• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 7. Соціально-трудові конфлікти, їх регулювання і рішення

Соціальний захист економічно активного населення в сфері оплати праці

Соціальний захист економічно активного населення здійснюється шляхом встановлення мінімальної заробітної плати і регулювання оплати праці.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче за яке не може проводитися оплата за виконану працівником місячну (почасову) норму праці.

У мінімальну заробітну плату не входять доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за представленням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік. Розмір мінімальної заробітної плати не зменшується у разі зниження розміру прожиткового мінімуму для працездатного населення.

Роботодавець не має права в односторонньому порядку ухвалювати рішення щодо зміні форми, розмірів і видів оплати праці, погіршуючи умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства в професійному союзі, роду та характеру занять, місця проживання.

Розмір заробітної плати може бути знижений у разі невиконання норм виробництва, виготовлення бракованої продукції і інших, причин з вини працівника.

Колективним договором, як виняток, може бути передбачена часткова виплата заробітної плати натурою (по цінах не вище за собівартість) в розмірі, що не перевищує 30% нарахованою за місяць. Це відноситься до галузей або професій, де така виплата еквівалентна за вартістю оплаті праці в грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників. Кабінетом Міністрів України затверджується перелік товарів, які не можуть використовуватися як натуральна заміна частині заробітної плати.

Соціально-трудові конфлікти поділяються на колективні та індивідуальні.

Індивідуальні трудові спори виникають між працівником і працедавцем. Трудові спори розглядаються: комісією з трудового спору та у суді.

Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально трудових відносин, відносно:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту;

б) висновки або зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди, або окремих його положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективної трудової суперечки (конфлікту) є найняті робітники підприємства, профспілкова організація і працедавець.

Колективна трудова спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найнятих робітників:

а) отримав від роботодавця повідомлення про повну (часткову) відмову в задоволенні колективних вимог і ухвалив рішення про незгоду з рішенням роботодавця;

б) терміни розгляду вимог закінчилися, а відповіді від роботодавця не поступило.

Роботодавець (уповноважений представник) зобов'язаний розглянути вимоги найнятих робітників (профспілки), і повідомити їх представникам про своє рішення в триденний термін з дня отримання вимог.

Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції роботодавця (уповноваженого представника), він зобов'язаний передати їх в триденний термін з дня отримання вимог до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому термін розгляду вимог найнятих робітників кожною інстанцією не повинен перевищувати три дні.

Загальний термін розгляду вимог і ухвалення рішення (з урахуванням часу пересилки) не повинен перевищувати тридцять днів з дня отримання цих вимог роботодавцем (уповноваженим представником) до моменту отримання найнятими робітниками або профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.

Вирішення роботодавця або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі та не пізніше наступного дня посилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового конфлікту разом з соціально-економічним обґрунтуванням.

Про виникнення колективного трудового конфлікту орган, який представляє інтереси найнятих робітників (профспілки), зобов'язаний в триденний термін письмово проінформувати власника (уповноваженого представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва та примирення.

Примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, яке може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту). Примирна комісія складається з однакової кількості представників сторін конфлікту.

У разі потреби примирна комісія:

залучає до свого складу незалежного посередника;

консультується зі сторонами колективного трудового спору (конфлікту), центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування й іншими зацікавленими органами.

Незалежний посередник - визначене загальним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення.

Трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів і інших осіб, і ухвалює рішення по суті трудового спору (конфлікту).

Кількісний та персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів.

До складу трудового арбітражу також можуть входити народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, і інші особи.

Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу здійснюється за домовленістю сторін, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частинах.

З метою сприяння поліпшенню трудових відносин і запобіганню виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх рішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів) Президентом України утворена Національна служба посередництва і примирення.

До компетенції Національної служби посередництва і примирення належить:

здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог і колективних трудових спорів (конфліктів);

аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення;

підготовка посередників і арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);

формування списків арбітрів і посередників;

перевірка, в разі потреби, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту);

залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

Страйк - тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства (організації, структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпані) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою роботодавця (уповноваженого представника) задовольнити вимоги найнятих робітників (профспілки) або ухиляється від примирних процедур чи не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Незаконними визнаються страйки:

а) оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів і адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, які порушують права людини;

б) початі з порушенням найнятими робітниками (профспілкою) вимог і процедур, які передбачені законодавством для страйків;

г) проводяться під час здійснення примирних процедур.

Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому середовищу або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям і епізоотіям або ліквідації їх наслідків.

Забороняється проведення страйку працівників (окрім технічного і обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки і правопорядку.

У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на термін, який не перевищує один місяць. Подальша заборона повинна бути схвалена загальним актом Верховної Ради України та Президента України. У разі оголошення військового стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни.

Тема 8. Форми захисту соціально вразливих категорій населення

8.1. Допомога малозабезпеченим сім'ям

8.2. Допомога сім'ям з дітьми

8.3. Допомога особам, які є інвалідами з дитинства і дітьми-інвалідами

8.4. Допомога самотнім непрацездатним громадянам

8.5. Соціальна підтримка і захист молоді

8.6. Допомога громадянам, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
8. Автоматичне регулювання.
9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
10. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
11. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ

Переглядів: 664