• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етапи судового розгляду адміністративної справи

Судовий розгляд адміністра­тивної справи як стадія провадження складається із етапів, які послідовно змінюють один одного: 1) підготовчої частини; 2) розгляду справи по суті; 3) судових дебатів і 4) ухвалення та проголошення судового рішення.

Після відкриття судового засідання відбувається процедура розгляду та вирішення адміністративної справи по суті, по­ділена на указані етапи (частини).

1. Підготовча частина судового засідання – має на меті встановлення мож­ливості розгляду справи в даному судовому засіданні та вирішення питань, які мають попереднє значення для розгляду справи по суті. На даному етапі судового засідання здійснюються наступні процесуальні дії:

1) від­криття судового засідання – здійснюється головуючим, який оголошує яка справа розглядається;

2) перевірка явки учасників і встановлення осіб, які прибули до судового засідання та нього здійснюється наступним чином:

а) секретар судового засідання:

- доповідає хто з викли­каних і повідомлених осіб прибув у судове засідання;

- доповідає чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув;

- по­відомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі;

- повідомляє про здійснення повного фіксування судо­вого засідання технічними засобами відповідно до ст. 41 КАС і про його умови (розташування мікрофонів, необхідність промовця го­ворити в них, недопустимість одночасних виступів учасників процесу, дотримання тиші в залі су­дового засідання), а також шляхом ведення журналу судового засідання відповідно до ст. 43 КАС (за наявності ухвали про участь учасника провадження в режимі відеоконференції – також за допомогою технічних засобів відеозапису відповідно до ст. 122–1 КАС);

б) головуючий у судовому засіданні:

- установлює особи тих, хто прибув у судове засідання, та перевіряє повноваження посадових і службових осіб та представників осіб, які беруть участь у справі;

- установлює особу перекладача;

- роз’яснює йому його права та обов’язки, передбачені ст. 68 КАС;

- попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;

- приводить його до присяги в порядку, передбаченому ч.ч. 2-3 ст. 125 КАС;

- оголошує склад суду;

- імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання;

- роз’яснює особам, які беруть участь у справі та прибули в судове засідання, їх право заявляти відводи;

3) з’ясування можливості вирішення спору за наявного складу учасників – відбувається з урахуванням правил, якими врегульовані наслідки неприбуття в судове засідання учасників провадження, що встановлені ст.ст. 128, 129 КАС. Відповідно до цих статей ці наслідки залежать від: а) процесуального статусу учасника; б) його обізнаності про дату, час і місце судового розгляду справи; в) обов’язковості його участі в судовому засіданні, яка визначена судом. За наслідками розгляду питання про неприбуття тих чи інших учасників провадження судом може бути прийняте одне з наступних рішень:

а) про відкладення розгляду справи – таке рішення приймається обов’язково у разі:

- неприбуття будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;

- неприбуття позивача чи відповідача (який не є суб’єктом владних повноважень), належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, якщо від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності;

- неприбуття особи, яка бере участь у справі, якщо суд визнав її особисту участь у судовому розгляді обов’язковою;

Також про відкладення розгляду справи може бути прийняте судом у випадках, які не є перешкодою для розгляду справи, з’ясувавши думку осіб, які беруть участь у справі, що прибули у судове засідання:

- неприбуття без поважних причин представника особи, яка бере участь у справі та яка прибула в судове засідання (або неповідомлення цим представником про причини неприбуття);

- неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду – якщо справу не може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів;

- виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції (за наявності ухвали про таку участь), крім випадків, коли відповідно до КАС судове засідання може відбутися без участі такої особи;

б) про залишення позовної заяву без розгляду – таке рішення приймається у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

в) про оголошення перерви у судовому засіданні – таке рішення приймається у випадках неприбуття свідка, експерта чи спеціаліста;

г) про продовження розгляду справи – таке рішення може бути прийняте судом після з’ясування думки осіб, які беруть участь у справі, що прибули у судове засідання, у разі:

- неприбуття без поважних причин представника особи, яка бере участь у справі та яка прибула в судове засідання (або неповідомлення цим представником про причини неприбуття);

- неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду – якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів;

- неприбуття свідка, експерта чи спеціаліста – якщо на думку осіб, які беруть участь у справі, продовження судового розгляду справи можливе за їх відсутності;

д) про розгляд справи у письмовому провадженні – у разі прибуття не всіх осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду – якщо відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.

