Океанічні орогени (георифтогени) утворюють гірські пояси на дні Світового океану загальною протяжністю більше 70 тис км при ширині 2-3 тис км. Зазвичай вони розташовуються в центральних районах океанів і їх називають інакше середньоокеанічними хребтами. Такі хребти відомі в Атлантичному (Серединно-Атлантичний), Індійському, Тихому (Східно-Тихоокеанський), Північно-Льодовитому (хребет Гаккеля) океанах.
На долю океанічних орогенів припадає до 10% загальної площі поверхні планети. Рельєф різко розчленований; тут виділяють гірські піки, схили, гребені, рифтові долини.
Океанічні платформи (талассократони або талассогени) розташовані в межах океанів і виражені в рельєфі їх дна глибоководними котловинами (абісальні рівнини). Товщина кори сягає в середньому 5-7 км. Кора складається з базальтового, надбазальтового і осадового шарів.
Контрольні запитання
1 Що таке розділи Мохоровичича і Конрада?
2 Дайте характеристику літосфери.
3 У чому полягають відмінності між континентальною і океанічною земною корою?
4 Циклічність у розвитку земної кори.
5 Які основні структурні елементи виділяються у земній корі континентального типу?
6 Основні етапи утворення геосинклінальній областей.
7 Основні риси будови геосинклінальних областей.
8 Формації геосинклінальних областей і зв"язок з ними корисних копалин.