У першому питанні зазначимо, що без забезпечення належного рівня оборони досить важко захищати суверенітет держави. Оборона є системою політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її збройного конфлікту або агресії. Розкриваємо характерні риси оборони як об’єкта державного управління. Зупинимось на державній політиці у сфері оборони.
Друге питання розпочинаємо з того, що важливе значення оборони у житті держави та суспільства обумовлюють особливу увагу стосовно організації діяльності органів, установ, посадових осіб, яких відносять до суб’єктів державного управління у сфері оборони. Визначаємо класифікацію суб’єктів у сфері оборони і розкриаємо їх функції.
У третьому питанні зосереджуємо увагу на тому, що готовність країни до відбиття збройного нападу зумовлює необхдінсть здійснення з боку держави належного контролю за діяльністю воєнної організації держави як у мирний час так і під час ведення бойових дій. Основними суб’єктами здійснення контролю у сфері оборони можуть бути: Рада національної безпеки і оборони України; Військова служба правопорядку у збройних силах України; засоби масової інформації та об'єдння громадян, які здійснюють громадський контроль. Розкриваємо функції, які виконують ці органи.