Слід звернути увагу на те, що у разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку;

4) роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов’язків – при цьому їм має бути видана пам’ятка про ці права та обов’язки;

5) роз’яснення прав та обов’язків експерту та приведення його до присяги – здійснюється з у рахуванням наступних правил:

а) одночасно з роз’ясненням експерту прав і обов’язків, установлених ст. 66 КАС, останній:

- попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;

- приводиться до присяги, текст якої затверджений ч. 2 ст. 131 КАС, і який проголошується експертом усно, засвідчується його підписом та приєднується до справи;

б) дія даної експертом присяги поширюється й на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення;

в) якщо експертиза призначається пізніше під час судового розгляду справи, права, обов’язки експерта та його відповідальність роз’яснюються головуючим одразу після залучення його до участі в провадженні;

г) експертам, які працюють у державних експертних установах:

- роз’яснення прав і обов’язків та приведення їх до присяги здійснюються керівниками експертних установ під час призначення на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта;

- засвідчені печаткою експертної установи копії тексту присяги та розписки про ознайомлення з правами та обов’язками експерта та про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків подаються на вимогу суду;

6) роз’яснення прав і обов’язків спеціалісту – здійснюється у випадках, якщо він залучається для участі у провадженні;

7) вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі:

а) право заявляти клопотання належить усім указаним особам;

б) клопотання вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі;

в) рішення стосовно заявленого клопотання оформлюється ухвалою;

г) відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом подальшого судового розгляду справи.

Слід відзначити, що до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Ця заява має відповідати вимогам, які встановлені ст. 106 КАС. У разі невідповідності такої заяви указаним вимогам суд виносить ухвалу про повернення її позивачу. Ця ухвала, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від постанови суду, прийнятою по суті позовних вимог.

2. Розгляд справи по суті – має на меті дослідження доказів (зточки зору їх достатності та достовірності), на основі котрих суд установлює наяв­ність або відсутність обставин, необхідних для правильного вирішення справи. На даному етапі судового засідання здійснюються наступні процесуальні дії:

1. Доповідь го­ловуючого в судовому засіданні – з неї розпочинається розгляд справи. У ній головуючий доповідає про: а) зміст позовних вимог; б) визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження; в) по­зицію щодо позовних вимог осіб, які беруть участь у справі – у разі якщо розгляд справи відбувається за їх відсутності й ця позиція викладена в письмо­вих поясненнях цих осіб.

2. З’ясування головуючим питань:

1) чи підтримує позивач адміністративний позов;

2) чи визнає його відповідач;

3) чи не бажають сторони примиритися.

При цьому слід відзначити, що протягом всього часу судово­го розгляду сторони вправі:

а) позивач:

- відмовитись від позо­ву;

- збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи;

б) відповідач– визнати по­зов, зробивши про це усну заяву;

в) обидві сторони – примиритися або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

Види судових рішень, що можуть бути прийняті судом у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін, і підстави їх прийняття та порядок оскарження визначаються за правилами, встановленими ст.ст. 112, 113 КАС для стадії підготовчого провадження.

3. Заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі – здійснюється у наступному порядку:

1) пояснення позивача;

2) пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і бере участь на стороні позивача;

3) пояснення відповідача;

4) пояснення третьої особи, яка не за­являє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача;

5) пояснення третіх осіб, які заяв­ляють самостійні вимоги на предмет спору.

Слід враховувати, що суд може встановити регламент надання пояснень, який визначає їх тривалість.

При цьому:

а) якщо у судовому засіданні беруть участь представники осіб, які беруть участь у справі, суд після пояснень заслуховує пояснення їх представників (за клопотанням цих осіб пояснення можуть давати тільки їх представники);

б) у разі коли у справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов’язати осіб, які беруть участь у справі, давати пояснення окремо щодо кожної з цих вимог;

в) якщо особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти ви­сновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може зажадати від них конкретної від­повіді – «так» чи «ні»;

г) особи, які беруть участь у справі, можуть ставити один одному запитання у порядку, встановленому го­ловуючим у судовому засіданні;

д) якщо у справі є письмові пояснення осіб, які беруть участь у справі, їх зміст оголошується головую­чим.

