• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття договору оренди.

Загальне поняття договору оренди сформульовано в ч. 1 ст. 283 ГК, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орен­додавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на пев­ний строк у користування майно для здійснення господарської діяльностіЗ наведеного визначення випливає, що: по-перше, орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати на підставі планових завдань або інших адміністративноуправлінських актів; по-друге, оренда передбачає передачу майна у користування (без надання права орендареві розпоряджатися орендованим майном); по-третє, таке користування є платним, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах; по-четверте, оренда передбачає передачу майна у строкове (тимчасове) користування. У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, цей договір припиняється.

Визначення оренди, що його містить ч. 1 ст. 283 ГК, відріз­няється від визначення оренди, вміщеного в статті 2 Закону України від 14 березня 1995 р. "Про оренду державного та комунального майна ". Відповідно до цієї статті орендою визна­ється засноване на договорі строкове платне користування май­ном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Ця відмінність полягає в тому, що згідно з ГК майно, що передається в оренду, може використовуватися орендарем лише для здійснення господарської діяльності (як підприємництва, так і некомерційної господарської діяльності).

Важливе значення для регулювання орендних відносин ма­ють й інші акти законодавства України: Декрети Кабінету Мі­ністрів України від 31 грудня 1992 р. № 26-92 «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається»; від 11 січня 1993 р. № 5-93 «Про впорядку­вання використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності»; Закони України від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію державного майна», від 21 вересня 1999 р. «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»4 та від 7 лю­того 2002 р. «Про особливості правового режиму майнового ком­плексу Національної академії наук України»5; постанова Кабі­нету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 «Про за­твердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів»6; Типові договори оренди, затверджені наказом Фонду державного май­на України від 23 серпня 2000 р. № 17747, та ряд інших норма­тивних актів.

Об’єкти оренди. Об'єктами оренди згідно з ч. З ст. 283 ГК можуть бути:

а) державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміще­ний об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і си­стемою енергопостачання;

б)нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

в)інше окреме індивідуально визначене майно виробни­ чотехнічного призначення, що належить суб'єктам господарю­вання.

Майно підприємства крім основних фондів скла­дають також оборотні кошти та інші цінності, законодавством встановдений спеціальний порядок передачі їх орендареві. Так, грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кре­диторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умо­вах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України. Надання орендареві в кредит коштів та цінних паперів здійснюється на підставі кредитного договору, який укладаєть­ся одночасно з договором оренди. Строк надання кредиту не по­винен перевищувати строку дії договору оренди. У разі розі­рвання кредитного договору, закінчення строку його дії або при­пинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орен­додавцеві надані йому кошти та цінні папери.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 26-92 «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» не допускаєть­ся, зокрема, передача в оренду радіотелевізійних передавальних центрів та об'єктів, що становлять загальнодержавну систему зв'язку; магістральних ліній електропередачі, магістральних тру­бопроводів; магістральних залізниць, автомобільних шляхів державного значення, метрополітенів; гідро і атомних електростан­цій; протирадіаційних споруд тощо.

Сторони договору.Суб'єктами оренди (сторонами в договорі оренди) є орендо­давці та орендарі.Орендодавцями(тобто органами та організаціями, що пере­дають майно в оренду) щодо державного та комунального май­на є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відді­лення — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна, у випадках, передбачених за­коном. Наприклад, Фонд державного майна не може бути орен­додавцем майна, що входить до майнового комплексу Націо­нальної академії наук України;

2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим або місцевими радами управляти майном, — від­повідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;

3) державні (комунальні) підприємства — щодо окремого ін­дивідуально визначеного майна, а з дозволу зазначених вище орендодавців, — також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Орендарями(тобто юридичними або фізичними особами, яким майном передається в оренду) згідно із Законом «Про оренду державного та комунального майна» можуть бути гос­подарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні осо­би та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. При цьому фізична особа, яка бажає укласти договір оренди держав­ного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.

Порядок укладання договору. Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також ін­ші документи згідно з переліком, визначеним Фондом держав­ного майна України1, відповідному орендодавцеві. У разі над­ходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, неру­хомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фон­дів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний термін після дати реєстрації заяви надсилає копії проекту договору та інших ма­теріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, і органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально ви­значеного майна, крім нерухомого), протягом п'ятнадцяти днів після дати її реєстрації дає згоду або відмовляє в укладенні до­говору оренди майна і повідомляє про це заявника.

Закон «Про оренду державного та комунального майна» міс­тить примірний перелік підстав відмови у передачі в оренду об'єктів.

Умови договору.Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК та ст. 10 Закону «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами дого­вору оренди є: - об'єкт оренди(склад і вартість майна з урахуванням її індек­сації).Оцінка об'єкта оренди здійснюється за Методикою оцін­ки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міні­стрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 (в редакції від 2 січ­ня 2003 р.)¹; - строк, на який укладається договір оренди, що визначаєть­ся за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї зі сто­рін про припинення або зміну договору оренди протягом одно­го місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які бу­ли передбачені договором; - орендна плата з урахуванням її індексації, що є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку і порядок вико­ристання плати за оренду державного майна затверджені поста­новою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786^і; - порядок використання амортизаційних відрахувань; - відновлення орендованого майна та умови його повернення.У ра­зі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та від­мови від його продовження або банкрутства орендаря останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погір­шення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погір­шення або загибель майна сталися не з його вини. Орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендова­ного майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони мо­жуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Виконання зобов'язань за договором оренди має здійснювати­ся відповідно до загальних вимог, встановлених ГК та ЦК щодо виконання договорів.Орендодавець зобов'язаний:

- передати об'єкт оренди орендареві у строки і на умовах, ви­значених у договорі оренди. У разі порушення цього зобов'язан­ня орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єк­та та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди;

- проводити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в оренду майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

За договором оренди орендаря може бути зобов'язано вико­ристовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхід­них для задоволення потреб регіону. Орендар також зобов'язаний:

- використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню;

- вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Договором оренди можуть бути встановлені й інші права та обов'язки сторін:

відповідальність сторінза невиконання обов'язків за догово­ром оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в од­носторонньому порядку, що встановлена законодавчими актами України, а також конкретними укладеними договорами оренди; страхуванняорендарем взятого ним в оренду майна, яке здійс­нюється відповідно до законодавства України про страхування.

Припинення договору. Частина 1 ст. 291 ГК та ст. 26 Закону України «Про орен­ду державного та комунального майна» містять норму, згідно з якою одностороння відмова від договору оренди не допускаєть­ся. Разом з тим законом встановлено вичерпний перелік підстав припинення договору оренди. Такими підставами закон визнає:

• закінчення строку, на який було укладено договір оренди;
• викуп (приватизацію) об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря). В разі переходу права власності на орендоване май­но до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника;
• ліквідацію суб'єкта господарювання-орендаря;
• загибель (знищення) об'єкта оренди (ч. 2 ст. 291 ГК).

Відповідно до ст. 783 ЦК наймодавець має право вима­гати розірвання договору найму, якщо:

• наймач користується річчю всупереч договору або при­значенню речі;
• наймач без дозволу наймодавця передав річ у користу­вання іншій особі;
• наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу по­шкодження речі;
• наймач не приступив до проведення капітального ремон­ту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Дострокове розірвання договору на вимогу наймача (ст. 784 ЦК) можливе, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2)наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведен­ня капітального ремонту речі.

У всіх зазначених випадках договір оренди розривається в порядку, встановленому ст. 188 ГК.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. IV. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ПЕРШУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛИМ.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VII. Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран
5. А/. Поняття про судовий процес.
6. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
7. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. Акціонерне товариство: поняття і види.
11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 3086