Поверхня зміщувача не завжди буває рівною і може бути викривлена. При переміщення блоків вздовж вигнутого зміщувача між ними можуть виникати порожнини, які потім можуть заповнюватись жильними та рудними мінералами або водою.
Під час переміщення блоків, які щільно прилягають один до одного, поверхні зміщувача притираються і стають гладкими та блискучими. Такі поверхні називаються дзеркалами ковзання; на них утворюються багаточисельні штрихи і борозни (борозни ковзання), орієнтовані за напрямком руху блоків. Дзеркала ковзання утворюються навіть при невеликих переміщеннях.
При переміщеннях з амплітудами в десятки і сотні метрів внаслідок руйнації нерівностей і виступів на поверхні зміщувача крім дзеркал ковзання між блоками розвивається брекчія тертя, яка являє собою подрібнену і перетерту масу уламків порід. Потужність брекчій тертя непостійна, часто сягає декількох метрів, а при значній амплітуді зміщення і викривленій поверхні розриву – десятків метрів.
В залежності від величини уламків розрізняють декілька видів тектонічних брекчій: какірит – розміри уламків менше 1 см, катаклазит – розміри уламків міліметри і долі міліметрів; мілоніт – зерна порід і мінералів розтерті до пилоподібного стану.