4. Дослі­дження доказів, якими сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та запе­речення – здійснюється у порядку, встановленому судом залежно від характеру спірних правовідносин, і в разі необхідності мо­же бути змінений. Тому нами надається приблизний порядок дослідження доказів, який найчастіше застосовується у судовому засіданні:

1) допит свідків – здійснюється у порядку, визначеному ст. 141 КАС:

1) кожний свідок допитується окремо;

2) свідки, які ще не дали по­казань, не можуть перебувати в залі судового засідання;

3) судовим розпорядником мають вживатися заходи, щоб свідки, які вже допитані, не спілкувалися з тими, які ще судом не допитані;

4) перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні:

а) встановлюєйого:

- особу;

- вік;

- рід занять;

- місце проживання;

- відношення до справи;

- стосунки з осо­бами, які беруть участь у справі;

б) роз’яснює його права та обов’язки,закріплені ст. 65 КАС:

- відмовитися від давання свідчень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловіка, дру­жини, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, брата, сестри, діда, баби, внука, внучки, усиновлюв­ача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, над якою встановлено опіку чи піклування, члена сім’ї або бли­зького родича цих осіб);

- давати показання рідною мовою або мо­вою, якою він володіє;

- користуватися письмовими записа­ми;

- відмовитися від давання показань у випадках, встанов­лених законом;

- вимагати компенсації витрат, пов’язаних з викликом до суду;

- прибути до суду у визначений час (у разі неможливості прибуття за викликом завчасно повідомляти про це суд);

- давати правдиві показання про відомі йому обставини справи;

- нести кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання;

в) з’ясовує,чи не відмов­ляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань;

г) попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань (ця розписка приєднується до справи);

д) приводить його до присяги, текст та порядок приведення до якої визначені у ч.ч. 4 і 5 ст. 141 КАС:

- присяга проголошується свідком усно;

- текст її ним підписується;

- підписаний текст присяги приєднується до справи;

5) головуючий в судо­вому засіданні пропонує свідку розповісти все, що йому відомо у цій справі – при цьому свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті (після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, й можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду);

6) після розповіді свідка йому задаються запитання:

- спочатку – особою, за клопотан­ням якої його викликано;

- після цього – іншими особами, які беруть участь у справі.

Слід враховувати, що головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть за­давати свідкові запитання в будь-який час його допиту;

7) певні особливості має порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків, який визначений ст. 142 КАС:

а) допит малолітніх свідків і, на розсуд суду, неповно­літніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заці­кавлені у справі;

б) свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головую­чий роз’яснює обов’язок про необхідність дати правдиві пока­зання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання і не приводячи їх до присяги;

в) у виняткових випадках, коли це необхідно для об’єкт­ивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після допиту ця особа повертається до зали су­дового засідання, і головуючий:

- повідомляє їй про показання неповнолітнього свідка;

- надає можливість задати цьому свідку запитання;

8) допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи (суд може дозволити йому залишити залу судового засідання до закінчення розгля­ду справи) – при цьому:

а) свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні:

- за його клопотанням;

- за клопо­танням осіб, які беруть участь у справі;

- з ініціативи суду;

б) під час дослідження інших доказів суд і особи, які беруть участь у справі, можуть задавати свідкам запитання;

в) у випадках розбіжності у показаннях, наданих двома чи більше свідками, суд може призначити одночасний допит таких свідків для з’ясування причин цієї розбіжності.

Показання свідків, зібраних за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, при відкладенні розгляду справи або надані ними у судовому засіданні, в якому було прийнято скасоване рішення, у разі якщо участь цих свідків у даному судовому засіданні виявилась неможливою, мають бути у ньому відтворені й досліджені. При цьому особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення;

2) дослідження письмових доказів – тобто носіїв інформації із записаною на них інформацією (у тому числі протоколів їх огляду, складених за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів) здійснюється за правилами ст. 143 КАС, яка передбачає, що указані письмові документи:

1) ого­лошуються в судовому засіданні головуючим;

2) пред’являються для озна­йомлення особам, які беруть участь у справі (а також у разі необ­хідності – свідкам, експертам, спеціалістам і перекла­дачам). При цьому:

а) особи, які беруть участь у справі, можуть задавати запи­тання свідкам, експертам, спеціалістам з їх приводу;

б) якщо досліджуваний документ викликає сумнів у достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може:

- просити суд виключити його з числа до­казів і вирішувати справу на підставі інших доказів;

- вимагати проведення експертизи.

Письмові докази, які не можна доставити до суду, згідно зі ст. 147 КАС оглядаються за ухвалою суду за їхнім місцезнаходженням з дотриманням наступних правил:

1) огляд проводиться судом з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, про дату, місце та час його вчинення (а в разі необхідності – з викликом експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків);

2) про вчинення огляду секретарем судового засідання складається протокол за правилами, встановленими ст. 45, 46 КАС;

3) після складання протоколу він:

а) підписується суддею та секретарем судового засідання;

б) надається для ознайомлення усім особам, які були присутні при вчиненні огляду, котрі можуть подати свої зауваження (останні додаються до протоколу);

в) приєднується до адміністративної справи;

г) оголошується в судовому засіданні – при цьому особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з його приводу.

