Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Адміністративної юрисдикції

 

Визначивши за допомогою категорії «юрисдикція», які саме публічно-правові спори мають розглядатись та вирішува­тись адміністративним судо­м, виникає необхідність правильно визначити до якого саме адміністративного суду, слід звертатись із конкретним адміністративним позовом.

Відповідно до положень Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», адмі­ністративні суди є спеціалізованими судами в системі судів за­гальної юрисдикції, яка утворена за принципами спеціалізації, територіальності та інстанційності.Згідно до цих принципів існуюча національна система таких судів доволі складна та ієрархічна. Тому при поданні адміністративного позову вини­кає складність із визначенням конкретного суду, який, за зако­ном, зобов’язаний прийняти рішення по такій заяві.

Розв’язання цієї проблеми забезпечує інститут підсудності, який дозволяє розмежувати справи, віднесені до юрисдикції адмі­ністративних судів, у межах системи цих судів між окремими її ланками, тобто дає відповідь на питання який саме суд має розглядати справу.

Розподіл публічно-правових спорів у межах системи адмі­ністративних судів здійснюється з урахуванням низки фак­тичних обставин, які мають місце у кожному конкретному ви­никненні конфлікту між двома суб’єктами.

Обставинами, які обумовлюють підсудність кон­кретної адміністративної справи адміністративному суду, є:

1) особливий склад учасників публічно-правового спору – залежно від його специфіки конкретна адміністратив­на справа може бути розглянута у загальному місцевому суді, ок­ружному адміністративному суді або у Вищому адміністра­тивному суді України;

2) місцезнаходження позивача або відповідача – залежно від цього адміністративні справи можуть розглядатися адміністра­тивним судом за місцезнаходженням відповідача чи позивача, або адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (ч. 1 ст. 19 КАС).

3) належність адміністративного суду до певної інстанції сис­теми адміністративних судів – залежно від чого різні публічно-правові спори можуть розглядатись та вирішуватись або місцевими загальними судами як адміністративними, окруж­ними адміністративними судами, апеляційними адмініст­ративними судами або Вищим адміністративним судом.

Таким чином, підсудність справ адміністративної юрисдикціїможна визначити як закріплений процесуальним законом механізм розподілу публічно-правових спорів між ок­ремими ланками адміністративної судової системи та окре­мими її складовими – адміністративними судами, який (тоб­то розподіл) здійснюється з урахуванням особливостей та змісту відповідно таких спорів.

Дотримання правил підсудності особою, яка подає до суду позовну заяву, гарантує їй швидке пору­шення справи, її вирішення та задоволення взаємних претензій сторін, виходячи із фактичних обставин справи. Однак у разі порушення правил підсудності адміністратив­них справ, можуть виникнути наслідки, які не дозволяють здійснити адміністративне правосуддя за загальними правилами КАС України:

1) повер­нення позовної заяви позивачеві(п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС) – якщо порушення цих правил було виявлене при подання адміністративного позову;

2) передача адміністративної справи з одного адміністративно­го суду до іншого, до підсудності якого вона належить (пп. 2, 3 ч. 1 ст. 22 КАС) – якщо таке порушення було встановлене після відкриття провадження у справі.

З метою однозначного визначення конкретного адміністратив­ного суду, який має розглядати той чи інший публічно-право­вий спір, враховуючи її особливості, КАС (ст.ст. 18, 19, 20, 21) встановлено наступні види підсудності справ адміністратив­ної юрисдикції:

1. Предметна підсудність – забезпечує відповідний розподілсправ між судами виключно першої інстанції, тобто між (згідно з ст. 18 КАС):

- місцевими загальними судами як адміністративними;

- окружними адміністративними судами;

- Вищим адміністративним судом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС місцевим загаль­ним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є:

а) орган чи посадова особа місцевого самоврядування;

б) посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи без­діяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

3) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання:

а) пенсійних виплат;

б) соціальних виплат непрацездатним громадянам;

в) виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

г) інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами (1)-(3);

5) адміністративні справи щодо:

а) примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

б) примусового видворення вказаних осіб за межі території України.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністра­тивні справи (ч. 2 ст. 18 КАС):

1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім:

а) справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні правопорушення;

б) справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним;

в) окремих категорій справ, передбачених главою 6 КАС (ч. 4 ст. 172, ч. 3 ст. 174, ч. 1 ст. 182 КАС);

2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням;

3) щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом із тим, у ч. 3 ст. 18 КАС закріплено такий вид предметної підсудності адміністративних справ як альтернативна, що передбачає можливість подання позивачем адміністративного позову за його вибором до:

1) місцевого загального суду як адміністративного – з метою забезпечення йому доступності суду;

2) окруж­ного адміністративного суду – з метою забезпечення йому додаткових гарантій щодо неза­лежного розгляду справи.

Також за вибором позивача справа може розглядатись тим чи іншим місцевим адміністративним судом у разі невизна­ченості КАС її предметної підсудності (ч. 5 ст. 18 КАС).

Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи (ч. 4 ст. 18 КАС):

1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією ре­зультатів виборів або всеукраїнського референдуму;

2) справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України;

3) справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності:

а) Верховної Ради України;

б) Президента України;

в) Вищої ради юстиції;

г) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

2. Територіальна підсудність – розмежовує повноваження з розгляду адміністративними судами справ між однорідними ланками судової системи (судами однієї інстанції) залежно від території, на яку поши­рюється їх юрисдикція. Вона персоніфікує адміністративні суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.

В основу територіальної підсудності адміністративних справ покладено такі критерії:1) адміністративно-територіальний устрій України, закріпле­ний Конституцією України; 2) місцезнаходження відповідача; 3) місцезнаходження позивача; 4) державне, суспільне чи міжнародне значення адміністратив­них справ; 5) специфіка, суб’єктний склад, зміст публічно-правових від­носин та їх об’єкт.

Відповідно до правил територіальної підсудності, адміністративна справа можуть розглядатися адміністративними судами:

1) за місцезнаходженням відповідача – це є загальним правилом територіальної підсудності, щоадміністра­тивних запроваджене з метою захисту матеріальних інтересів відповідача та попере­дження недобросовісного використання кількома позивачами права на звернення до адміністративного суду;

2) за місцем знахо­дження позивача – за його вибором можуть вирішуватися адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно одної конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), яка їх оскаржує (ч. 2 ст. 19 КАС), крім справ, територіальна підсудність яких конкретно визначена КАС:

а) справ виключної територіальної компетенції суду, територіальна юрисдикція якого поширюються на місто Київ (ч. 3 ст. 19 КАС);

б) справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності (ч.ч. 4–5 ст. 172 КАС):

- виборчих комісій;

- комісій з референдуму;

- членів цих комісій;

в) справ щодо уточнення списку виборців (ч. 2 ст. 173 КАС);

г) справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, які порушують законодавство про вибори та референдум, з боку (ч. 3 ст. 174 КАС):

- органів виконавчої влади;

- органів місцевого самоврядування;

- засобів масової інформації;

- підприємств, установ, організацій;

- їхніх посадових та службових осіб;

- творчих працівників засобів масової інформації,;

д) справ щодо оскарження дій або бездіяльності суб’єктів виборчого процесу та процесу референдуму(ч. 3 ст. 175 КАС):

- кандидатів;

- їхніх довірених осіб;

- партії (блоку);

- місцевої організації партії;

- їхніх посадових та уповноважених осіб;

- ініціативних груп референдуму;

- інших суб’єктів ініціювання референдуму;

- офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу;

е) справ, пов’язаних з виборами Президента України (ч.ч. 4–9 ст. 176);

є) справ з приводу рішень, дій або бездіяльності щодо виконання рішень судів (ч. 6 ст. 181 КАС):

- державних виконавців;

- інших посадових осіб державної виконавчої служби;

ж) справ за позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (ч. 1 ст. 182 КАС);

з) справ за позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ч. 1 ст. 183 КАС);

и) справ за позовами про примусове відчуження земельної ділянки та інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (ч. 2 ст. 183–1 КАС);

і) справ за позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства (ч. 1 ст. 183–5 КАС).

