• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перешкоди судовому розгляду адміністративної справи

Під час судового розгляду адміністративної справи можуть виникнути об’єктивні та суб’єктивні обставини, що заважають нормальному та своєчасному розгляду справи по суті та винесенню у ній рішення. До таких обставин відносяться дії чи події (юридичні факти), що можуть обумовити на етапі розгляду адміністративної справи по суті:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) відкладення розгляду справи;

3) оголошення перерви в цьому розгляді;

4) зупинення провадження у справі;

5) закриття провадження.

Залишення позовної заяви без розгляду пов’язане із обста­винами, що виключають розгляд справи у суді до їх усунення. Рішення про залишення позовної заяви без розгляду може бути винесене судом за наявності наступних підстав:

1) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви (п. 5 ст. 155 КАС);

2) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, якщо за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, вста­новлених законом, звернувся орган або інша особа, запере­чує проти адміністративного позову і від неї надійшла від­повідна заява (п. 6 ст. 155 КАС);

3) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності (п. 8 ст. 155 КАС).

При цьому:

а) про залишення позовної заяви без розгляду суд постанов­ляє ухвалу, яка може бути оскаржена;

б) особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усу­нення підстав, через які заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному по­рядку.

Відкладення розгляду справи полягає в перенесенні судово­го розгляду справи на іншу дату і час. Рішення про відкладення її розгляду може бути винесене судом, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС, у разі неможливості розгляду справи у зв’язку з необхідністю:

1) заміни судді (внаслідок задоволення заяви про відвід або з інших причин);

2) залучення до участі у справі інших осіб.

Суд, відкладаючи розгляд справи, має встановити дату і час новогосудового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. При цьому слід звернути увагу на те, що:

а) особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не при­були в судове засідання (або яких суд вперше залучає до участі в провадженні), викликаються в судове засідання повістками;

б) при відновленні розгляду справи він починаєтьсяспочатку – крім випадку, коли:

- сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі;

- склад суду не змінився;

- до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

У цьому разі суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено;

в) при відновленні розгляду справи суд повинен допитати свідків які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухва­лою суду свідків не допитують і викликають знову.

Оголошення перерви в судовому розгляді справи також, як і відкладення цього розгляду, полягає в перенесенні судово­го розгляду справи на іншу дату і час. Однак, при цьому:

1) підставами оголошення перерви є:

а) необхідність одержання нових доказів;

б) інші необхідні випадки, якщо такими їх визнає суд, який розглядає справу;

2) тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.

Про дату і часнового судового засідання суд також повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не при­були або яких суд вперше залучає до участі в адміністратив­ному процесі, викликаються в судове засідання повістками.

При цьому слід звернути увагу на те, що:

а) особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не при­були в судове засідання (або яких суд вперше залучає до участі в провадженні), також викликаються в судове засідання повістками;

б) при відновленні розгляду справи прова­дження продовжується зі стадії, на якій він був перерваний.

Зупинення провадження у справі – це також перенесення судового засідання у справі на інший час, але на відміну від відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її роз­гляді – при зупиненні провадження суд, як прави­ло, не може точно визначити дату та час нового судового засідання, тому що підставами зупинення прова­дження є події, що не залежать від волі учасників провадження.

Зупинення проваджен­ня у справі може бути: а) обов’язкове та б) факультативне.

Суд зо­бов’язаний зупинити провадження у справі за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 156 КАС:

1)смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі (якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво) – до вста­новлення правонаступника;

2) ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі – до вста­новлення правонаступника;

3)необхідності призначення або заміни законного представни­ка особи, яка бере участь у справі – до вступу його у справу;

4)неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адмі­ністративного, цивільного, господарського чи кримінально­го судочинства – до набрання законної сили судовим рі­шенням в іншій справі;

5)звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення – до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;

6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави – до надходження відповіді на доручення.

Крім указаних випадків суд на власний розсуд може зупинити судовий розгляд справи у випадках, передбачених ч. 2 ст. 156 КАС:

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов’язковою, – до її одужання (крім випадків, якщо сторона не бере участі у судовому засіданні, або якщо третя особа веде справу через свого представника);

2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов’язковою, – до повернення з відрядження (крім тих же випадків, зазначених вище);

3)призначення ним експертизи – до одержання її резуль­татів;

4)обґрунтованого клопотання сто­рони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги напредмет спору, за наявності інших причин – до терміну, встановленого судом.

При цьому:

а) про зупинення провадження виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в загальному порядку;

б) зупинення провадження здійснюється на час необхідний для усунення чи зникнення перешкод, які обумовили таке зупинення;

в) після відпаду обставин, які були підставою для зупинення провадження, воно ухвалою суду може бути поновлене:

- за клопотанням осіб, які беруть участь у справі;

- за ініціативою суду;

в) з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується;

г) провадження продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Закриття провадження у справі – здійснюється судом за обставин, які свідчать про неправомірність його виникнення або про неправомірність його подальшого продов­ження. Відповідно до ст. 157 КАС, суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністра­тивного судочинства – у цьому випадку суд зобов’язаний роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухва­ла суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом по­рядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

При цьому:

а) про закриття провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена в загальному порядку;

б) повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Читайте також:

1. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
2. Адміністративні справи, пов'язані із реалізацією вибор­чих прав (ст.ст. 172, 173, 174, 175, 176).
3. Адміністративної економіки.
4. Адміністративної юрисдикції
5. Аналіз фактичних обставин справи.
6. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
7. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
8. АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА
9. Вивчення стороною захисту матеріалів кримінальної справи після закінчення досудового слідства.
10. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.
11. Використання матеріалів ОРД як приводів і підстав для порушення кримінальної справи, проведення невідкладних слідчих дій та як доказів у кримінальних справах
12. Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді.

Переглядів: 2197