Слід звернути увагу на те, що письмові зауваження на протокол також можуть бути подані та розглянуті у порядку, передбаченому ст. 46–1 КАС.

Певні особливості відповідно до ст. 144 КАС, має дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних роз­мов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених ст.ст. 302, 303, 306, 307 Цивільного кодексу України, а саме:

а) ознайомлення з особистими паперами та їх використання допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони нале­жать;

б) листи, теле­грами та інші види кореспонденції можуть використовуватись лише за згодою особи, яка на­правила їх, та особи, якій вони були направлені;

в) кореспонденція, що стосується осо­бистого життя іншої фізичної особи, може використовуватись за згодою цієї особи;

3) дослідження речових доказів – здійснюється за правилами ст. 145 КАС, яка передбачає, що такі докази:

1) оглядаються судом;

2) подаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі (а також у разі необ­хідності – експертам, спеціалістам і свідкам). При цьому:

а) особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з доказом та його оглядом;

б) особи, які беруть участь у справі, можуть також задавати запи­тання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свід­кам, які їх оглядали.

Речові докази, які не можна доставити до суду, згідно зі ст. 147 КАС оглядаються за ухвалою суду за їхнім місцезнаходженням за тими ж правилами, що розглянуті вище для огляду письмових доказів.

До набрання судовим рішенням законної сили речові докази, згідно зі ст. 145–1 КАС зберігаються: а) у справі; б) у камері схову речових доказів суду, куди вони здаються за окремим описом; в) за їх місцезнаходженням – якщо вони не можуть бути доставлені до суду. В цьому випадку вони мають бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності – сфотографовані.

У кожному з випадків суд повинен вживати заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані;

4) дослідження звуко- та відеозапису – здійснюється шляхом їх відтворення (звукозапис) та демонстрації (відеозапис) у залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні із зазначенням у журналі судового засідання: а) основних технічних характеристик об­ладнання та носіїв інформації; б) часу відтворення чи демонстрації.

Після цього:

1) суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі;

2) у разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині;

3) з метою з’ясування відомостей, що містяться у звуко- та відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або при­значено експертизу;

4) заяву про фальшивість звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, встановленому для розгляду заяв про фальшивість письмових доказів;

5) під час дослідження звуко- чи відеозаписів особистого ха­рактеру застосовуються правила КАС та Цивільного кодексу України щодо дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції;

5) дослідження висновку експер­та – здійснюється у порядку, передбаченому ст. 148 КАС:

1) висновок оголошується у судовому засіданні головуючим;

2) для роз’яснення та доповнення висновку експерта особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть ставити експерту запитання у наступному порядку:

а) першою – особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник;

б) потім – інші особи, які беруть участь у справі;

в) якщо експертизу призначе­но за клопотанням обох сторін, першими задають запитання експертові позивач і його представник;

г) головуючий у судово­му засіданні та інші судді можуть задавати експертові запи­тання в будь-який час дослідження висновку.

Викла­дені письмово та підписані пояснення експерта приєднуються до справи;

6) користування усними консультаціями або письмовими роз’ясненнями спеціаліста під час дослідження доказів здійснюється за правилами ст. 149 КАС:

1) спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті на­даних усних консультацій чи письмових роз’яснень у наступному порядку:

а) першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціалі­ста, та її представник;

б) потім – інші особи, які беруть участь у справі;

в) якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його пред­ставник;

г) головуючий у судовому засіданні та інші судді мо­жуть задавати спеціалістові запитання в будь-який час дослі­дження доказів;

2) викладені письмово та підписані спеціалістом роз’яснення приєднуються до справи.

5. Виступи осіб, які беруть участь у справі – здійснюються після дослідження доказів за вказівкою головуючого у судовому засіданні. Під час цих виступів особами, які беруть участь у справі, можуть бути надані додаткові пояснення та поданні додаткові до­кази. При цьому:

1) у зв’язку з додатковими поясненнями суд може задавати запитання іншим особам, якіберуть участь у справі, свідкам, експертам і спеціалістам;

2) дослідження додатково поданих доказів здійснюється у тому ж порядку, як і доказів, що існували у справі до початку її розгляду по суті.