Якщо позивач не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача;

3) конкретно визначеними певними нормами КАС:

а) окруж­ним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюються на місто Київ – за правилами такзваної виключної територіальної підсудності,яка передбачає розглядним окремих кате­горій справ в силу їх державного, суспільно­го чи міжнародного значення (ч. 3 ст. 19 КАС):

-з приводу оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень, повноваження котрих поширюються на всю територію України (Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України та інші), крім окремих категорій справ, передбачених главою 6 Кодексом (ч. 6 ст. 181, ч. 1 ст. 183);

- з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України, що прийняті за результатами розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель;

- відповідачем у яких є закордонне дипломатичне (консульське) представництво України (їх посадові чи службові особи);

- про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;

- про її заборону (примусовий розпуск або ліквідацію).

-щододій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб’єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум (ч. 3 ст. 175 КАС);

б) місцевими загальними судами як адміністративними, якими був виданий виконавчий лист – це стосується справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень цих судів, винесених ними відповідно до їх предметної підсудності, передбаченої п.п. 1–4 ст. 18 КАС (ч. 6 ст. 181 КАС);

в) окружними адміністративними судами за місцезнаходженням позивача, який є суб’єктом владних повноважень (органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування) – це стосується справ про заборону про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо (ч. 1 ст. 182 КАС);

г) окружними адміністративними судами з місцем проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо – це стосується справ про усунення обмежень у реалізації прав на мирні зібрання з боку суб’єктів владних повноважень (органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування), повідомлених про проведення таких заходів (ч. 1 ст. 183 КАС);

д) Київським апеляційним адміністративним судом – стосується справ з приводу:

- рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії (крім тих, які підсудні Вищому адміністративному суду за вищенаведеними правилами предметної підсудності) та членів цієї комісії (ч. 3 ст. 172 КАС);

- дій кандидатів на пост Президента України та їх довірених осіб (ч. 7 ст. 176 КАС);

е) апеляційними адміністративними судами за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню – стосується справ про примусове відчуження земельної ділянки та інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності, в яких позивачем виступає суб’єкт владних повноважень (орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування) (ч.1 ст. 183–1 КАС).

Варто відзначити, що для територіальної підсудності як і для предметної підсудності також прита­манний елемент альтернативності. Так, у разі невизначеності КАС територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача (ч. 4 ст. 19 КАС).

3. Інстанційна підсудність – визначає: 1) обсяг юрисдикції кожної ланки системи адміністративних судів та, відповідно, відмежування юрисдикції однієї судової ланки від іншої; 2)співвідношення повноважень кожної ланки системи адміністративних судів щодо розгляду та вирішен­ня адміністративних справ стосовно іншої; 3) роль і місце Верховного Суду України в системі адміністративних судів України.

Відповідно до ст. 20 КАС адміністративні суди можуть виступати як:

1) суди першої інстанції – вони вирішують усі адміністративні справи по суті. До цієї ланки адміністративних судів можна віднести:

а) місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні та окружні адміністративні суди) – розглядають справи, що належать до їх предметної та територіальної компетенції (ч.ч. 1–2 ст. 18, ст. 19 КАС), за винятком справ, розгляд яких у першій інстанції здійснюється іншими судами;

б) апеляційні адміністративні суди:

- Київський апеляційний адміністративний суд – до його повноважень відноситься розгляд та вирішення у першій інстанції справ у випадках, передбачених ч. 3 ст. 172 і ч. 7 ст. 176 КАС;

