• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.

Осадочні породи мають різку відмінність у речовинному складі при порівнянні з “гранітним шаром”. Ця відмінність проявляється як у хімічному, так і в мінеральному складі.

Так в осадочній оболонці різко підвищений вміст води, вугільної кислоти, органічного вуглецю, сірки, хлору, фтору, бору та інших летючих компонентів.

Для осадочних порід порівняно з гранітним шаром – характерний підвищений уміст кальцію і зсунуте в сторону калію співвідношення натрію.

Крім цього, в осадочних породах підвищене співвідношення оксидного заліза до закисного, що пояснюється переважаючими окисними умовами на земній поверхні, а також підвищений вміст в осадочних породах сульфідної та сульфатної сірки.

За А.Б. Ромовим середній хімічний склад осадочної товщі в геосинкліналях наступний:

SiO2 – 56,6% Na2O – 2,1%

TiO2 – 0,7% K2O – 2,4%

Al2O3 – 15,5% P2O5 – O,2%

Fe2O3 – 3,4% C_opг. – 0,5%

FeO – 3,6% Co2 – 2,7%

MnO – 0,2% S – 0,1%

MgO – 3,4% Cl – 0,1%

CaO – 5,5% H2O – 3,1%

Серед осадочних порід найбільш поширені глинисті, піщано-алевритові і карбонатні. Ці три групи складають не менше 90-95% від загальної маси осадочних порід.

Співвідношення основних груп порід і сучасних осадків за А.Б. Роновим наступне:

На платформах:

піски – 23,6%

глини – 49,5%

карбонати – 21,0%

евапорити – 5% (доломіти – 50%, сульфати – 25 %, солі – 25%, ефузиви – 1%).

У геосинкліналях:

піски – 18,7%

глини і глинисті сланці – 39,4%

карбонати – 16,3%

евапорити – 0,3%

ефузиви – 25,3%

Сучасні океанічні осадки:

теригенні – 7,3%

вапнякові – 41,5%

кремнисті – 17,0%

червоні глибоководні глини – 31,2%

вулканогенні – 3,0%

У цілому в осадочних породах присутні ті ж елементи, що і в магматичних породах. Найбільш близькі за хімічним складом до магматичних порід глинисті породи.

Великий вплив на розподіл у зоні осадконакопичення різних хімічних елементів має життєдіяльність організмів.

Крім водню, кисню, вуглецю, азоту й кальцію, які постійно присутні в живих організмах більше 1% , в них є Li, B, F, Si, Al,P,Mg і багато інших елементів.

Згідно з В. Вернадським у морських організмах уміст деяких елементів порівняно з водою виростає в декілька разів: фтору, бору, калію й сірки – в десятки разів, міді й йоду – в десятки тисяч, цинку й марганцю – в сотні тисяч разів.

У склад органічних речовин входять ті ж самі елементи, що і до складу гірських порід.

Загальна маса сучасних організмів складає за даними з В. Вернадського приблизно 0,001% від усієї маси земної кори. Більша частина живих речовин знаходиться в океані у виді планктону, на суші – це хребетні й безхребетні більш крупні форми, ніж у морському середовищі.

Мінеральний склад осадочних порід різко відрізняється від магматичних.

В осадочних породах відсутній олівін, практично біотит, рогова обманка, авгіт, анортит, але найбільше кварцу – 34,8%, мусковіт, серицит – гідрослюди – 15,11% глинисті мінерали – 14,51%, ортоклаз – 11,02%, доломіт (частково сидерит) – 9,07%, кальцит – 4,25%, альбіт – 4,55%, гіпс – ангідрит – 0,97%, фосфатні мінерали – 0,35%, органічні речовини – 0,73%.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
3. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
5. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
6. VІI. Утворіть вищий та найвищий ступені порівняння від прислівників із вправи VI.
7. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
8. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
9. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
10. Адаптація особового складу до служби
11. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
12. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.

Переглядів: 407