Вислухавши додаткові пояснення та дослідивши додаткові до­кази, суд виносить ухвалу про закінчення з’ясування обста­вин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

3. Судові дебати – етап (частина) стадії судового розгляду адміністративної справи, що складається з промов осіб, які беруть участь у справі, в яких вони:

- дають правову оцінку спірним правовідносинам;

- вислов­люють свої судження по суті спору;

- підво­дять підсумки розгляду справи;

- допомагають суду правильно та всебічно оцінити докази;

- посилаються на закон, на основі якого, на їхню думку, слід вирішити справу.

Під час судових дебатів мають ураховуватися наступні правила:

1) у своїх промовах особи, які беруть участь у справі, можуть посилатися лише на обставини та докази, досліджені в судовому засіданні;

2) послідовність виступів учасників адміністративної справи у дебатах регламентована ст. 152 КАС і виглядає наступним чином:

а) першим виступає позивач, його представник;

б) потім – відповідач, його представник;

в) наступним – третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник;

г) третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, її представникові слово надається після особи, настороні якої вони беруть участь;

3) за клопотанням сторін чи третіх осіб удебатах можуть ви­ступати лише їхні представники;

4) суд може встановити регламент промов осіб, які беруть участь у справі, який визначає їх тривалість;

5) головуючий у судовому засіданні може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається;

6) якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’я­сування нових обставин, що мають значення для справи або дослідження нових доказів, суд виносить ухвалу про повер­нення до з’ясування обставин у справі, після закінчення котрого судові дебати знов проводяться у загальному.

Після закінчення судових дебатівз дозволу суду здійснюється обмін репліками, під час чого кожний промовець може висловитись з приводу змісту виступів інших.

4. Ухвалення та проголошення судового рішення у справі –заключна частина (етап) стадії судового розгляду справи, щовідбувається з дотриманням таємниці наради суддів,суть якої полягає у тому, що при винесенні судового рішення нарада суддів проводиться в ізольованому приміщенні, спеціально призначеному для ухвалення судових рішень – нарадчій кімнаті, в якій може перебувати лише суд, який розглядає справу. Порушення цієї таємниці вважається істотним порушенням процесуального закону й тягне за собою скасуван­ня судового рішення.

Винесення судового рішення здійснюється з дотриманням наступних правил:

1) після судових дебатів суд виходить до нарадчої кім­нати, оголосивши орієнтовний час проголошення рішення у справі;

2) якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з’ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. При цьому:

а)розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з’ясування обставин, які потребують додаткової перевірки;

б) після закінчення поновленого розгляду справи суд відкри­ває дебати з приводу додатково досліджених обставин;

в) по закінченню цих дебатів суд:

- знов вихо­дить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення;

- виносить ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви (якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим).

При обговоренні та винесенні судового рішення має витримуватися правилотаємниці нарадчої кімнати:

а) ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

б) судді, які входять до складу суду, не мають права розглядати інші судові справи;

в) судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

Судове рішення проголошується прилюдно і негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Ознайомлення із судовим рішенням у справі осіб, які беруть участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов’язки, відбувається з дотриманням наступних правил:

1) на вимогу цих осіб суд у день проголошення рішення видає їм копію постанови чи ухвали;

2) у разі проголошення в судовому засіданні (у випадках, передбачених ч. 3 ст. 160 КАС) лише вступної та резолютивної частин постанови суд:

а) складає повний текст постанови у строк не більше п’яти днів з дня закінчення розгляду справи;

б) повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі;

3) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення: а) надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення (чи складення у повному обсязі) або б) вручаються (у разі їх звернення) під розписку безпосередньо в суді;

4) якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє;

5) судове рішення вважається врученим у разі:

а) повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин;

б) відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою:

- повідомленою цими особами суду;

- місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

- місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку – для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців;

6) якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням суб’єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, суд не надсилає копії такого рішення, а лише повідомляє суб’єкту владних повноважень у порядку, передбаченому частиною першою статті 38 цього Кодексу, про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді;

7) особа, яка бере участь у справі, а також особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов’язки, може отримати в суді, де знаходиться адміністративна справа, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого адміністративним судом будь-якої інстанції.

Читайте також:

1. III. Етапи розробки програмного забезпечення
2. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
3. Адміністративні справи, пов'язані із реалізацією вибор­чих прав (ст.ст. 172, 173, 174, 175, 176).
4. Адміністративної економіки.
5. Адміністративної юрисдикції
6. Аналіз фактичних обставин справи.
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
9. АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА
10. Асортиментний процес включає три основних етапи: концентрацію, кастомізацію і розсіювання.
11. Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.
12. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі

Переглядів: 5904