підписи наукового керівника.

Зміст курсової роботи містить назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням номера сторінки, на якій розміщується їх початок. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути однаковими. Нумерація сторінок проставляється зі змісту з урахуванням кількості всіх попередніх – титульної сторінки, завдання, рецензії, – що не нумеруються, тобто з четвертої сторінки (Додаток Д).

Вступ до курсової роботи розкриває актуальність обраної теми, містить в собі коротку інформацію щодо розгляду окремих питань з теми курсової роботи в працях українських та зарубіжних дослідників. У вступі викладається мета та завдання курсової роботи; визначаються об’єкт та предмет дослідження; формулюються елементи наукової новизни; визначається практична значимість дослідження; повідомляються у чому полягають теоретична значимість і прикладна цінність отриманих результатів.

Актуальність теми курсової роботи висвітлюється у вступі обсягом не більше однієї сторінки. Рекомендується така послідовність викладання цієї частини вступу:

– формулювання сутності проблемної ситуації, її значущість;

– значення розв’язання поставленої в дослідженні проблеми для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва;

– економічна, соціальна, наукова, технічна та екологічна значущість досліджень для економіки України, міжнародної економіки.

Щоб повідомити про стан розробки обраної теми курсової роботи, складається короткий огляд джерел з обраної проблеми, мета якого довести, що саме ця соціально-економічна проблема ще не вирішена, або вирішена лише частково чи в іншому аспекті і тому потребує подальшого опрацювання. У разі, коли такого висновку немає, то під сумнів ставиться доцільність всього дослідження.

Огляд літератури за темою повинен показати ґрунтовне знайомство студента зі спеціалізованою літературою, його уміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти істотне, оцінювати раніше зроблене іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивченості теми.

Сформулювавши науково-дослідну проблему і довівши, що вона не розроблена і не висвітлена в спеціальній літературі, формулюють мету курсової роботи і завдання, які мають бути вирішені студентом в процесі проведення дослідження.

Мета курсової роботи – це той результат, на досягнення якого спрямоване написання роботи. Мета повинна бути пов’язана із темою курсової роботи. При формулюванні мети не рекомендується вживати слова "вивчення…", "дослідження…", "аналіз…", "оцінка…" оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету дослідження.

Мета курсової роботи реалізується через конкретні завдання, які не повинні формулюватись як глобальні, а мають деталізувати мету дослідження. Завдання можуть бути як теоретично-пошукові, так і прикладні. Формулювати завдання дослідження рекомендується у формі переліку конкретних засобів досягнення мети: "дослідити", "узагальнити", "визначити", "обґрунтувати", "розробити" тощо. Перелік цих завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього вирішення повинен скласти зміст підрозділів курсової роботи.

Невід’ємною частиною вступу є визначення об’єкту та предмету дослідження.

Об’єкт дослідження – це фінансово- чи техніко-економічний процес функціонування підприємства, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Обов’язковим елементом вступу курсової роботи є також перелік методів дослідження, що слугують інструментом у добуванні фактичного матеріалу та його обробки і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. Їх перелік необхідно робити не "взагалі", тобто відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, яке завдання вирішувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Розділи основної частини:

У Розділ 1. (теоретичний) викладаються основні теоретичні положення теми, здійснюється аналіз існуючих різноманітних поглядів на ті чи інші аспекти досліджуваної тематики, виявляються проблеми, що потребують розв'язання у теоретичному, методичному та прикладному плані, визначаються дискусійні та невирішені аспекти теми, виходячи з рівня її розробленості в сучасній теорії.

В теоретичному розділі необхідно розкрити сучасний стан наукової думки щодо проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд з відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій та понять, сформулювати проблемні питання.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем чи соціально-економічних процесів і явищ, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Сутність економічних явищ і процесів надзвичайно складна і велике значення мають конкретні робочі методичні підходи до їх дослідження. Обов'язковою складовою першого розділу є аналіз чинної нормативної бази та узагальнення зарубіжного досвіду з питання дослідження.

Загальний обсяг першого розділу має бути в межах 10-15 сторінок.

Розділ 2. (аналітичний.) Можне містити 2-3 відносно самостійних підрозділів, що містять:

техніко-економічну характеристику та організаційну структуру об¢єкта дослідження

аналіз та оцінка статистичних та аналітичних матеріалів, які визначають місце предмету дослідження в економіці або рівень вирішення окремих аспектів досліджуваної проблеми;

комплексний аналіз предмету дослідження, середовища, що його оточує, рівень адаптованості до сучасної економічної ситуації в країні;

динаміку та тенденції розвитку предмету дослідження з урахуванням його сучасного стану і умов навколишнього середовища.

У результаті виконаного аналізу досліджуваного об’єкта необхідно конкретизувати наявні проблеми, недоліки, власні резерви, тощо, які віднайдуть вирішення в третьому розділі роботи.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають результати діяльності об’єкта (підприємства, установи, організації) за останніх як мінімум 3 роки.

Розділ завершується висновками. Загальний обсяг цього розділу має бути у межах 10-15 сторінок.

Розділ 3. (рекомендаційний) передбачає визначення факторів та напрямів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності об’єкта дослідження, розробку алгоритмів, схем, програм, механізмів, спрямованих на досягнення поставленої мети роботи та ґрунтуватись на отриманих результатах аналізу здійсненого у РОЗДІЛІ 2. Невід'ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів у роботі має бути розрахунок економічної ефективності.

Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на теоретичних положеннях першого розділу основної частини роботи.

Ця частина курсової роботи є на 100% самостійною розробкою студента і визначає науково-практичний результат дослідження. Запропоновані студентом удосконалення й інновації мають бути всебічно і, в першу чергу, економічно обґрунтовані з використанням сучасних підходів і методик.

Загальний обсяг третього розділу має бути в межах 10 сторінок і закінчуватись висновками.

У загальних висновках студент в порядку основних розділів викладає найважливіші наукові та практичні результати курсової роботи. Висновки доцільно розпочати із стислого опису стану економічної проблеми, що вивчається, далі чітко формулюється сутність і значення вирішеної проблеми, сутність конкретних результатів, їх новизна, наукова та практична цінність здійсненого дослідження, рекомендації щодо використання отриманих результатів. У загальних висновках рекомендується підкреслити, що мету дослідження досягнуто і всі намічені завдання вирішені.

Суттєву частину курсової роботи становить список використаних джерел, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів. При цьому враховують відповідність бібліографічного опису вимогам чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Використані джерела розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Загальна кількість використаних джерел залежить від змісту дослідження і складає, зазвичай, 25-30 джерел. В цей список не включаються ті роботи, на які немає посилань у тексті роботи і які не були використані, рекламні матеріали, прайс-листи тощо.

Додатки приводять у разі необхідності подати допоміжний матеріал, який сприяє кращому розумінню окремих частин дослідження. Ними можуть бути таблиці, графіки, блок-схеми, розрахунки, веб-сайти, інструкції, методики, ілюстрації тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.	\|	РЕЦЕНЗУВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.