МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Соціальна держава
Соціальна держава (держава загального добробуту) – це правова демократична держава, в якій кожному громадянинові гарантований гідний рівень життя та вільний розвиток. Першою програмою соціальної держави (держави загального добробуту) вважається система національного соціального забезпечення, введена Бісмарком в Германії в 1880-і роки. Держава розглядається як головний агент розподілу суспільного продукту на користь всіх членів суспільства. Сучасним прикладом реалізації ідеалу соціальної держави можна вважати країни Скандинавії (так звана «шведська модель»), Фінляндію, Нідерланди, Канаду і Нову Зеландію. Противники вважають, що держава загального добробуту приводить до падіння ефективності економіки і несе в собі ризик втрати населенням політичних свобод. Задачі соціальної держави: попередження та пом’якшення соціальних ризиків і негативних наслідків ринкових процесів; забезпечення умов для реалізації конституційних прав і свобод людини; проведення активної державної соціально-економічної політики; забезпечення високого рівня та якості життя населення, соціального захисту, рівних можливостей для самореалізації людини; оптимізація відносин державних інститутів і суспільства для досягнення соціальної стабільності, підвищення соціальної активності та забезпечення вільного розвитку особистості. Основними правилами, які визначають дії держави в сфері соціально-економічної політики, є принципи соціальної держави: 1. Соціальної справедливості. Забезпечує рівні права громадян при реалізації їх прав і гарантій. 2. Соціальної рівності. Гарантує людині право вільного вибору виду діяльності, способу життя та інших свобод. 3. Соціальної безпеки. Спрямований на попередження соціальних ризиків і загроз. 4. Соціальної солідарності. Забезпечує соціальну підтримку кожному громадянину через перерозподіл благ між багатими і бідними. 5. Соціальної відповідальності. Передбачає чітке визначення та розподіл сфер відповідальності всіх рівнів влади і управління, соціальних партнерів, суспільства та кожного громадянина. Критерії соціальної держави: забезпечення дотримання прав і свобод людини, стандартів гідного життя; соціально орієнтована структура економіки із значною часткою власності держави; демократична організація державної влади; розвинене соціальне законодавство; достатній економічний потенціал, який дозволяє перерозподіляти доходів, не ущемляючи істотно положення власників; широке використання соціального діалогу при прийнятті рішень в сфері соціального управління; надання переваги в соціальних відносинах договірним (мирним) засобам вирішення соціальних конфліктів; забезпечення балансу інтересів особи, суспільства і держави, їх взаємна відповідальність. Функції соціальної держави: 1. Адміністративно-правова. Законодавче та нормативно-правове регулювання соціальних процесів, визначення та регламентація соціальних прав громадян і соціальної відповідальності держави, контроль за додержанням прав і свобод громадян, реалізацією законодавства України. 2. Захисна. Створення механізму захисту людини від реальних, потенційних ризиків та їх наслідків, від наявних та можливих порушень прав і свобод особистості; від злочинних посягань на життя, здоров’я, власність, честь і гідність людини; забезпечення компенсації соціальних і економічних втрат громадян на підставі механізмів відшкодування шкоди. 3. Стимулююча. Застосування комплексу заходів спрямованих на заохочення до розвитку власних можливостей людини, досягнення високої якості життя та підвищення соціально-економічної активності населення. 4. Організаційна. Розвиток соціальної сфери, модернізація невиробничих галузей та соціальної інфраструктури (освіти і науки, охорони здоров’я, культури, навколишнього середовища).
Суб’єкти соціальної держави є громадяни України та їх об’єднання, органи державної влади та місцевого самоврядування, роботодавці.
Читайте також:
|
||||||||
|