• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація наукової діяльності в Україні

Організацією науки в Україні займається Державний комітет у справах науки і технологій України, який виз­начає разом з науковими установами напрям розвитку на­укових досліджень та використання їх у народному госпо­дарстві. Державний комітет подає плани розвитку науки Уряду або Верховній Раді України на затвердження та за­безпечення фінансування із державного бюджету або інших джерел.

Державна система організації і управління науковими дослідженнями в Україні дає можливість концентрувати та орієнтувати науку на виконання найбільш важливих завдань. Управління науковою діяльністю будується за територіально-галузевим принципом. Сьогодні науково-дослідну роботу ведуть:

· науково-дослідні та проектні установи й центри Академії наук України (НАН);

· науково-виробничі, науково-дослідні, проектні установи, системи галузевих академії;

· науково-дослідні, проектні установи і центриміністерств і відомств;

· науково-дослідні установи і кафедри вищих навчальних закладів;

· науково-виробничі, проектні установи і центри припромислових підприємствах, об'єднаннях;

· ієрархічну вершину цієї сукупності установ, центрів, підприємств завершує Державний комітет України з питань науки і технологій, який забезпечує єдину державну політику в галузі науки та її використання в практиці.

Вищим державним науковим центром є Національна академія наук України (НАН). Вона очолює і координує разом з Державним комітетом у справах науки та техно­логій України фундаментальні і прикладні дослідження в різних галузях науки. НАН є державною науковою уста­новою, яка об'єднує всі напрями науки та підтримує міжнародні зв'язки з науковими центрами інших країн. При Національній академії наук України створена міжвідомча рада з координації фундаментальних дослід­жень. Очолює НАН України Президент, який обирається загальними зборами вчених. Вони ж обирають трьох віце-президентів, вченого секретаря, Президію і ревізійну ком­ісію. НАН України має в своєму складі відділення з відпо­відних галузей науки, зокрема, математики, інформатики, механіки, фізики і астрономії; наук про землю; хімії, загаль­ної біології, економіки, історії, філософії, літератури, мови та мистецтва тощо.

До складу НАН входять наукові інститути з відповід­них галузей, є територіальні відділення (Донецьке, Захід­не, Південне та ін.) і територіальні філіали.
Відділення НАН об'єднують науково-дослідні інститу­ти (НДІ), які очолюють розвиток науки у певній галузі знань. У них зосереджені провідні наукові сили. Структу­ра управління в НДІ показана на схемі

Схема 4. Структура організації управління НДІ.

Крім НАН в Україні функціонують галузеві академії, наприклад: Академія педагогічних наук України, Українсь­ка академія аграрних наук, у складі якої є НДІ з економі­ки; Академія медичних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України. В туризмі, згідно з Постановою Кабінету Міністрів №1132 від 17 серп­ня 2002 року та наказом Держтурадміністрації України №219 К від 23 жовтня 2002 року, в м. Києві створено Нау­ковий центр розвитку туризму, функціонує науково-гро­мадська організація - Академія туризму України та науковий центр з туризму при КУТЕП. Результати наукових досліджень в індустрії туризму публікуються в спеціаль­них журналах.

Видається науковий фаховий журнал «Наукові запис­ки КУТЕП», спеціальні журнали «Отель», «Турбізнес», «Курортньгеведомости»', «Гостиничньшбизнес», «Туризм в Україні», «Отдьіх» та «Міжнародний туризм» тощо.

У галузевих НДІ окремі підрозділи здійснюють наукові дослідження за темами профілю, переважно прикладного характеру, в яких має потребу галузь, до якої вони вхо­дять.

Науково-дослідну діяльність прикладного характеру на нижчих рівнях здійснюють в НДІ відділи, лабораторії, сек­тори, а також вищі навчальні заклади (університети, ака­демії, інститути). Останні мають спеціальні підрозділи, які виконують науково-дослідні роботи за рахунок державних бюджетних і госпрозрахункових коштів. Проводять досл­ідження науково-педагогічні працівники із залученням студентів, а також молодих учених, здобувачів кандидатсь­ких і докторських дисертацій за науковою тематикою ви­щих навчальних закладів.

Науково-дослідну роботу в КУТЕП організує науковий відділ, який підпорядкований проректору з наукової ро­боти. Структурними підрозділами наукового відділу є ас­пірантура, наукове аспірантсько-студентське товариство «Синергія», редакційна рада щорічника «Наукові запис­ки КУТЕП», видаництво «КУТЕП», а також кафедри уні­верситету. За ініціативи наукового відділу КУТЕП запо­чатковано «Дослідницький комітет з проблем соціології туризму» соціологічної Асоціації України.

Наукова діяльність КУТЕП спрямована на розробку за-гальноуніверситетської науково-дослідної теми: «Туризм як суспільний феномен: проблеми теорії (туризмології) і

практики», що досліджується в розрізі філософії, соціо­логії, економіки, психології та педагогіки.

За останні два роки (2001-2002) викладачами КУТЕП підготовлено та видано близько 250 наукових та науково-методичних праць, в тому числі: монографії, розділи ен­циклопедичних видань, підручники та навчальні посібни­ки. Щорічно проводяться міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції, семінари, « круглі столи » з проблем розвитку туризму, в тому числі Міжнародні се­мінари Всесвітньої туристської організації (ВТО).

Наукові розробки вчених, пошуки аспірантів, здобу-вачів публікуються у щорічнику «Наукові записки КУ­ТЕП», який є фаховим виданням із філософських наук (філософія, соціологія, політологія).

