Загальні положення щодо цивільної юрисдикції

Загальні положення щодо юрисдикції Конституційного Суду в Україні

Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні (ст. 147 Конституції). Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначаються Законом України від 16.10.1996 р. "Про Конституційний Суд України". Відповідно до ст. 2 цього Закону завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного й всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України і з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Конституційний Суд України покликаний вирішувати питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Його повноваження конкретизуються в ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання і конституційне звернення. Правом вносити конституційне подання з питань прийняття рішення про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (п. 1 ст. 13 Закону) наділені Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Правосуддя в господарських відносинах згідно з чинним законодавством здійснюється господарським судом відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України. Так, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Відповідно до статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні й виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов та ін;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції всі справи, підвідомчі господарським судам.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

ГПК передбачає і випадки виключної підсудності. Наприклад, відповідно до статті 16, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи у спорах, в яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Цивільне процесуальне законодавство, встановлюючи компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, надає громадянам широкі можливості для судового захисту своїх прав або охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Суди розглядають цивільні справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Цивільно-правові спори - це, головним чином, спори майнового характеру: спори про право власності на конкретне майно, про порядок користування спільним майном, про поділ спільного майна та виділ частки із спільного майна та ін.

Суду підвідомча більшість спорів, що виникають із сімейних правовідносин. Найпоширенішими є справи про: розірвання шлюбу, стягнення аліментів, встановлення батьківства, скасування усиновлення, позбавлення батьківських прав про передачу дітей на виховання, поділ майна подружжя та ін.

Трудові спори суди розглядали за загальним правилом, якщо позивачем додержано встановлений законодавством попередній позасудовий порядок їх вирішення в комісії по трудових спорах (КТС). Однак у зв'язку з прийнятним Конституції України громадяни тепер вправі безпосередній звертатися до суду, обминаючи КТС.

Безпосередньо у місцевих судах розглядаються за заявами працівників про поновлення на роботі, зміну дати та формулювання причини звільнення, про оплату за час змушеного прогулу, а також спори про відмову в прийомі на роботу окремих категорій працівників, наприклад, вагітних жінок, молодих фахівців та ін. (ст. 232 КЗпП).

Суди розглядають спори між громадянами і житлово-будівельними кооперативами. Так, громадянин вправі звернутися до суду з позовом про захист права на користування жилим приміщенням, яке виділено йому як члену кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу. Підвідомчі суду і справи за позовами членів кооперативу про обмін займаного жилого приміщення на інше, а також інші спори між ЖБК і його членами, між останніми і членами їх сімей.

Усі перелічені справи по спорах, що виникають із цивільних, сімейних, кооперативних, трудових, земельних та інших правовідносин, розглядаються в порядку позовного провадження.

До справ окремого провадження, по яких відсутній спір про право, належать справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на
пред'явника і векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність;

8) визнання спадщини відмерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.

Зокрема, громадянин вправі звернутися з заявою до суду про встановлення факту родинних відносин, якщо записи актів громадянського стану не збереглися, або факту перебування особи на утриманні, якщо цей факт породжує для чи заявника право на пенсію чи спадщину та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Апеляційні суди	\|	Юрисдикція господарських судів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.