• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні потреби суспільства, їх суть і структура

План

Тема 1.2 Економічні потреби і виробничі можливості суспільства

В результаті вивчення теми студенти повинні:

знати:сутність і класифікацію економічних потреб і ресурсів суспільства; сутність суспільного виробництва, його фактори і основні результативні показники;

вміти: класифікувати економічні потреби і ресурси; визначати сутність суспільного виробництва, його фактори і результативні показники; аналізувати закон зростання потреб та механізм його дії

1. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура.

2. Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники.

3. Закон зростання потреб.

4. Економічні інтереси і їх сутність.

Перелік використаної літератури:

1 [1, с.9-29] Основи економічної теорії: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Депутат, С.О. Тульчинської. – К.: Каравела, 2007

2 [2, с.29-52] Політична економія: Навчальний посібник / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2004

3 [3, с.9-51] Мочерний С.В., Устинко О.А. Основи економічної теорії: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005

Кінцевою метою функціонування будь-якої економічної системи є задоволення потреб суспільства та його індивідів.

Потреби- це категорія, яка відображає ставлення людей до умов їх жит­тєдіяльності, це щось необхідне для розвитку людини як особистості.

Класифікація потреб:

За суб'єктами (носіями потреб):індивідуальні, колективні, суспільні (або: домогосподарств, підприємств, держави).

За об'єктами (предметом, на який вони направлені): матеріальні (потребив матеріальних благах та послугах); духовні (потреби у творчості, самовираженні, розвитку своїх можливостей, самовдосконаленні, вірі, освіті, культурі, заняттях наукою, мистецтвом, підвищенні кваліфікації); соціальні (коханні, дружбі, спілкуванні, участь у суспільно-корисній ді­яльності).

За сферами діяльності: праці, спілкування, рекреації (відпочинку, відновлення працездатності), економічні - частина людських потреб, для задоволення яких не­обхідне виробництво, розподіл, обмін і споживання благ.

За черговістю задоволення:першочергові (задовольняються предметами першої необхідності), не першочергові (задовольняються предметами розкоші).

За ступенем реалізації:абсолютні (породжені сучасним рівнем розвитку економіки), дійсні (відповідають рівню розвитку економіки певної країни), платоспроможні (потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін).

За участю у відтворювальному процесі: виробничі (потреби в засобах виробництва), невиробничі (потреби у споживчих товарах).

За можливостями задоволення:насичені, вгамовані (мають чітку межу і можливість повного задоволення), ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

Потреби породжують стимули до виробництва, тому виробництво є до­цільною діяльністю людей, спрямованою на задоволення їхніх потреб.

Від структури виробництва залежить задоволення потреб населення в різних благах.

Виробництво буває:

- матеріальне (основне виробництво) - галузі промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, риболовля, мисливство - тобто, де виго­товляється продукт;

- виробнича інфраструктура (галузі, що обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному під­приємстві, в суспільному виробництві в цілому - транспорт, зв'язок, тор­гівля, кредитно-фінансові заклади, галузі ділових послуг (інженерно-бу­дівельні, консультаційні, інформаційні, рекламні, лізинг);

- нематеріальне виробництво (соціальна інфраструктура) - галузі, що на­дають послуги, які задовольняють соціальні і духовні потреби людей (охорона здоров'я і фізична культура, освіта, житлово-комунальне гос­подарство, пасажирський транспорт і зв'язок, побутове обслуговування, наука, культура і мистецтво);

- невиробнича сфера:державний апарат, партапарат, апарат управління громад, рухів, армія, міліція.

Виробництво поділяється на офіційну і тіньову економіку.

Тіньова економіка- сукупність неврахованих, нерегламентованих і про­типравних видів господарської діяльності.

Взаємозв’язок між потребам і виробництвом носить взаємозалежний характер. Збільшення потреб виражає причинно-наслідкових зв'язок між розвитком суспільного виробництва, зростанням і вдосконаленням потреб населення. Потреби людини безмежні (випереджають можливості задоволення): людина намагається задовольнити потреби на більш високому рівні; з часом з'являються нові потреби.

Фактори, що протидіють підвищенню потреб: низький рівень матеріальної і духовної культури суспільства; слабкий розвиток поділу праці; мізерні грошові доходи більшої частини суспільства при високому рівні цін; чисельність населення.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
3. V. Економічні цикли.
4. VІ. План та організаційна структура заняття
5. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
6. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Акціонерна власність в економічній системі
9. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
10. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
11. Атомно-кристалічна структура металів
12. Базова алгоритмічна структура

Переглядів: 716