Магістри, аспіранти, здобувачі, молоді науковці є чле­нами аспірантсько-студентського товариства чСинергія», беруть участь у постійно діючих аспірантських та профе­сорських читаннях, а також у студентських науково-прак­тичних конференціях.

Бібліотека університету має широкий спектр науково-методичної літератури, як вітчизняної так і зарубіжної — з проблем туризму.

. Університет плідно співпрацює з міністерствами (Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції України та ін.), академічними інститутами НАН Ук­раїни: філософії, історії України, соціології, політичних і етноНащональних досліджень, археології; атакож Акаде­мією педагогічних наук України, Національною бібліоте­кою ім. Вернадського, із зарубіжними партнерами — Ро­сією, Німеччиною, Білорусією, Бельгією, Польщею, Канадою, Китаєм.

Наукові розробки вчених університету втілюються в практиці, зокрема у діяльності провідних готелів і турис-

тських фірм України: ВАТ «Готельний комплекс «Русь», ВАТ «Готельний комплекс «Братислава», Готель «Прем'єр Палац», ВАТ «Готельний комплекс «Либідь», ЗАТ «Оупутник-Україна» та ін.

Науково-педагогічні працівники у вищих навчальних закладах можуть займати посади: асистент, викладач, стар­ший викладач, доцент, професор, зав. кафедрою. Співробіт­никам НДІ присвоюються звання молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого науково­го співробітника, провідного наукового співробітника, голов­ного наукового співробітника, зав. науковим відділом, зав. лабораторією. Найвидатніші вчені обираються зборами НАН України, галузевими і громадськими академіями — члена-ми-кореспондентами і дійсними членами-академіками.

Для підготовки наукових кадрів в Україні діє аспірантура, докторантура, а також самостійна робота спеціалістів по на­писанню дисертації без відриву від виробництва (здобувачі).

Отже, суб'єктами наукової діяльності є: науковці, вчені та науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III -IV рівнів акредитації, громадські організації у сфері науко­вої та науково-технічної діяльності.

Тих, хто постійно займається науковою діяльністю, називають дослідниками, науковцями, науковими пра­цівниками, вченими.

Науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору профес­ійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію, незалежно від наявності на­укового ступеня або вченого звання, підтверджену резуль­татами атестації.

Суттєвою особливістю розвитку науки є наступність досвіду і знань, єдність традицій і новаторства. Однією з форм її втілення є наукові шкопи, функціонування яких передбачає боротьбу думок, творчі дискусії та конструк­тивну критику. Науковою школою слід вважати творчу співдружність вчених, які працюють в одній країні або в одному місті в певній галузі науки, об'єднаних спільністю підходів до вирішення проблеми, стилю ро­боти, спільністю наукового мислення, ідей і методів їх реалізації.

Головними ознаками наукової школи є:

· наявність наукового лідера-видатного вченого, який володіє умінням підбирати творчу молодь і навчати її мис­ тецтва дослідження, створювати в колективі творчу, діло­ву, доброзичливу обстановку, заохочувати самостійність мислення й ініціативу;

· високу наукову кваліфікацію дослідників, згуртова­ них навколо лідера;

· значущість одержаних результатів, високий науко­ вий авторитет у певній галузі науки та громадському виз­нанні;

· оригінальність методики досліджень, спільність на­укових поглядів.

Широкого визнання набули наукові школи в галузі пе­дагогічної науки, пов'язані з іменами видатних українсь­ких вчених - педагогів В.Сухомлинського, І.Зязюна, Н.Ничкало, О.Савченко, М.Шкіля, М.Ярмаченко та бага-тьох-багатьох інших.

Тематика дослідження зазвичай формується за проф­ілем вищого навчального закладу, його факультетів та ка­федр на договірних засадах з підприємствами, організац­іями або у формі державного замовлення. Результати наукових досліджень запроваджуються в практичну діяльність установ, організацій галузі, за їх матеріалами проводяться науково-практичні конференції, наукові се­мінари, захищаються кандидатські, докторські дисертації.

У практичній діяльності важливе значення мають також наукові просвітницькі товариства, покликані сприяти по­ширенню наукових знань, досягнень у галузях науки, тех­ ніки, виробництва та культури серед населення.

Контрольні запитання

1.Дайте визначення предмету і сутності науки.

2.У чому полягає процес наукового пізнання? .

3.Схарактеризуйте пізнання, його види та структурні елементи.

4. Якими ознаками характеризується наукова діяльність?

5.Яка структура формування теорії?

6.Дайте визначення наукової ідеї, гіпотези, теорії, за кону.

7.Сформулюйте види, функції та предмет наукової діяльності

8.Що таке суб'єкт та предмет наукової діяльності.

9.Схарактеризуйте наукову школу, її ознаки.

10.Що передбачає класифікація наук?

11.Назвіть види оформлення результатів наукової діяльності.

12.Яка структура управління в Науково-дослідному інституті?

13.Сутність організації наукової діяльності в вищому навчальному закладі.

14.Структурна організація наукової діяльності в Ук­раїні.

15.Які структурні елементи теорії пізнання? 16.Дайте визначення поняття, положення, судження.

Читайте також:

1. A. Організація уроку.
2. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
3. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності
8. II. Мотивація навчальної діяльності
9. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
10. II. Організація і проведення спортивних походів
11. II. Організація перевезень
12. II. Організація перевезень

Переглядів: 2640