- апеляційні адміністративні суди за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню – до їх повноважень відноситься розгляд та вирішення у першій інстанції справ у випадках, передбачених ч. 2 ст. 183–1 КАС;

в) Виший адміністративний суд України – розглядає як суд першої інстанції справи, що віднесені до його предметної підсудності згідно з ч. 4 ст. 18 КАС;

2) суди апеляційної інстанції – до цієї ланки адміністративних судів слід віднести:

а) апеляційні адміністративні суди – переглядають рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних та окружних адміністративних судів), що находяться у межах їх територіальної юрисдикції, крім випадків, у яких вони наділені повноваженнями з розгляду адміністративних справ у першій інстанції (ч. 3 ст. 172, ч. 2 ст. 183–1 КАС);

б) Вищій адміністративний суд України – переглядає справи, розглянуті:

- Київським апеляційним судом у першій інстанції згідно з ч. 3 ст. 172 КАС;

- апеляційними судами як судами першої інстанції згідно з ч. 2 ст. 183–1 КАС;

3) суд касаційної інстанції – Вищій адміністративний суд України – переглядає в касаційному порядку рішення місцевих (місцевих загальних судів як адміністративних та окружних адміністративних судів) та апеляційних адміністративних судів.

Рішення, що були винесені Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи відповідно до його предметної підсудності, а також рішення, що були винесені ним як судом апеляційної інстанції при розгляді адміністративної справи відповідно до ч. 6 ст. 177 КАС і ч. 6 ст. 183–1 КАС є остаточними і не підлягають перегляду ані в апеляційному, ані в касаційному порядку (ч. 6 ст. 171–1, ч. 11 ст. 176 КАС).

4) Верховний Суд України – переглядає судові рішення адміністративних судів після їх перегляду в касаційному порядку з мотивів (ст. 237 КАС):

1) неоднакового застосування адміністративним судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних
правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція
якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань
при вирішенні справи адміністративним судом.

4. Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог – визначає конкретний адміністративний суд, який розгля­датиме та вирішуватиме публічно-правовий спір, при наявності двох ібільше взаємопов’язаних (взаємообумовлених) вимог, заявлених позивачем в одній позовній заяві.

Підсудність за зв’язком справ встановлює, що позов має розглядати суд, який розглядає іншу, пов’язану з ним справу. Так створюються кращі умови для дослідження усіх матеріалів справи з метою виявлення дійсних обставин, прав і обов’язків сторін, а також для економії процесуальних засобів і часу. Якщо позивач заявляє кілька пов’язаних між собою вимог в одній позовній заяві, розгляд справи здійснюється відповідно до ст. 21 КАС:

1) одним з місцевих адміністративних судів за вибором позивача – у випадку, якщо справа щодо пов’язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам одного рівня;

2) окружним адміністративним судом – у випадку, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) – місцевому загальному суду як адміністративному суду;

3) Київський апеляційний адміністративний суд – у випадку, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна Київському апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) – іншому адміністративному суду.

При цьому слід враховувати, наступні правила:

а) вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправни­ми рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних пов­новажень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адмініст­ративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ч. 2 ст. 21 КАС);

б) не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинст­ва, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 21 КАС).


Читайте також:

  1. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
  2. Адміністративної економіки.
  3. Етапи становлення місцевого самоврядування в Україні. Перспективи місцевого самоврядування в контексті адміністративної реформи
  4. Етапи судового розгляду адміністративної справи
  5. Етапи судового розгляду адміністративної справи
  6. Загальна характеристика адміністративної відповідальності
  7. Загальна характеристика юрисдикції адміністративних судів
  8. Загальні положення щодо цивільної юрисдикції
  9. Заходи адміністративної відповідальності
  10. Заходи адміністративної відповідальності.
  11. Зміцнення командно-адміністративної системи управління архівами та їх підпорядкування НКВС




Переглядів: 1386

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальна характеристика юрисдикції адміністративних судів | Порядок і підстави передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.